Справа № 354/371/20
Провадження по справі № 2/354/121/22
15 вересня 2022 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Ваврійчук Т.Л.
за участю секретаря судового засідання Старунчак Н.М.
представника третьої особи із
самостійними вимогами адвоката Чебан С.В.
представників відповідачів адвокатів Поплавського Д.П., Наумова Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче цивільну справу за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Яремчанського міського нотаріального округу Фріса Павла Львовича про визнання недійсними договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва та договору купівлі-продажу земельної ділянки,-
ОСОБА_2 24 квітня 2020 року звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 , укладеного між нею та відповідачем 02 серпня 2019 року та посвідченого приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Фріс П.Л. за реєстром №367 та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер: 2611092001:22:002:0947, площею 0,1450 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої в с. Поляниця Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, участок Стаїщі, укладеного між нею та відповідачем 02 серпня 2019 року та посвідченого приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Фріс П.Л. за реєстром №364, посилаючись на те, що зазначені договори є недійсними у відповідності до ч.3 ст.203, ст.215 ЦК України з підстав дефекту волі продавця.
Одночасно із поданням позовної заяви, позивач подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер: 2611092001:22:002:0947, площею 0,1450 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої в АДРЕСА_2 та незавершений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 серпня 2020 року вказану справу передано у провадження судді Ваврійчук Т.Л.
Ухвалою суду від 10 серпня 2020 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову повернуто заявнику.
Ухвалою суду від 11 серпня 2020 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
23 вересня 2020 року від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса Яремчанського міського нотаріального округу Фріса П.Л.
24 вересня 2020 року від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору чоловіка позивача ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Яремчанського міського нотаріального округу Фріса П.Л., ОСОБА_4 , ОСОБА_5
24 вересня 2020 року надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 про визнання недійсними договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 , укладеного 02 серпня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та посвідченого приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Фріс П.Л. за реєстром №367 та договору купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер: 2611092001:22:002:0947, площею 0,1450 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої в с. Поляниця Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, участок Стаїщі, укладеного 02 серпня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та посвідченого приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Фріс П.Л. за реєстром №364. В обгрунтування даної заяви зазначено, що 27 лютого 1993 року він зареєстрував шлюб із ОСОБА_2 , що підтверджується відомостями, вказаними у повному витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00027694608 від 08 вересня 2020 року. Під час перебування у шлюбі, 01 квітня 2011 року, ними були придбані спірні об'єкти нерухомості, право власності на які було зареєстроване за його дружиною. 04 вересня 2020 року він був допитаний в якості свідка в об'єднаному кримінальному провадженні №42020090000000026 від 15 травня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.190 КК України та довідався про те, що спірне майно було відчужене 02 серпня 2019 року на користь відповідача представником його дружини за довіреністю ОСОБА_5 , яка під час укладення договорів купівлі-продажу надала нотаріусу свідоцтво про смерть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 від 12 жовтня 2017 року, видане Печерським районним у м. Києві відділом ДРАЦС ГТУЮ у м. Києві. При посвідченні вказаних договорів приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Фрісом П.Л. було отримано витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян №0023560715 від 02 серпня 2019 року у якому зазначено про відсутність інформації про шлюб ОСОБА_2 . Відповідно до ст. 60 СК України майно набуте подружжям за час шлюбу належить їм на праві спільної сумісної власності, а згідно ст.65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення та державної реєстрації необхідна нотаріально засвідчена згода другого із подружжя. В даному випадку оспорювані договори були вчиненні за відсутності його згоди на відчуження спільного майна на підставі документів, які містили завідомо неправдиві відомості, що свідчить про порушення їх форми та відповідно до вимог ст.ст. 215, 369 ЦК України є підставою для визнання таких договорів недійсними. Із урахуванням наведеного просив заявлені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 24 вересня до участі у даній справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору приватного нотаріуса Яремчанського міського нотаріального округу Фріса П.Л.
Ухвалою суду від 25 вересня 2020 року за заявою ОСОБА_1 вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на: -земельну ділянку площею 0,095 га з кадастровим номером: 2611092001:22:002:3112, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: -1958148826110, що знаходиться за адресою АДРЕСА_10;-земельну ділянку площею 0,050 га, кадастровий номер: 2611092001:22:002:3111, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:1958112526110, що знаходиться за адресою АДРЕСА_10; -об'єкт незавершеного будівництва житлового будинку, відсоток готовності якого складає 75%, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1727951926110, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , які належать на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_3 та заборони останньому особисто або за його дорученням іншим особам вчиняти будь-які дії по відчуженню та розпорядженню зазначеного об'єкта незавершеного будівництва житлового будинку, до розгляду справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.
