печерський районний суд міста києва
Справа № 757/20911/22-к
08 вересня 2022 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_2,
при секретарі: ОСОБА_3,
за участю:
особи, яка подала скаргу, адвоката: не з'явився,
слідчий: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 на постанову слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань в м..Києві ОСОБА_5 від 21 липня 2022 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62022100120000162 від 15.06.2022 року -
Адвокат ОСОБА_4 який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді зі скаргою напостанову слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань в м..Києві ОСОБА_5 від 21 липня 2022 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62022100120000162 від 15.06.2022 року.
В обґрунтування скарги адвокат ОСОБА_4 зазначає, що доводи слідчого ОСОБА_5, описані в постанові є суто формальними і не стосуються суті поданої заяви про вчинення кримінального правопорушення. Доводи слідчого стосовно відсутності підстав завданої шкоди ОСОБА_1 не має жодного логічного та об'єктивного підтвердження. Спростування вказаних обставин слідчим у ході проведення досудового розслідування не здобуто.
Не погоджуючись із висновками, викладеним у вказаній постанові адвокат ОСОБА_4 просить вказану постанову скасувати, зобов'язати уповноважену особу ТУ ДБР, розташованого в м. Києві визнати потепілим ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження №62022100120000162 від 15.06.2022 року.
В судове засідання адвокат ОСОБА_4 не з'явився. Про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином. Причини неявки суду не відомі.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду скарги повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
З огляду на принципи змагальності сторін та диспозитивності, а також враховуючи, що ст.ст. 305, 306 КПК України визначений скорочений строк розгляду скарги, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог скарги за відсутності в судовому засіданні особи, що подала скаргу та слідчого на підставі наявних матеріалів.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду скарги фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали скарги слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що лідчими другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань в м..Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022100120000162.
28 червня 2022 року адвокат ОСОБА_4 звернувся з клопотанням про визнання ОСОБА_1 потерпілиму кримінальному провадженні №62022100120000162.
Відповідно до ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Постановою від 21 липня 2022 року слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань в м..Києві ОСОБА_5 відмовлено у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні №62022100120000162.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Як визначено у ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, оскаржувана постанова мотивована тим, що в ході досудового розслідування не встановлено жодних обставин, які б свідчили про завдання ОСОБА_1 шкоди, передбаченої ст. 55 КПК України.
Відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Відповідно до ч. 4 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Тобто з аналізу вищевказаних норм кримінального процесуального права вбачається, що за відсутності рішення про відмову у визнанні потерпілим, особа, яка звернулася із заявою про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заявою про залучення її до провадження як потерпілого, наділена процесуальними правами потерпілого.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Проте, зміст оскаржуваної постанови не відповідає положенням ст. 110 КПК України. Так вказана постанова зводиться до того, що не встановлено жодних обставин, які б свідчили про завдання ОСОБА_1 шкоди, передбаченої ст. 55 КПК України.
Разом з тим постанова не містить посилань на проведені слідчі чи інші процесуальні дії, які в своїй сукупності та взаємному зв'язку підтверджують відсутність завдання ОСОБА_1 шкоди.
Аналізуючи викладене, враховуючи, що постанова слідчого від 21.07.2022 року не містить викладу обставин або вмотивованих обґрунтувань, оскільки обмежується лише формальними посиланнями на норми КПК без здійснення аналізу в сукупності із зазначеними у заяві обставинами, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга адвоката ОСОБА_4 який діє в інтересах ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню в цій частині.
Щодо вимог скарги в частині зобов'язання слідчого визнати ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні, то вони не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст. 307 КПК України не входять до компетенції слідчого судді.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 110, 220, 221, 303, 305, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 на постанову слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань в м..Києві ОСОБА_5 від 21 липня 2022 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62022100120000162 від 15.06.2022 року,- задовольнити частково.
Постанову слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань в м..Києві ОСОБА_5 від 21 липня 2022 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62022100120000162 від 15.06.2022 року- скасувати.
В іншій частині скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_2