27 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/7182/21 пров. № А/857/7688/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Святецького В.В.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області,
на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року (суддя - Шумей М.В., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м.Івано-Франківськ, дата складення повного тексту - не зазначено),
в адміністративній справі №300/7182/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області,
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У листопаді 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, в якому просив: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення з 01.04.2019 року перерахунку пенсії, призначеної позивачу на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ; зменшення розміру грошового забезпечення з 79% до 70% з 01.01.2018 року; 2) зобов'язати відповідача з 01.04.2019 року здійснити обчислення, перерахунок та виплату пенсії, призначеної позивачу на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби), - начальник 2 відділення РСВ УСБУ в Івано-Франківській області, виданою Управлінням СБУ в Івано-Франківській області 04.10.2021 року під №325, з виплатою заборгованості однією сумою; 3) зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу суми пенсії за вислугу років у розмірі 79% суми грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року, з виплатою заборгованості однією сумою без обмеження розміру пенсії максимальним розміром; 4) судові витрати покласти на відповідача.
Відповідач позову не визнав, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у проведенні з 01.04.2019 перерахунку та виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що входять до складу грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що входять до складу грошового забезпечення та викладені в довідці управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області №325 від 04.10.2021, з урахуванням проведених платежів, однією сумою. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 79% до 70% сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2018 із застосуванням 79% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням уже виплачених сум. В задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1362,00 гривень.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що відповідно до Закону №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсії пенсіонерам-військовослужбовцям здійснюється тоді, коли буде прийнято КМ України відповідну постанову, яка в подальшому і буде слугувати підставою для перерахунку пенсії. У квітні 2018 року позивачу було здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки виданої управлінням Служби безпеки України в Івано-Франківській області. Хоча цим Управлінням СБУ було видано позивачу нову довідку №325 від 04.10.2021 року, проте не надано будь-яких відомостей про те, що попередня довідка є недійсною. На думку апелянта тільки після того як Головне управління Пенсійного фонду України направить відповідні списки осіб, які мають право на перерахунок пенсії до відповідних структурних підрозділів, дані структурні підрозділи мають право видавати і направляти відповідні довідки до Головного управління Пенсійного фонду України для проведення перерахунку пенсії (відповідно до Порядку №45 від 13.02.2008 року). Відносно перерахунку і виплати позивачу пенсії за вислугу років у розмірі 79% апелянт вказує, що такі позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки із 19.04.2014 року діє редакція частини 2 статті 13 Закону №2262-XII, яка визначає граничний розмір пенсії за вислугу років 70% відповідних сум грошового забезпечення. Визначення збільшеного процентного розміру грошового забезпечення для обрахунку пенсії буде дискримінаційним і несправедливим по відношенні до тих пенсіонерів-військовослужбовців, які отримали право на пенсію після 01.01.2018 року. Крім того вказує апелянт, що з 01 січня 2018 року позивачу було проведено перерахунок пенсії на підставі виданої Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом довідки від березня 2018 року, у розмірі 70% грошового забезпечення. Отже, позивач знав про вказаний перерахунок його пенсії. Проте до суду з вимогами щодо визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру грошового забезпечення з 01.01.2018 із 79% до 70% та зобов'язання відповідача здійснити відповідний перерахунок та виплату позивачу суми пенсії за вислугу років, позивач звернувся лише 11.11.2021 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 122 КАС України. При цьому отримання позивачем листа відповідача від 04.11.2021 № 0900-0202-8/41211 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав у відповідній частині вимог, оскільки таке звернення і відповідь стосувались перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки №325 від 04.10.2021 про розмір грошового забезпечення і не стосувались питання відсоткового розміру грошового забезпечення. Враховуючи те, що поважних та об'єктивних причин пропуску строку звернення до суду із цими позовними вимогами позивачем не зазначено та в ході судового розгляду справи таких не встановлено, отже необхідно застосувати до спірних правовідносин положення статті 123 КАС України та залишити без розгляду позовні вимоги у відповідній частині.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 18.04.2022 та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивач подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, у якому просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно задоволити частково, з врахуванням наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 з 09.07.2004 звільнений зі служби в органах Служби безпеки України та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області як отримувач пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Пенсія позивачу була призначена у розмірі 79% грошового забезпечення (а.с. 9).
З 01.01.2018 Головним управлінням ПФУ в Івано-Франківській області позивачу згідно постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 здійснено перерахунок пенсії. При цьому, відповідач застосував новий максимальний розмір грошового забезпечення - 70%, який визначений частиною 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (а.с. 11).
Також із 01.04.2019 позивачу здійснено перерахунок пенсії, із розрахунку 70% грошового забезпечення (а.с. 12).