23 жовтня 2020 року від ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 . У відзиві зазначено, що спірне майно він придбав 02 серпня 2019 року за ціною 1168410 грн. Від імені продавця ОСОБА_2 діяла на підставі нотаріальної довіреності ОСОБА_5 . В його обов'язки як покупця було надати згоду на придбання майна на умовах, передбачених у договорах купівлі-продажу та розрахуватися, і він не зобов'язаний був здійснювати перевірку документів та доручень. При посвідченні оскаржуваних угод представник ОСОБА_2 надала нотаріусу оригінали правовстановлюючих документів, які останній перевірив як і наявність відповідних повноважень у представника та дійсність довіреності на момент вчинення правочину і у нього не виникло сумнівів у їх достовірності. Підстав для сумніву у діях та кваліфікації нотаріуса також не було, а тому він як покупець діяв розумно та із належною обачністю. Свої обов'язки, визначені договорами він виконав у повному обсязі та розрахувався із представником продавця при підписанні договорів. В подальшому за його заявою 01 листопада 2019 року придбана земельна ділянка була поділена на дві окремі ділянки із кадастровими номерами 611092001:22:002:3111 площею 0,05 га та 611092001:22:002:3112 площею 0,095 га. Після придбання нерухомості він розпочав будівництво придбаного об'єкту нерухомості та на протязі року здійснив масштабну добудову будівлі, готовність якої на даний час становить 100%. Таким чином, виконання зазначених робіт не могло залишитись непоміченим для сторонніх осіб та попередніх власників, які жодних претензій не заявляли. Звертає увагу на те, що незавершене будівництво було набуте у власність ОСОБА_2 у 2011 році після чого протягом 10 років дане майно перебувало у занедбаному стані, а тому на момент коли він придбав цей об'єкт інформація про те, що відсоток готовності незавершеного будівництва складає 75% не відповідала дійсності, фактично йому довелось відбудовувати даний об'єкт заново, що потягло за собою значні вкладення. Згідно експертного висновку на момент розгляду справи вартість даного майна становить 5998155 грн. Враховуючи те, що він є добросовісним набувачем та власником майна, а проведені поліпшення не можуть бути відокремлені, відповідно до ст.390 ЦК України він має право на відшкодування здійснених витрат. Вважає, що звернення до суду попередніх власників майна після завершення будівництва спрямоване на вилучення у нього в декілька разів поліпшеного майна та має ознаки рейдерської схеми. Із урахуванням викладеного просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
23 жовтня 2020 року за заявою позивача ОСОБА_2 вжито заходи забезпечення позову у виді заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам будь-якого іншого обтяження та інше) щодо нерухомого майна-об'єкта незавершеного будівництва житлового будинку АДРЕСА_3 та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 до розгляду справи по суті та набрання рішенням суду законної сили; заборони Державній архітектурно-будівельній інспекції України в особі її структурних підрозділів вчиняти будь-які дії щодо реєстрації декларацій, видачі будь-яких документів дозвільного або погоджувального характеру щодо нерухомого майна-об'єкта незавершеного будівництва житлового будинку АДРЕСА_3 та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , до розгляду справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.
26 жовтня 2020 року судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 до розгляду із первісним позовом.
Ухвалою суду від 23 листопада 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 адвоката Поплавського Д.П. про об'єднання даної справи в одне провадження із цивільною справою №354/574/20 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Перевертун О.Ю., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Змисловська Т.В., приватний нотаріус Яремчанського міського нотаріального округу Фріс П.Л. про визнання недійсними довіреностей та договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Ухвалою суду від 04 грудня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про зустрічне забезпечення позову.
Ухвалою суду від 28 грудня 2020 року відмовлено у задоволенні повторної заяви ОСОБА_3 про зустрічне забезпечення позову.
Ухвалою суду від 26 лютого 2021 року відмовлено у прийнятті заяви ОСОБА_2 про збільшення позовних вимог та у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідачів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Перевертуна О.Ю., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_3 про зупинення провадження у даній справі до розгляду кримінального провадження №42020090000000026 від 15 травня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України.
Ухвалою суду від 06 грудня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви представника третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_1 -адвоката Чебан С.В. про забезпечення позову.
04 лютого 2022 року задоволено клопотання представника третьої особи із самостійними вимогами адвоката Чебан С.В. та постановлено ухвалу про витребування доказів у справі.
