27 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/12567/21 пров. № А/857/10852/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Святецького В.В., Гуляка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 березня 2022 року (головуючого судді Димарчук Т.М., ухвалене у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Луцьк) у справі №140/12567/21 за позовом Фермерського господарства «Поліська родина» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-
ФГ «Поліська родина» 03.11.2021 звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.06.2020 №1656486/35684284 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.06.2020 №42 в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Фермерським господарством «Поліська родина» податкову накладну від 04.06.2020 №42 датою її подання на реєстрацію.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 березня 2022 року задоволено позов повністю.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Головне управління ДПС у Волинській області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Вказує, що платником податку не було надано копії всіх необхідних документів, що підтверджують реальність вчинення господарських операцій, визначених Порядком №520, зокрема не надано копії первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні. Зокрема, у додатковій інформації зазначено про відсутність документів складського обліку, документів про походження обсягу реалізованої продукції, яка в подальшому була реалізована ПАТ «Гнідавський цукровий завод».
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.
Згідно із частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №140/12567/21 та ухвалою суду від 25.07.2022 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 26.05.2020 між ФГ «Поліська родина» (постачальник) та ПАТ «Гнідавський цукровий завод» (покупець) укладено договір поставки №147 (а.с.22-23), відповідно до якого позивач в порядку, на умовах та в строки, передбачені даним договором зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та своєчасно оплатити товар у кількості, за якістю та за цінами вказаними у Специфікації, видаткових накладних та якісних посвідченнях, які є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до пунктів 3.1.-3.5. даного договору попередньо встановлена обома сторонами ціна на товар на кожну окрему поставку зазначається у Специфікаціях, рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. Загальна сума договору складається з сум усіх видаткових накладних до даного договору. Покупець зобов'язується здійснити попередню оплату у розмірі 100% вартості фактично відвантаженого товару, якщо інше не зазначено в Специфікації до даної партії товару. Датою оплати вважається дата зарахування банком грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Розрахунки між сторонами по даному договору здійснюються у національній грошовій одиниці України (гривні).
На виконання умов договору поставки від 26.05.2020 №147, ФГ «Поліська родина» (постачальник) поставило для ПАТ «Гнідавський цукровий завод» (покупець) цукор білий у кількості 26,087 т на загальну суму 300000,00 грн (у т.ч. ПДВ 50000,00 грн).
На підтвердження здійснення господарської операції ФГ «Поліська родина» в адресу покупця ПАТ «Гнідавський цукровий завод» на підставі специфікації №1 від 26.05.2020 складено видаткову накладну від 16.06.2020 №29 на загальну суму 300000,00 грн (у т.ч. ПДВ 50000,00 грн) (а.с.27).
Вказаний товар був поставлений на адресу покупця за довіреністю №176 від 15.06.2020 транспортом ФГ «Поліська родина», що підтверджується товарно-транспортною накладною №129 від 16.06.2020 (а.с.28).
Покупцем ПАТ «Гнідавський цукровий завод» на підставі рахунку на оплату №18 від 02.06.2020 здійснено попередню оплату за товар на суму 70000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №25280 від 04.06.2020 (а.с.30).
За вказаною господарською операцією на підставі попередньої оплати позивачем було складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну від 04.06.2020 №42 на загальну суму 70000,00 грн (у т.ч. ПДВ 11666,67 грн) (а.с.9).
Відповідно до квитанції від 15.06.2020 №9136156028 реєстрація вказаної податкової накладної була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК України, у зв'язку із тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1701, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. У квитанції також було запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а.с.11).
Для підтвердження реєстрації спірної податкової накладної позивач подав до контролюючого органу повідомлення від 16.06.2020 №2 про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено та копії вищезазначених документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції, що підтверджується квитанцією про отримання документів від 16.06.2020 №2 (а.с.12,12 зворот).
Однак, відповідачем винесено рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.06.2020 №1656486/35684284 (а.с.13) та було відмовлено у реєстрації податкової накладної у зв'язку з ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. У додатковій інформації зазначено про відсутність документів складського обліку, документів про походження обсягу реалізованої продукції.
За результатами розгляду скарги від 23.06.2020 щодо рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН, комісією ДПС України ухвалено рішення від 02.07.2020 №31059/35684284/2, яким залишено скаргу позивача без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня від 19.06.2020 №1656486/35684284 про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Позивач не погоджуючись із рішенням комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, звернувся із даним позовом до суду.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до пункту 201.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно пункту 201.10. статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, серед іншого, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Судом встановлено, що у квитанції від 15.06.2020 №9136156028 про зупинення реєстрації податкової накладної від 04.06.2020 №42 в ЄРПН причиною зупинення реєстрації податкової накладної вказано про відповідність операції, відображеної у податковій накладній пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді Додатку №3 до Порядку №1165.
Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Так, в отриманій позивачем квитанції від 15.06.2020 №9136156028 контролюючий орган вказав на те, що реєстрація вказаної податкової накладної була зупинена у зв'язку із тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1701, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (а.с.10).
Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.
Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.
Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість таких квитанцій.
Отже, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до них пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Сформована у такий спосіб комісією регіонального рівня пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, вона за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165. Така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати.
У постанові Верховного Суду від 22.07.2019 у справі №815/2985/18 сформовано висновок, згідно з яким у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
За правилами пункту 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5, 6 Порядку №520 встановлено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Суд зазначає, що пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно з таким переліком. Тобто, наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета господарської операції, за якою оформлено податкову накладну, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.
Відповідно до пунктів 9, 10 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (пункт 11 Порядку №520).
У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Сукупність наданих позивачем первинних документів виключає сумнів щодо реальності господарських операцій, підтверджує надані пояснення, а також спростовує обставини перевищення обсягу постачання товару величини залишку обсягу придбання такого товару. Суд вважає, що надані пакети документів були достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.
Враховуючи те, що спірні рішення є правовими актами індивідуальної дії, суд констатує невідповідність таких рішень критеріям чіткості та зрозумілості, що породжує їх неоднозначне трактування, яке, у свою чергу, перешкоджає платнику податків своєчасно і повністю виконати власні обов'язки та скористатися своїми правами, передбаченими податковим законодавством, що регулює порядок реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі.
Мотивування оспорюваного рішення фактом ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів без належної конкретизації документів, яких не було надано платником і на підставі яких, відповідач не мав можливості прийняти позитивне рішення щодо реєстрації податкових накладних суд вважає неприйнятним, оскільки у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючим органом не зазначено конкретного переліку документів, який повинен надати платник податків.
Колегія суддів встановила, що у спірному рішенні від 19.06.2020 №1656486/35684284 вказана підстава для відмови у реєстрації податкової накладної від 04.06.2020 №42 ненадання платником податків копій документів. У додатковій інформації зазначено про відсутність документів складського обліку, документів про походження обсягу реалізованої продукції.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу, що форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН встановлена додатком до Порядку №520 та передбачає необхідність підкреслити первинні документи, які не надані платником, та у вказаній формі наявна графа додаткова інформація.
Проте, в порушення вимог щодо форми рішення, встановленої додатком до Порядку №520, спірне рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 19.06.2020 №1656486/35684284 не містить підкреслень за найменуваннями первинних документів, яких не надав платник. Відповідні позначки х про ненадання документів стосуються: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Наведене дає підстави для неоднозначного розуміння прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення та позбавляє можливості встановити, неподання яких саме документів не дало можливості прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.
Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем надані усі належні документи, які стосуються господарської операцій з постачання цукру білого для ПАТ «Гнідавський цукровий завод» відповідно до укладеного договору поставки №147 від 26.05.2020, достатні для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію в ЄРПН податкової накладної від 04.06.2020 №42.
На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договір поставки №147 від 26.05.2020, відповідно до якого позивач зобов'язався поставити покупцю ПАТ «Гнідавський цукровий завод» товар. Також, для підтвердження господарської операції з постачання цукру білого для ПАТ «Гнідавський цукровий завод», позивачем на підставі специфікації №1 від 26.05.2020 складено видаткову накладну від 16.06.2020 №29 на загальну суму 300000,00 грн (у т.ч. ПДВ 50000,00 грн), при цьому попередню оплату за товар покупець - ПАТ «Гнідавський цукровий завод» здійснив 04.06.2020 на суму 70000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №25280 від 04.06.2020. Вказаний товар був поставлений на адресу покупця за довіреністю №176 від 15.06.2020 транспортом ФГ «Поліська родина», що підтверджується товарно-транспортною накладною №129 від 16.06.2020.
Відповідно до проведеної господарської операції, податкова накладна від 04.06.2020 №42 складена на суму проведеної оплати за товар на загальну суму 70000,00 грн (у т.ч. ПДВ 11666,67 грн).
Отже, вищезазначені документи вказують на виконання обов'язків сторонами за договору поставки №147 від 26.05.2020, а первинні документи відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту та у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах даних про господарську операцію.
Щодо доводів апелянта, на те, що на розгляд Комісії Головного управління ДПС у Волинській області не було подано документів складського обліку, документів про походження обсягу реалізованої продукції, суд зазначає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН не витребовувались такі документ, а пропозиція щодо надання документів є загальною, не конкретизованою та формальною, яка за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165.
Разом з тим, на розгляд комісії позивачем було надано звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 01 грудня 2018 року (форма №29-сг); оборотно-сальдові відомості по рахунку 26 за 01.06.2020-23.06.2020, по рахунку 26 за 2019 рік, по рахунку 26 за грудень 2018 року, по рахунку 26 за січень 2020 року (а.с.32-40).
Для встановлення походження поставленого товару (цукру білого) контролюючому органу було надано підтвердження отримання сировини на його виробництво (цукрових буряків), процесу та результатів її переробки, а саме, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №12 від 21.12.2018, акт виконання робіт (надання послуг) №ГЦ3751 від 29.12.2018 та акт переробки давальницької сировини (цукрових буряків) за вересень-грудень 2018 року, сертифікат відповідності (а.с.41-44).
Зважаючи на наявність передбачених законодавством первинних документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд дійшов висновку, що в контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови позивачу в реєстрації податкової накладної від 04.06.2020 №42.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.
Тому, апеляційний суд вважає, що оскаржене рішення про відмову в реєстрації податкової накладної необхідно скасувати як протиправне і необґрунтоване.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну від 04.06.2020 №42 в ЄРПН, то суд враховує, що відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов'язків платника податків. Разом з тим, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
За приписами частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.
Так, згідно із нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України за № 1246 від 29.12.2010, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарської операції по поданій податковій накладній. При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну.
Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 05 січня 2021 року по справі № 640/11321/20, від 16 вересня 2022 по справі №380/7736/21, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.
Підсумовуючи вищенаведене, виходячи з системного аналізу норм законодавства та обставин справи, суд приймає до уваги твердження позивача, що відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довели правомірності своїх рішень, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, згідно яких доводи позивача задоволені, апелянтом не подано обґрунтованих доводів на спростування зазначеного судом, а доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області - залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 березня 2022 року у справі №140/12567/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді В.В. Святецького
В.В. Гуляк