Справа № 393/412/22
пров. 2/393/157/22
26 вересня 2022 року смт Новгородка
Суддя Новгородківського районного суду Кіровоградської області Подліпенець Є.О., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, Новгородківський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Дніпро) про захист прав споживача, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
Позивач через свого представника адвоката Заболотнього П.Л. звернувся до суду із вказаною позовною заявою.
Вивчивши позовну заяву та додатки, що долучені до неї, суддя приходить до переконання, що позовна заява не відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Представник позивача, посилаючись на ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», просить звільнити позивача від сплати судового збору.
Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Споживачем є фізична особа, яка придбовує, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п. 22 ч.1 зазначеного закону).
Згідно із ст. 21 вказаного закону, крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов'язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги, відповідно до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача, що визначено ст. 21 цього закону, є порушеним, таким чином надавши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються цим Законом. Такої ж правової позиції дотримався Верховний Суд у своїй постанові від 24.02.2022р. №336/7773/21.
Однак, сторона позивача у своїй позовній заяві взагалі не посилається на зміст позовних вимог та обставини, якими вона обґрунтовує вказані позовні вимоги, відповідно до норм Закону України «Про захист прав споживачів», не зазначає про те, яке право споживача порушено відповідно до положень ст. 21 цього Закону.
Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з 01.01.2022 ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлена у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (992,40 грн.).
Враховуючи, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру то судовий збір має бути сплачений у розмірі 992,40 грн.
Зазначений недолік слід усунути шляхом надання документів, підтверджуючих сплату судового збору у розмірі 992,40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, Новгородківський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Дніпро) про захист прав споживача, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - залишити без руху.
Надати позивачу строк 10 (десять) днів з моменту отримання копії даної ухвали для виправлення зазначених в ухвалі недоліків заяви.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява буде визнана неподаною та повернута відповідно до припису ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Є. ПОДЛІПЕНЕЦЬ