25 травня 2022 року постановлено ухвалу про участь представника третьої особи із самостійними вимогами у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 27 травня 2022 року первісний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Яремчанського міського нотаріального округу Фріса П.Л. про визнання недійсними договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва та договору купівлі-продажу земельної ділянки залишено без розгляду та закрито підготовче провадження за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3
27 травня 2022 року судом постановлено ухвалу про участь представника третьої особи із самостійними вимогами у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
27 червня 2022 рокусудом постановлено ухвалу про участь представника відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні представник третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_1 -адвокат Чебан С.В. заявлені позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі, з мотивів, наведених у позовній заяві. Вказала, що спірне майно набуте ОСОБА_2 за час перебування у шлюбі із ОСОБА_1 та є спільною сумісною власністю. У договорах купівлі-продажу від 092 квітня 2011 року вказано, що майно придбане за згодою чоловіка ОСОБА_2 та вказано його анкетні дані. Оспорювані договори купівлі-продажу були укладені без згоди іншого з подружжя, оскільки при посвідченні договорів нотаріусу було надане свідоцтво про смерть невідомої особи, анкетні дані якої не відповідають даним ОСОБА_1 . Нотаріус при посвідченні вказаних договорів належним чином не перевірив дані обставини та повноваження представника продавця. Таким чином, оспорювані договори купівлі-продажу нерухомого майна всупереч вимог СК України та ЦК України були укладені без згоди іншого з подружжя на відчуження спільного сумісного майна, що є підставою для визнання їх недійсними.
Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Поплавський Д.П. у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог не заперечив, Вказав, що спірне нерухоме майно було придбане за час перебування сторін у шлюбі про що зазначено у договорах купівлі-продажу від 01 квітня 2011 року, де вказано дані чоловіка покупця ОСОБА_1 . При посвідченні оспорюваних договорів купівлі-продажу від 02 серпня 2019 року приватний нотаріус не перевірив належним чином повноваження представника продавця, оскільки ОСОБА_2 не надавала доручення на відчуження спірного майна і з даного приводу здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, а також інформацію про смерть чоловіка продавця, оскільки дані особи, зазначеної у свідоцтві про смерть та вказані у первинних договорах купівлі-продажу є різними. Представник покупця, проявивши розумну обачність, міг з'ясувати ці обставини в момент укладення договорів. Зважаючи на те, що відчуження спірного нерухомого майна, яке є спільною сумісною власністю, відбулось без отримання нотаріально посвідченої згоди на це другого з подружжя вказані правочини неможливо вважати чинними і вони підлягають визнанню недійсними. Відповідач в установленому законом порядку не набув право власності на спірне майно, а ОСОБА_2 не отримала коштів від продажу спірного майна.
Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Наумов Д.С. у судовому засіданні позов не визнав та просив у його задоволенні відмовити, з мотивів, наведених у відзиві на позов. Зазначив, що при укладенні оспорюваних договорів від імені ОСОБА_2 діяла її представник по довіреності ОСОБА_5 , яка отримала кошти за продаж майна та повинна була передати їх продавцю. Відповідач не несе відповідальності за дії нотаріуса, який належним чином не перевірив надані документи. На даний час оспорювані договори купівлі-продажу не можуть бути визнані недійсними, оскільки спірного майна у первинному вигляді не існує, земельна ділянка була розділена на дві окремі ділянки, а також ОСОБА_3 було проведено добудову придбаного незавершеного об'єкта будівництва, а фактично збудовано новий об'єкт, зважаючи на той стан в якому перебувало дане майно на момент придбання і готовність цього об'єкта наразі складає 100%, а вартість значно збільшилась. Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 27 лютого 1993 року перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданою повторно 08 вересня 2017 року Суворовським районним у місті Одесі відділом ДРАЦС ГТУЮ в Одеській області.
Як слідує із повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00027694608 від 08 вересня 2020 року, 27 лютого 1993 року Другим Суворовським відділом ДРАЦС Одеського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено актовий запис №61, прізвище дружини після одруження « ОСОБА_2 ».
За час перебування у шлюбі, відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки та договору купівлі-продажу незавершеного будівництва житлового будинку, укладених 01 квітня 2011 року із ОСОБА_6 та посвідчених приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Питлюком В.І., за реєстром №482 та №479, ОСОБА_2 набула у власність земельну ділянку із кадастровим номером 2611092001:22:002:0947 площею 0,1450 га, цільове призначення- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою АДРЕСА_10 та розташований на вказаній ділянці об'єкт незавершеного будівництва житлового будинку за АДРЕСА_4 , відсоток готовності якого складає 75%.
