27 вересня 2022 року
м. Київ
справа №160/17911/21
адміністративне провадження №К/990/20105/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів - Губської О.А., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2022 року у справі №160/17911/21 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання протиправною бездіяльність,
01 серпня 2022 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2022 року вказану касаційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з відсутністю підтвердження сплати судового збору, що є перешкодою у відкритті касаційного провадження.
В межах визначеного строку на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 04 серпня 2022 року скаржником надіслано на адресу суду заяву про усунення недоліків та квитанцію про сплату судового збору.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Скаржник зазначає, що подана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для учасника справи.
Автор касаційної скарги зазначає, що відповідач наділений повноваженнями здійснювати парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина, також захищати права кожного на території України.
Правильне тлумачення строків вчинення Уповноваженим дій за зверненнями громадян щодо порушення прав і свобод людини і громадянина та послідовності вжиття заходів для поновлення порушених прав заявників є ключовим для ефективного виконання відповідачем своїх функцій.
Суд, проаналізувавши доводи касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами, приходить до висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпункті «а» «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 № 460-IX, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження.
Скаржник зазначає підставу касаційного оскарження пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, а саме в частині дати поновлення на посаді застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №160/11446/21, а саме щодо застосування статті 20 Закону України «Про звернення громадян» та статті 17 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини».
Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підставу на якій подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів приходить до висновку, що обґрунтування скаржником наявності підстави для касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.
Керуючись статтями 328, 330, 331, 334, КАС України,
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2022 року у справі №160/17911/21.
2.Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №160/17911/21.
3. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
4. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
О.А. Губська
О.В. Калашнікова,
Судді Верховного Суду