04.10.2021 Управлінням Служби безпеки України в Івано-Франківській області відповідно до звернення позивача від 27.09.2021 направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідку від 04.10.2021 №325 про розмір його грошового забезпечення згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, встановленого за відповідною (аналогічною) посадою на день звільнення із служби, - начальника 2 відділення РСВ УСБУ в Івано-Франківській області, станом на 05.03.2019, для перерахунку основного розміру пенсії (а.с. 7, 7-зв.).
У вказаній довідці визначено наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років; надбавка за особливості проходження служби; надбавка за службу в умовах режимних обмежень; преміювання. Довідку складено на підставі рішення Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19 щодо здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за результатами розгляду адвокатського запиту щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки, листом від 04.11.2021 №0900-0202-8/41211 повідомило позивача про те, що 05.03.2019 набрало чинності рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, яке Шостим апеляційним адміністративним судом від 05.03.2019 залишене без змін та яким вирішено визнати протиправним та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103. Після визначення протиправним та скасування пунктів 1-2 Постанови №103 інших рішень уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсії не приймалося. Зазначено, що у Головного управління немає ні законних підстав, ні відповідних повноважень для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням оновленої довідки (а.с. 8).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення із 01.04.2019 року перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки та щодо зменшення з 01.01.2018 року розміру грошового забезпечення з 79% до 70%, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
Колегія суддів апеляційного суду враховує, що рішенням суду першої інстанції від 18.04.2022 року позовні вимоги задоволено частково.
Це рішення суду оскаржене в апеляційному порядку лише відповідачем з обґрунтуванням своїх вимог в частині задоволених позовних вимог. В частині відмови у задоволенні решти позовних вимог рішення суду не оскаржене позивачем в апеляційному порядку.
Відповідно до ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в частині задоволених позовних вимог, в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.
Право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.
У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватись у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.
Крім цього, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, на переконання колегії суддів, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Також колегія суддів наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись. Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Водночас, колегія суддів апеляційного суду наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Як видно з матеріалів справи, Головним управлінням ПФУ в Івано-Франківській області із 01.01.2018 проведено позивачу перерахунок пенсії із застосуванням розміру грошового забезпечення - 70%.
Проте з цим адміністративним позовом в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо зменшення розміру грошового забезпечення з 79% до 70% з 01 січня 2018 року та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату суми пенсії за вислугу років у розмірі 79% суми грошового забезпечення починаючи з 01 січня 2018 року, позивач звернувся до суду лише 15 листопада 2021 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 122 КАС України.
При цьому колегія суддів апеляційного суду зазначає, що отримання позивачем листа відповідача від 04.11.2021 №0900-0202-8/41211 у відповідь на адвокатський запит, не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав у відповідній частині спірних правовідносин, оскільки таке звернення і відповідь стосувались перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки №325 від 04.10.2021 про розмір грошового забезпечення і не стосувались питання відсоткового розміру грошового забезпечення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону №1788-ХІ та статті 46 Закону №1058-ІV (щодо не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Крім того, аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський Суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Враховуючи те, що поважних та об'єктивних причин пропуску строку звернення до суду з позовом в частині вимог про визнання протиправними дій (бездіяльності) відповідача щодо зменшення ОСОБА_1 розміру грошового забезпечення з 79% до 70% з 01 січня 2018 року та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 суми пенсії за вислугу років у розмірі 79% суми грошового забезпечення починаючи з 01 січня 2018 року, позивачем не зазначено та в ході судового розгляду справи таких не встановлено, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин положень статті 123 КАС України та залишення без розгляду відповідних позовних вимог про визнання протиправними дій (бездіяльності) відповідача щодо зменшення ОСОБА_1 розміру грошового забезпечення з 79% до 70% з 01 січня 2018 року та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 суми пенсії за вислугу років у розмірі 79% суми грошового забезпечення починаючи з 01 січня 2018 року.
Вказана правова позиція щодо застосування до спірних правовідносин положень статей 122, 123 КАС України узгоджується з правовою позицією, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а та постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.
Відповідно до частини 1 статті 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Згідно п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Частинами 3 і 4 статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За таких обставин, зібрані докази у сукупності дають підстави дійти суду апеляційної інстанції наявність підстав для залишення без розгляду позовних вимог у наведеній вище частині щодо питання зменшення позивачу розміру грошового забезпечення з 79% до 70% при перерахунку пенсії з 01.01.2018 року.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми процесуального права в частині вирішення позовних вимог до відповідача ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 79% до 70% сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії з 01.01.2018, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії за вислугу років позивачу починаючи з 01.01.2018 із застосуванням 79% відповідних сум грошового забезпечення. Відтак оскаржуване рішення суду у наведеній частині відповідно до вимог статті 319 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям постанови про залишення позову в цій частині без розгляду, з наведених вище підстав.
Відносно решта позовних вимог про визнання протиправними дій (бездіяльності) відповідача та зобов'язання вчинити дії, тобто відносно питання щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення з 01.04.2019 перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення та зобов'язання відповідача здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення виданої УСБУ в Івано-Франківській області від 04.10.2021 №325, то колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 1 статті 9 Закону №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; - щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч.3 ст.9 Закону №2011-ХІІ).
Статтею 43 Закону №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону №2262-XII, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Згідно ч.4 ст.63 Закону №2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Частина 18 статті 43 Закону №2262-XII встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до ч.3 ст.51 Закону №2262-XII, перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Судом враховано, що порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008р..
Відповідно до п.1 Порядку №45, пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.5 Порядку №45 (у редакції зі змінами, внесеними Постановою №103), під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому, у додатку 2 до Порядку №45 встановлено форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій.
Постановою КМ України від 21.02.2018 №103 прийнято рішення перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018р. відповідно до Постанови №704.
Отже, вказаними нормативно-правовими актами з 24 лютого 2018 року (дата набрання чинності Постанови №103 та внесених нею змін) обмежено складові грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія військовослужбовців.
Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018р., залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019р. та постановою Верховного Суду від 12.11.2019р., в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Оскільки зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатку 2 Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.
При цьому порядок дій, які повинно вчинити, зокрема, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Тобто, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки, сформованої УСБУ в Івано-Франківській області від 04.10.2021 №221 діяв Порядок №45, згідно з пунктом 3 якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особу було звільнено із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює відповідний Порядок, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 №3-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007р. за №135/13402.
Відповідно до пункту 24 наведеного Порядку, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток №5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку №45.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
З 1 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Пунктом 2 постанови №704 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою №704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: - надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 Постанови №704); - надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пп.6 п.6 Постанови №704); надбавки за кваліфікацію відсотків посадового окладу (Додаток 15 до Постанови №704). При цьому, п.п.2 п.5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з 5 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.
При ухваленні даної постанови колегія суддів враховує висновки, висловлені Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного у рішенні від 17 грудня 2019 року (залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року) у зразковій справі №160/8324/19.
Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Враховуючи, що до пенсійного органу була подана оновлена довідка, видана в УСБУ в Івано-Франківській області від 04.10.2021 №325 із передбаченими Постановою №704 складовими, відповідач протиправно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку основного розміру його пенсії з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
Відносно способу захисту порушеного права, колегія суддів враховує, що згідно із ч.2 ст.5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом чинного законодавства, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права. Метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.
Згідно зі ст.6 КАС України та ст.17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає цій міжнародній нормі.
Крім того, згідно п.70 рішення у справі «Рисовський проти України» (№29979/04), ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
Надаючи об'єктивну оцінку наявності порушеного права, враховуючи, що позивачу протиправно було відмовлено відповідачем у здійсненні перерахунку пенсії на підставі нової довідки №325 від 04.10.2021, виданої Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні з 01.04.2019 перерахунку та виплати пенсії позивачу за вислугу років із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що входять до складу грошового забезпечення та зобов'язання відповідача здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачу із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що входять до складу грошового забезпечення та викладені в довідці управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області №325 від 04.10.2021, з урахуванням проведених платежів.
Таким чином, у наведеній частині рішення суду першої інстанції від 18.04.2022 року ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є обґрунтованим та законним, а тому у відповідності до приписів статті 316 КАС України у вказаній частині його необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції у вказаній частині не спростовують.
Одночасно, відповідно до вимог статей 139, 322 ч.4 КАС України, підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору за подання позовної заяви шляхом стягнення таких судових витрат в користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Так, зі змісту позовної заяви видно, що позивач заявив дві самостійні вимоги немайнового характеру. Розмір відповідних судових витрат позивача в суді першої інстанції підтверджується наявним в матеріалах адміністративної справи банківським документом від 11.11.2021.
Тому, із врахуванням того, що позовні вимоги підлягають задоволено частково, в користь позивача слід стягнути із відповідача сплачений судовий збір за подання адміністративного позову в сумі 908,00 гривень.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 319, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області - задоволити частково.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду 18 квітня 2022 року в адміністративній справі №300/7182/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - скасувати частково, а саме, в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 79% до 70% сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2018 із застосуванням 79% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням уже виплачених сум, - і в цій частині позовних вимог позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без розгляду.
Абзац сьомий резолютивної частині рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року в адміністративній справі №300/7182/21 викласти у новій редакції, а саме: «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок».
У решта частині рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року в адміністративній справі №300/7182/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
В. В. Святецький