У пункті №8 договору купівлі-продажу земельної ділянки та пункті №7 договору купівлі-продажу незавершеного будівництв від 01 квітня 2011 року зазначено, що на момент укладення вказаних правочинів покупець ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_1 , згода якого на придбання нерухомого майна, що є предметом договорів засвідчена приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Питлюком В.І. 01 квітня 2011 року за реєстровими №478.
Як вбачається із посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. довіреності від 29 липня 2019 року, за реєстром №1258 ОСОБА_4 , що діє від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності від 29 червня 2019 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Перевертуном О.Ю., за реєстром №267, уповноважила ОСОБА_5 представляти інтереси ОСОБА_2 з усіх без винятку питань пов'язаних з відчуженням(шляхом продажу, обміну) поділом чи об'єднанням, зміною цільового призначення земельної ділянки із кадастровим номером 2611092001:22:002:0947 площею 0,1450 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка) та розташованим на ній об'єктом незавершеного будівництва житлового будинку АДРЕСА_4 . Вказана довіреність видана на строк до 29 червня 2024 року.
01 серпня 2019 року представник ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_5 звернулась у Поляницьку сільську раду із заявою, в якій просила видати довідку про наявність забудови на земельній ділянці площею 0,1450 га за адресою уч. Стаїще у с. Поляниця.
02 серпня 2019 року між ОСОБА_2 від імені якої згідно довіреності в порядку передоручення діяла ОСОБА_5 та ОСОБА_3 від імені якого на підставі довіреності від 27.09.2016 року, посвідченої приватним нотаріусом Троїцького районного нотаріального округу Гапочкою Е.Г. за реєстровим №3690 діяв ОСОБА_10 були укладені договір купівлі-продажу земельної ділянки та договір купівлі-продажу незавершеного будівництва житлового будинку, посвідчені приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Фріс П.Л., за реєстром №364, 367 відповідно до яких ОСОБА_2 відчужила спірне майно на користь відповідача.
Згідно пункту №4 договору купівлі-продажу незавершеного будівництва від 02 серпня 2019 року продаж предмета договору вчинено за ціною 1168410 грн.. У пункті №6 зазначено, що підписанням цього договору сторони засвідчують факт повного розрахунку за проданий об'єкт.
Відповідно до пункту №4 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02 серпня 2019 року продаж вчинено за ціною 50112 грн., які покупець сплатив, а продавець одержала повністю до підписання договору.
У пункті №15 вказаного договору зазначено, що угода укладена за згодою дружини покупця ОСОБА_11
23 квітня 2020 року ОСОБА_2 звернулась у прокуратуру Івано-Франківської області із повідомленням про злочин відповідно до якого просила внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом незаконного заволодіння належними їй земельною ділянкою із кадастровим номером 2611092001:22:002:0947 та об'єктом незавершеного будівництва житлового будинку АДРЕСА_4 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 20 серпня 2020 року за заявою ОСОБА_3 внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020091200000018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України за фактом заволодіння його майном групою осіб, за попередньою змовою, шахрайським способом.
Ухвалами слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 14 липня 2020 року про арешт майна в об"єднаному кримінальному провадженні №42020090000000026 підтверджується, що спірна земельна ділянка площею 0,145 га з кадастровим номером 2611092001:22:002:0947 була поділена на дві земельні ділянки: площею 0,095 га з кадастровим номером: 2611092001:22:002:3112, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка) та площею 0,050 га, кадастровий номер: 2611092001:22:002:3111, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна-1958112526110, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_10, які на даний час належать на праві власності відповідачу ОСОБА_3 .
