27 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 560/3028/22
адміністративне провадження № К/990/25007/22
Верховний Суд в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.04.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2022р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 20.01.2022 року щодо відмови у переході на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити з 18.01.2022 року пенсію держслужбовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідках Меджибізької селищної ради від 13 січня 2022 року № 37, від 13 січня 2022 року № 38, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 20.06.1974 року по 14.03.1990 року на посаді секретаря Требуховецької сільської ради та з 15.03.1990 року по 25.11.2015 року на посаді голови Требуховецької сільської ради.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.04.2022, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2022р., позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 20.01.2022 року № 968100125412, яким ОСОБА_1 відмовлено у переведенні із пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи ОСОБА_1 з 20.06.1974 року по 14.03.1990 року на посаді секретаря Требуховецької сільської ради та з 15.03.1990 року по 25.11.2015 року на посаді голови Требуховецької сільської ради.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 18.01.2022 року із пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII із врахуванням при обчисленні розміру пенсійних виплат матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 станом на 10.03.2006 року без врахування при обчисленні розміру пенсійних виплат довідок про розмір заробітної плати Меджибізької селищної ради від 13 січня 2022 року № 37, та від 13 січня 2022 року № 38 .
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992,40 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
14.09.2022р. до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах подана зазначена касаційна скарга.
Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що відповідачем не викладені, передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження касатор обмежився наведенням лише передбачених частиною 5 статті 328 КАС України виключних підстав, за яких допускається касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження. Наявність передбачених частиною 4 статті 328 КАС України підстав касаційного оскарження скаржником не зазначено.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ч. 5 ст. 332 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.04.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2022р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала разом з доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя
О.П. Стародуб