22 вересня 2022 року
м. Київ
справа №9901/247/21
адміністративне провадження №П/9901/247/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді Коваленко Н.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М., Єзерова А.А., Стеценка С.Г.,
за участю секретаря судового засідання Буденка В.В.,
учасники справи:
представник позивача Літинський О.П.,
представник третьої особи Шокун О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо повторного витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України, треті особи: Рада національної безпеки і оборони України, Кабінет Міністрів України, про визнання протиправним та скасування Указу в частині,
1. Ухвалою Верховного Суду від 13.01.2022 задоволено клопотання Президента України про витребування доказів, й ухвалено витребувати від Національної поліції України усі наявні у цього органу документи, матеріали, у тому числі, в електронному вигляді, а також відомості, які слугували підставою для ініціативи внесення на розгляд Кабінету Міністрів України проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про внесення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», прийнятого на засіданні Уряду 14.05.2021 за №442-р, яким запропоновано застосування санкцій, у тому числі, до ОСОБА_1 та ідентифікують його, як суб'єкта, до якого пропонувалося застосувати санкції, та докази стосовно дій та фактів, що підтверджують наявність підстав для застосування санкцій до позивача.
2. Копію вищевказаної ухвали направлено на адресу Національної поліції України для виконання шляхом надання доказів безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5. у строк до 10.02.2022.
3. У резолютивній частині ухвали також зазначено, що в разі неможливості виконання вимог ухвали у встановлений строк про це необхідно письмово повідомити Суд з наведенням причин.
4. Ухвала Верховного Суду від 13.01.2022 відповідно до приписів процесуального закону набрала законної сили з моменту її проголошення та не оскаржується.
5. 15.02.2022 у автоматизованій системі документообігу суду зареєстровано лист Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 08.02.2022 №1467/55/01-2022 (далі також лист ДСР НПУ), у якому повідомлено Верховний Суд про неможливість надання копій документів, які були направлені на розгляд Кабінету Міністрів України і слугували підставою для розгляду проєкту розпорядження цього органу «Про внесення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» на засіданні Уряду 14.05.2021 за №442-р в частині ОСОБА_1 .
6. Неможливість виконання вимог ухвали Верховного Суду від 13.01.2022 Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України обґрунтовує тим, що інформація стосовно підстав застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних санкцій до ОСОБА_1 згідно зі статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» є конфіденційною, таємною та службовою інформацією.
7. У листі ДСР НПУ від 08.02.2022 №1467/55/01-2022 також зазначається, що відповідно до пункту 4.4.3 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затверджені наказом Служби безпеки України від 23.12.2020 №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.01.2021 за №52/35674, не можуть бути розголошені відомості про організацію, завдання, результати оперативно - розшукової, контррозвідувальної чи розвідувальної діяльності, розголошення яких створює загрозу національним інтересам і безпеці.
8. У вищевказаному листі також повідомляється, що частиною десятою статті 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» установлено заборону оприлюднювати або надавати зібрані відомості, а також інформацію щодо проведення або не проведення стосовно певної особи оперативно - розшукової діяльності до прийняття рішення за результатами такої діяльності. Питання оприлюднення чи надання такої інформації після прийняття рішення регулюється законодавством України.
9. Ознайомившись із вищевикладеними аргументами Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, колегія суддів вважає, що такі не зумовлюють наявності поважних причин для неподання витребуваних Верховним Судом доказів і невиконання ухвали цього Суду щодо витребування доказів.
10. Так, спеціальним актом законодавства, яким визначено юрисдикцію та повноваження адміністративних судів і встановлено порядок здійснення судочинства в адміністративних судах, є Кодекс адміністративного судочинства України.
11. До основних засад (принципів) адміністративного судочинства, згідно з пунктами 4, 5, 9 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, належать, зокрема: змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; обов'язковість судового рішення; неприпустимість зловживання процесуальними правами.
12. Відповідно до частин першої, четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
13. Згідно з частиною першою, абзацами першим, другим частини другої, частиною четвертою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
14. За змістом частини першої - третьої, шостої - восьмої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено, зокрема, підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
15. Окрім цього, як вбачається з положень статті 294, 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду першої інстанції (у даному випадку Верховного Суду як суду першої інстанції) про витребування доказів за клопотанням учасника справи не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду й набирає законної сили негайно після її проголошення.
16. Частиною першою статті 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
17. Таким положенням Основного Закону України кореспондують норми статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
18. Вимога щодо обов'язковості судових рішень закріплена й у статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до норм якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
19. Аналіз вищевикладених норм процесуального права дає підстави стверджувати, що адміністративні суди, у разі неможливості самостійного надання доказів учасником справи, наділені повноваженнями щодо їх витребування на підставі обґрунтованого клопотання такого учасника.
20. Це повноваження адміністративних судів реалізуються у межах адміністративного процесу з метою забезпечення офіційного, повного і всебічного з'ясування всіх обставин у справі як однієї з основних засад (принципів) адміністративного судочинства і не може бути делеговано іншому органу чи посадовій особі, обмежене або припинене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (стаття 124 Конституції України, статті 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
21. Вимога суду про витребування доказів за клопотанням учасника справи оформлюється шляхом постановлення ухвали окремим документом і таке судове рішення є обов'язковим до виконання, а будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
22. За неподання доказів без поважних причин до відповідної особи можуть бути застосовані заходи процесуального примусу, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, а за невиконання постановленої судом ухвали з цього питання, яка набрала законної сили, настає передбачена законом відповідальність.
23. Отже, ухвала Верховного Суду від 13.01.2022 про витребування доказів, яка постановлена у цій справі за клопотанням учасника справи (представника Президента України) та набрала законної сили, відповідно до Конституції та законів України підлягає обов'язковому виконанню Національною поліцією України, якій це судове рішення адресоване.
24. Національна поліція України, в силу обов'язкових до виконання вимог статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна видати витребувані судом докази, які знаходяться у цього органу.
25. Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на норми Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», Закону України «Про державну таємницю» та Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, оскільки ці акти за умови дотримання вимог законодавства України про державну таємницю не встановлюють і не можуть встановлювати заборони щодо надання на вимогу суду доказів, зокрема, й тих, які містять відомості, що становлять державну таємницю, а також не можуть обмежувати повноваження адміністративних судів, пов'язані з розглядом адміністративних справ, зокрема, на витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
26. У Верховному Суді, зокрема, у Касаційному адміністративному суді, забезпечено суворе дотримання і виконання усіх вимог законодавства України про державну таємницю, а тому, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів визнає необґрунтованими вказані Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України причини неподання доказів, витребуваних ухвалою Верховного Суду від 13.01.2022, та вважає за необхідне повторно витребувати ці докази з метою повного та всебічного офіційного з'ясування всіх обставин у справі, яка розглядається.
27. Колегія суддів також звертає увагу на те, що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, судом можуть бути застосовані заходи процесуального примусу, визначені главою 9 розділу І Кодексу адміністративного судочинства України.
28. Керуючись статтями 2, 44, 49, 77, 80 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Визнати неповажними причини неподання Національною поліцією України доказів, витребуваних відповідно до ухвали Верховного Суду від 13.01.2022.
Витребувати повторно у Національної поліції України усі наявні у цього органу документи, матеріали, у тому числі, в електронному вигляді, а також відомості, які слугували підставою для ініціативи внесення на розгляд Кабінету Міністрів України проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про внесення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», прийнятого на засіданні Уряду 14.05.2021 за №442-р, яким запропоновано застосування санкцій, у тому числі, до ОСОБА_1 та ідентифікують його, як суб'єкта, до якого пропонувалося застосувати санкції, та докази стосовно дій та фактів, що підтверджують наявність підстав для застосування санкцій до позивача.
Копію ухвали для виконання направити на адресу Національної поліції України.
Встановити десятиденний з моменту вручення Національній поліції України копії цієї ухвали строк для її виконання.
Документи надати безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 5.
У разі неможливості подання доказів, які витребовуються Судом, або неможливості подання доказів у встановлений цією ухвалою строк, повідомити про це Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити Національній поліції України, що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, судом можуть бути застосовані заходи процесуального примусу, визначені главою 9 розділу І Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення і не оскаржується.
Головуючий суддя Н.В. Коваленко
Судді: Я.О. Берназюк
В.М. Кравчук
А.А. Єзеров
С.Г. Стеценко