Із досліджених судом копій матеріалів нотаріальних справ щодо посвідчення оскаржуваних договорів купівлі-продажу встановлено, що приватному нотаріусу Яремчанського міського нотаріального округу Фрісу П.Л. представником продавця були надані:
-договір купівлі-продажу земельної ділянки укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 01 квітня 2011 року, зареєстрований у реєстрі за № 482;
-витяг з Державного реєстрових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №150489445 від 20 грудня 2018 року, відповідно до якого земельна ділянка із кадастровим номером 2611092001:22:002:0947, площею 0,1450 га зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_2 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень( з відкриттям розділу) державного реєстратора КП «Департамент державної реєстрації» Одеської області Вальвакова Д.Г. від 18 грудня 2018 року, індексний номер:44679504;
-договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва житлового будинку, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 01 квітня 2011 року, зареєстрований у реєстрі за № 479;
-витяг з Державного реєстрових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №150505331 від 20 грудня 2018 року, відповідно до якого незавершене будівництво, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 відсоток готовності якого складає 75%, зареєстроване на праві приватної власності за ОСОБА_2 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень( з відкриттям розділу) державного реєстратора КП «Департамент державної реєстрації» Одеської області Вальвакова Д.Г. від 20 грудня 2018 року, індексний номер:44746688;
-нотаріально посвідчена довіреність від 29 липня 2019 року за реєстром №1258, видана ОСОБА_4 в порядку передоручення на ім'я ОСОБА_5 та скорочений витяг з Єдиного реєстру довіреностей (перевірка дійсності довіреності) №39811972 від 02 серпня 2019 року;
-копія паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_5 серії НОМЕР_3 , виданого Ніжинським МВ УДМС України в Чернігівській області 29 грудня 2015 року та копія картки платника податків, видануа Ніжинською ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області на ім'я ОСОБА_5 15 січня 2016 року;
-копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого Іллічівським РВ УМВС України в Одеській області 17 грудня 1997 року на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на сторінці №4 якого зазначено, що фото особи вклеєно Іллічівським РВ УМВС України в Одеській області 22 січня 1998 року, на сторінці №6 зазначено, що фото вклеєно Іллічівським РВ ГУ ДМС України в Одеській області 17 січня 2017 року, на сторінці №10 наявна відмітка про реєстрацію шлюбу із ОСОБА_1 у Ленінському РАГС м. Одеси 27 лютого 1993 року, на сторінці №11 17 грудня 1997 року проставлено штамп про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_5 ;
-копія картки платника податків, виданої ДПІ у Одеській області на ім'я ОСОБА_2 згідно якої дата внесення відомостей до Державного реєстру фізичних осіб вказана 21 березня 1998 року, дата видачі довідки -05 червня 1996 року;
-копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , видану повторно Печерським районним у місті Києві відділом ДРАЦС ГТУЮ у місті Києві 12 жовтня 2017 року, з якої вбачається, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
-звіт про експертну оцінку земельної ділянки, виконаний Приватним екпертно-виробничим підприємством «Земпроект» 07 червня 2019 року;
-звіт про експертну оцінку незавершеного будівництва житлового будинку, виконаний ТОВ «Тренд Інвест» 01 серпня 2019 року в особі оцінювача ОСОБА_12 ;
-довідка Поляницької сільської ради №460 від 01 серпня 2019 року відповідно до якої на належній ОСОБА_2 земельній ділянці із кадастровим номером 2611092001:22:002:0947 знаходиться об'єкт незавершеного будівництва.
При посвідченні вказаних договорів приватним нотаріусом 02 серпня 2019 року сформовано Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану №00023560715 з якого вбачається, що за період з 01 січня 2017 року по 02 серпня 2019 року інформація щодо актового запису про шлюб ОСОБА_2 відсутня.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно 12 жовтня 2017 року Печерським районним у місті Києві відділом ДРАЦС ГТУЮ у місті Києві ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що відділом РАЦС Одеського міського управління юстиції 13 листопада 2015 року складено відповідний актовий запис №564.
Згідно повідомлення Печерського районного у місті Києві відділу ДРАЦС Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №1910/20.8-09 від 23 вересня 2020 року за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян, актового запису про смерть відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 -не виявлено. Одночасно спростовано інформацію щодо повторної видачі вказаним відділом ДРАЦС свідоцтва про смерть вказаної особи серії НОМЕР_1 від 12 жовтня 2017 року.
Суб'єкт оціночної діяльності ФОП ОСОБА_12 листом за вих.. №1 від 26 травня 2020 року повідомив, що до нього ніколи не звертались особи з метою отримання звіту про оцінку об'єкту незавершеного будівництва житлового будинку АДРЕСА_4 на земельній ділянці площею 0,1450 га, кадастровий номер 2611092001:22:002:0947 і відповідного звіту він не виготовляв і нікому не передавав. Ніякого відношення до ТОВ «Тренд Інвест» він не має та звіту про експертну грошову оцінку ідентифікатор за базою ФДМУВЕЦГЗФ 788956 не виготовляв.
Із долучених представником третьої особи із самостійними вимогами до матеріалів справи копій документів ОСОБА_2 вбачається, що у копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого 17 грудня 1997 року Іллічівським РВ УМВСУ України в Одеській області на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Одеса, вбачається, що на сторінці №4 паспорта вказано, що фото особи вклеєно Суворовським РВ у м. Одесі ГУДМ України в Одеській області 23 жовтня 2012 року; на сторінці №6 зазначено, що фото вклеєно Суворовським РВ у м. Одесі ГУДС України в Одеській області 20 квітня 2018 року; на сторінці №7 наявна відмітка про видачу 25 квітня 2018 року закордонного паспорта серії НОМЕР_6 ; на сторінці №10 наявний штамп про реєстрацію шлюбу у Ленінському РАГС м. Одеса 27 лютого 1993 року із ОСОБА_1 ; на сторінці №11 наявний штамп про реєстрацію прописки за адресою АДРЕСА_5 датований 20 січня 1989 року.
Вивченням даної копії паспорта ОСОБА_2 встановлено, що фото особи, якій видано паспорт- ОСОБА_2 , що містяться на першій, третій та п'ятій сторінках даного паспорта не відповідає зображенню особи ОСОБА_2 , яке міститься у копії паспорта на ім'я ОСОБА_2 , який був наданий ОСОБА_5 приватному нотаріусу Яремчанського міського нотаріального округу Фрісу П.Л. для підтвердження особи продавця при посвідченні 02 серпня 2019 року оскаржуваних договорів.
Згідно копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, виданої ДПІ у Суворовському районі м. Одеса на ім'я ОСОБА_2 10 травня 2000 року, вбачається, що дата внесення відомостей про особу до Державного реєстру фізичних осіб- 19 лютого 1998 року, що не відповідає відомостям, вказаним у довідці, яка була надана нотаріусу при посвідченні оспорюваних договорів.
Відповідно до звіту про оцінку житлового будинку, виконаного ПП «Експертиза ПРО» 27 липня 2020 року на замовлення ОСОБА_13 , станом на дату оцінки двоповерховий 26-ти кімнатний житловий будинок АДРЕСА_4 з мансардою та підвальним приміщенням, 2010 року побудови, має стан готовності 100% закінченого будівництвом об'єкту. Реновація, реконструкція, ремонт і укріплення фундаментів, даху і перекриття, проведені у 2019-2020 роках, оновлення, доопрацювання проекту, обладнання водопостачанням із власної свердловини глибиною 42 метри, автономною каналізацією, підключення і підведення електропостачання, облаштування опалення від твердопаливного котла проведено в 2019 році.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У відповідності до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільного права є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 ЦК України).
Відповідно до ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.
За загальним правилом власник самостійно розпоряджається своїм майном.
Розпорядження об'єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.
Частиною першою ст.328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.1 ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
У статті 60 СК України закріплено правило, за яким майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Аналогічне положення містить і частина третя статті 368 ЦК України.
Згідно зі ст.63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Згідно з ч.3 ст.65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.
Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість (ст.31 ЦК України).
За приписами ч.ч.1,2 ст.369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.
Частиною ч.4 ст.369 ЦК України встановлено, що правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.
Частиною першою ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з частинами першою, третьою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Правові наслідки недійсності правочину встановлені ст. 216 ЦК України.
Згідно з вимогами частини першої ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
У постанові Верховного Суду від 27 січня 2020 року в справі №761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18) зроблено висновок, що «недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим».
Тлумачення статей 215, 216 ЦК України свідчить, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб'єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.
З огляду на викладене вище, відсутність згоди іншого зі співвласників (другого з подружжя) на укладення договору цінного майна позбавляє співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень на укладення договору про розпорядження спільним майном. Укладення такого договору свідчить про порушення його форми і відповідно до частини четвертої статті 369, статті 215 ЦК України надає іншому зі співвласників (другому з подружжя) право оспорити договір з підстав його недійсності.
При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, якими передбачено право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.
За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, на захист якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
У постановах від 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1622цс15, від 27 січня 2016 року у справі № 6-1912цс15 та від 30 березня 2016 року у справі № 6-533цс16 Верховний Суд України висловив правову позицію, що укладення одним із подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо судом буде встановлено, що той з подружжя, який уклав договір щодо спільного майна, та третя особа - контрагент за таким договором, діяли недобросовісно, зокрема, що третя особа знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності, і що той з подружжя, який укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя.
Проте, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі №372/504/17 (провадження №14-325цс18) від наведеного у цих постановах висновку Верховного Суду України відступила, зазначивши, що такий висновок суду суперечить принципу рівності як майнових прав подружжя, так і рівності прав співвласників, власність яких є спільною сумісною, без визначення часток.
