27 вересня 2022 року
Київ
справа №560/531/22
адміністративне провадження №К/990/25184/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2022 у справі №560/531/22 за позовом Державного підприємства «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
16.09.2022 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Хмельницькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду поштою 12.09.2022.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
1. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
У касаційній скарзі зазначено, що вона подається на постанову суду апеляційної інстанції, а вимогами касаційної скарги є скасування цього судового рішення.
При цьому, апеляційний суд задовольнив позовні вимоги частково: визнав протиправним та скасував рішення №1/13-04 від 11.11.2021 Головного управління ДПС у Хмельницькій області, а у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
За змістом касаційної скарги, у ній відсутні доводи про незгоду з судовим рішенням в частині відмовлених позовних вимог, однак, скаржник просить скасувати постанову повністю, не зазначаючи, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції за наслідками касаційного перегляду справи щодо позовних вимог та/або щодо рішення суду першої інстанції.
Отже, скаржнику необхідно уточнити вимоги касаційної скарги.
2. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Проте скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2022 - не більше 49620 грн).
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (24810 грн).
Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2022 році, який містить вимоги як майнового, так і немайнового характеру.
Згідно з частиною четвертою статті 6 Закону № 3674-VI якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Як вбачається зі змісту касаційної скарги, відповідач оскаржує постанову апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог про скасування рішення №1/13-04 від 11.11.2021 про стягнення коштів платника податків в сумі 5860314,15 грн з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, прийнятого відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України. Враховуючи, що зазначене рішення впливає на майновий стан Державного підприємства «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки», вимога про його скасування носить майновий характер. З огляду на розмір такої вимоги, сплаті при поданні позовної заяви підлягав судовий збір, обмежений максимальним розміром, в сумі 24810 грн.
З огляду на наведене, за подання касаційної скарги у цій справі скаржник має сплатити судовий збір у сумі 49620 грн (24810 грн * 200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
3. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Однак, скаржник не зазначає обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, які повинні зазначатися у касаційній скарзі при оскарженні судових рішень на цій підставі, а саме: 1) норму матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що відповідач не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що сума 3072495,00 грн з частини чистого прибутку (доходу), визначена розрахунками частини чистого прибутку, не може стягуватись за процедурою, передбаченою пунктом 95.5 статті 95 ПК України, оскільки ці розрахунки не є податковими деклараціями. На переконання ГУ ДПС, такий висновок прямо суперечить абзацам першому, третьому і четвертому пункту 46.1 статті 46 ПК України (зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-ІХ, який набрав чинності 23.05.2020).
Разом з тим, підставою для часткового задоволення позовних вимог став також висновок суду апеляційної інстанції, що наявність у держави зобов'язань перед платником щодо повернення помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань унеможливлює стягнення коштів за процедурою, встановленою пунктом 95.5 статті 95 ПК України. У цій справі платник має переплату у сумі 12414,33 грн, що свідчить про протиправність прийнятого рішення.
У касаційній скарзі відсутні обґрунтовані доводи щодо неправильного застосування норм матеріального права в цій частині у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.
Про те, що відсутність зобов'язань держави щодо повернення платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань є однією з умов, яка надає право на стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків та/або коштів з рахунків такого платника у банках за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду зазначав Верховний Суд у постановах від 14.12.2020 у справі № 805/1427/17, від 17.06.2021 у справі №440/4736/19.
Також у постанові від 12.07.2022 у справі №820/6139/17 Верховний Суд, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції, виходив з того, що наявність переплати у платника податків унеможливлює застосування процедури погашення податкового боргу на підставі пункту 95.5 статті 95 ПК України.
Враховуючи, що касаційна скарга обґрунтована незгодою виключно з одним із висновком суду апеляційної інстанції, який не був єдиною підставою для часткового задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає, що це унеможливлює встановити взаємозв'язок доводів касаційної скарги з вимогами про скасування судових рішень у повному обсязі та ухвалення нового про відмову в позові.
Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що вимогам касаційної скарги щодо скасування судового рішення про задоволення позову має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв'язку із усіма висновками, які стали підставою для його задоволення. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.
Отже, касаційна скарга має містити обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права послідовне у взаємозв'язку із усіма висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову та обов'язковим посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, передбачених для відповідної підстави).
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути виявлені недоліки.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2022 у справі №560/531/22 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- надання платіжного документа про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI;
- надання уточненої касаційної скарги, у якій уточнити вимоги до суду касаційної інстанції, а зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко