Справа № 761/35702/21
Провадження № 1-кс/761/20005/2021
19 листопада 2021 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ТОВ «Шулявка» ОСОБА_4 , володільця майна - Обслуговуючого кооперативу «Ексон Прем'єр Шулявська» ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 120 201 001 000 013 57 від 11.02.2020 за ч. 4 ст. 1971, ч. 2 ст. 364, ст. 356 КК України про накладення арешту на майно,
До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 з клопотанням про накладення у кримінальному провадженні № 120 201 001 000 013 57 від 11.02.2020 за ч. 4 ст. 1971, ч. 2 ст. 364, ст. 356 КК України арешту на земельну ділянку за адресою - м. Київ, просп. Перемоги, 50-А, загальною площею 0,311 га (кадастровий номер 8000000000:88:093:0026), що на праві власності належить ТОВ «Шулявка» (ЄРДПОУ 35251995).
На обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні Шевченківського управління поліції ГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження за №12020100100001357 від 11.02.2020 за ч. 4 ст. 1971, ч.2 ст.364, ст.356 КК.
У ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «Шулявка», ОК Житлово-Будівельний кооператив «Ексон Прем'єр Шулявська», ТОВ «Віннербуд», зловживаючи своїм службовим становищем, перебуваючи у змові зі службовими особами КП «Київський метрополітен», здійснюють будівництво за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 50-А, поряд зі станцією метро «Шулявська» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, без дозвільних документів.
Вказану земельну ділянку постановою слідчого від 13.03.2021 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
У зв'язку з викладеним прокурор просив накласти арешт на вищевказану земельну ділянку, з метою її збереження як речового доказу у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.
Представник власника майна ТОВ «Шулявка» ОСОБА_4 та представник володільця майна - ОК «Ексон Прем'єр Шулявська» ОСОБА_5 заперечували щодо задоволення клопотання прокурора, вважаючи його необґрунтованим.
Слідчий суддя, заслухавши думки сторін судового розгляду, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку про таке.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано захист права власності.
Згідно з цією нормою кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Зазначене положення Конституції покладене в основу однієї з засад кримінального провадження, сутність якої відображена у ст. 16 КПК України та передбачає, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження можливе лише на підставі вмотивованого судового рішення, без наявності якого допускається лише тимчасове вилучення майна.
Наведена засада гарантує, що позбавлення права власності, невід'ємними складовими якого є можливість безперешкодного володіння, користування та розпорядження об'єктом права власності, допускається виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.
Отже, навіть тимчасове обмеження права власності є фактичним позбавленням власника майна можливості на свій розсуд користуватися та розпоряджатися цим майном, що є тотожним позбавленню права власності.
Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи щодо реалізації нею усієї сукупності або ж окремих складових права власності під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.
З вищеназваною конституційною нормою кореспондуються положення ст. 2 КПК, якою до завдань кримінального провадження, з-поміж іншого, віднесена охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення того, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.
Главою 2 КПК встановлені засади, тобто основоположні принципи кримінального провадження, до яких, серед інших, віднесені верховенство права (ст. 8 КПК), законність (ст. 9 КПК).
Так, кримінальним процесуальним законом наголошено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 9 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, Кримінального процесуального кодексу.
Сукупність наведених норм кримінального процесуального законодавства, їх внутрішній, змістовний зв'язок доводять, що будь-які процесуальні рішення, дії слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинені під час досудового розслідування, мають відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.
Статтею 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.
Враховуючи, що слідчий суддя має можливість встановити наявність у кримінальному провадженні певних обставин виключно з матеріалів поданого клопотання, на його ініціатора і покладається відповідний обов'язок.
Досліджуючи існування на день розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що надані матеріали, зокрема витяг з ЄРДР, постанови, які у своїй більшості є процесуальними, не містять будь-яких даних, які б підтверджували факт вчинення відповідних кримінальних правопорушень та причетність до нього службових осіб ТОВ «Шулявка» чи ОК ЖБК «Ексон Прем'єр Шулявська», що свідчить про недоведеність прокурором факту вчинення наведених кримінальних правопорушень.
Таким чином, вирішуючи питання про можливість використання вищезазначеної земельної ділянки, як доказу у кримінальному провадженні за ч. 4 ст. 1971, ч. 2 ст. 364, ст. 356 КК, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що наведений чинник заслуговує на негативну оцінку через те, що остання не є предметом злочинних посягань, не набута у результаті вчинення кримінального правопорушення, тому не може бути використана у якості доказу.
Таким чином, стороною обвинувачення не наведені правові підстави застосування ініційованого нею заходу забезпечення кримінального провадження, що у силу ч. 2 ст. 173 КПК є підставою для відмови у задоволенні клопотання.
Керуючись вимогами ст. 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення у кримінальному № 120 201 001 000 013 57 від 11.02.2020 за ч. 4 ст. 1971, ч. 2 ст. 364, ст. 356 КК України арешту на земельну ділянку за адресою - м. Київ, просп. Перемоги, 50-А, загальною площею 0, 311 га (кадастровий номер 8000000000:88:093:0026), що на праві власності належить ТОВ «Шулявка» (ЄРДПОУ 35251995) відмовити.
На ухвалу упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1