Відступаючи від вказаного висновку, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що відсутність нотаріально посвідченої згоди іншого зі співвласників (другого з подружжя) на укладення правочину позбавляє співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень на укладення договору про розпорядження спільним майном. Укладення такого договору свідчить про порушення його форми і відповідно до частини четвертої статті 369 ЦК Українита статті 215 ЦК України надає іншому зі співвласників (другому з подружжя) право оскаржити договір з підстав його недійсності. При цьому закон не пов'язує наявність чи відсутність згоди усіх співвласників на укладення договору ні з добросовісністю того з подружжя, який уклав договір щодо спільного майна, ні третьої особи - контрагента за таким договором і не ставить питання оскарження договору в залежність від добросовісності сторін договору.
Судом встановлено, що третя особа із самостійними вимогами ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дошлюбне прізвище ( ОСОБА_2 ) з 27 лютого 1993 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, про що складено актовий запис №61 Другим Суворовським відділом ДРАЦС Одеського міського управління юстиції.
Під час перебування у шлюбі, 01 квітня 2011 року, ОСОБА_2 відповідно до договорів купівлі-продажу земельної ділянки та незавершеного будівництва житлового будинку, посвідчених приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Питлюком В.І., за реєстром №482 та №479 набула у власність земельну ділянку із кадастровим номером 2611092001:22:002:0947 площею 0,1450 га, цільове призначення- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою АДРЕСА_10 та розташований на вказаній ділянці об'єкт незавершеного будівництва житлового будинку за АДРЕСА_4 , відсоток готовності якого складає 75%.
При укладенні зазначених договорів ОСОБА_1 надав нотаріально посвідчену згоду на придбання нерухомого майна його дружиною ОСОБА_2 .
Статті 60, 63 СК України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Будь-яких доказів які б підтверджували, що вказане майно є особистою приватною власністю ОСОБА_2 матеріали справи не містять.
Отже, як встановлено судом, та не спростовано учасниками справи, зазначене нерухоме майно є спільним сумісним майном подружжя незалежно від того, що воно було оформлене на ім'я ОСОБА_2 .
Під час перебування у зареєстрованому шлюбі, 02 серпня 2019 року спірне нерухоме майно було відчужене представником ОСОБА_2 на користь відповідача ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу, посвідчених приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Фріс П.Л., за реєстром №364 та №367.
Указані правочини не містять згоди чоловіка продавця ОСОБА_1 на відчуження нерухомого майна.
Натомість, як встановлено в ході судового розгляду, при посвідченні зазначених договорів представником ОСОБА_2 , яка діяла за довіреністю в порядку передоручення, ОСОБА_5 приватному нотаріусу було надано копію свідоцтва про смерть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_5 , видану повторно Печерським районним у місті Києві відділом ДРАЦС ГТУЮ у місті Києві 12 жовтня 2017 року, відповідно до якого вказана особа померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також копію паспорта ОСОБА_2 вклеєні у якому фото та штамп про реєстрацію шлюбу не відповідають фото та відбитку даного штампу у копії паспорта на ім'я ОСОБА_2 , долученій до матеріалів справи третьою особою із самостійними вимогами, а також довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, дата видачі якої передує даті внесення відомостей про особу до Державного реєстру фізичних осіб та не відповідає даним, зазначеним у довідці, поданій до суду.
Окрім цього, при посвідченні договорів приватним нотаріусом був сформований Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану №00023560715 за період з 01 січня 2017 року по 02 серпня 2019 року згідно якого інформація щодо актового запису про шлюб ОСОБА_2 відсутня.
Факт перебування подружжя ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі на момент укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу нерухомого майна підтверджується інформацією, що міститься у повному витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00027694608 від 08 вересня 2020 року.
Доказів того, що на час розгляду справи в суді шлюб було розірвано судом не здобуто.
Із первісного позову ОСОБА_2 вбачається, що вона не заперечує перебування в шлюбі з третьою особою ОСОБА_1 .
Інші сторони не спростували зазначену обставину в судовому засіданні.
Печерський районний у місті Києві відділу ДРАЦС Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у повідомленні від 23 вересня 2020 року спростував факт щодо повторної видачі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 12 жовтня 2017 року та наявність актового запису про смерть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вищенаведене підтверджує той факт, що відчуження спільного майна подружжя було здійснене під час шлюбу від імені ОСОБА_2 за відсутності нотаріально засвідченої згоди на це її чоловіка ОСОБА_1 , із використанням свідоцтва про смерть, виданого щодо особи, анкетні дані якої, вказані у свідоцтві, не співпадають з фактичним по-батькові та роком народження третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_1 .
Будь-яких доказів того, що грошові кошти за відчуження спільного нерухомого майна були отримані та витрачені ОСОБА_2 в інтересах сім'ї, що було б підставою для відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 матеріали справи також не містять, як і належних та достатніх доказів того, що зазначені правочини укладені подружжям за спільною згодою з метою подальшого незаконного повернення даного майна у свою власність.
Таким чином, оспорювані договір купівлі-продажу земельної ділянки та договір купівлі-продажу незавершеного будівництва житлового будинку від 02 серпня 2019 року, укладені між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час перебування продавця у зареєстрованому шлюбі без отримання згоди іншого з подружжя- ОСОБА_1 , який є співвласником вказаного нерухомого майна у силу вимог статті 60 СК України і дана обставина в ході судового розгляду не спростована.
Неотримання згоди іншого з подружжя при відчуженні такого майна є порушенням вимог статей 60, 61, 63 СК України і підставою для визнання судом недійсним оспорюваних договорів недійсними відповідно до статей 203, 215, 369 ЦК України.
Посилання представника відповідача на фактичну відсутність первинних об"єктів нерухомості, оскільки спірна земельна ділянка була розділена на дві окремі ділянки, а незавершений будівництвом житловий будинок повністю добудований внаслідок чого його вартість значно зросла не стростовують наведених висновків суду та не підтверджують правомірність відчуження даного майна на користь відповідача та не позбавляють його права вимагати в подальшому відшкодування завданих збитків.
Однією з засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
За таких обставин, суд на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього з'ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з'ясувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до переконання що позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 слід задовольнити та визнати недійсними договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1450 га із кадастровим номером 2611091201:22:022:0947, що знаходиться за адресою АДРЕСА_10, цільове призначення- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівельі споруд(присадибна ділянка) та договір купівлі-продажу незавершеного будівництва житлового будинку(об'єкта житлової нерухомості), що розташований за адресою АДРЕСА_10, 217 готовністю 75,0%, укладені 02 серпня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчені приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Фріс П.Л., за реєстром №364, №367.
У відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачів в користь третьої особи із самостійними вимогами підлягає стягненню сплачений при зверненні до суду із позовом у сумі 1681,60 грн. та 420,40 грн. судового збоур, сплаченого за подання заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.13, 41 Конституції України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 158, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Яремчанського міського нотаріального округу Фріса Павла Львовича про визнання недійсними договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва та договору купівлі-продажу земельної ділянки- задовольнити.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1450 га із кадастровим номером 2611091201:22:022:0947, що знаходиться за адресою АДРЕСА_10, цільове призначення- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівельі споруд(присадибна ділянка), укладений 02 серпня 2019 року між ОСОБА_2 від імені якої в порядку передоручення згідно довіреності від 27 липня 2019 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. за реєстровим №1258 діяла ОСОБА_5 та ОСОБА_3 від імені якого на підставі довіреності від 27 вересня 2016 року, посвідченої приватним нотаріусом Троїцького районного нотаріального округу Гапочкою Е.Г. за реєстровим №3690 діяв ОСОБА_10 та посвідчений приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Фріс П.Л., зареєстрований в реєстрі за №364.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу незавершеного будівництва житлового будинку(об'єкта житлової нерухомості), що розташований за адресою АДРЕСА_10, 217 готовністю 75,0%, загальною площею 780,0 кв.м., укладений 02 серпня 2019 року між ОСОБА_2 від імені якої в порядку передоручення згідно довіреності від 27 липня 2019 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. за реєстровим №1258 діяла ОСОБА_5 та ОСОБА_3 від імені якого на підставі довіреності від 27 вересня 2016 року, посвідченої приватним нотаріусом Троїцького районного нотаріального округу Гапочкою Е.Г. за реєстровим №3690 діяв ОСОБА_10 та посвідчений приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Фріс П.Л., зареєстрований в реєстрі за №367.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у рівних частках сплачений судовий збір в розмірі 2102 грн.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду до Івано-Франківського апеляційного суду тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Третя особа із самостійними вимогами: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований: АДРЕСА_6 , проживає: АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_7 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає: АДРЕСА_8 , РНОКПП: НОМЕР_8 .
Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстрований: АДРЕСА_9 , РНОКПП: НОМЕР_9 .
Третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Яремчанського міського нотаріального округу Фріс Павло Львович, місце знаходження: АДРЕСА_11.
Повне судове рішення складено 26 вересня 2022 року.
Головуючий суддя: Т.Л. Ваврійчук