Справа №348/1307/22
Провадження № 2/348/779/22
22 вересня 2022 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
у складі головуючого судді Бурдун Т.А.,
за участю секретаря судового засідання Дмитрук С.І.,
представника позивача- адвоката Капака В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Надвірна в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Капак В.М., звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
В обґрунтування позовних вимог позивач послалася на те, що вона з 29 грудня 2006 року перебуває у шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з позивачем та перебувають на її утриманні.
Відповідач працює за кордоном, у Швеції, де виконує ремонтні роботи та має стабільний заробіток. Інших дітей у відповідача немає, стягнення по виконавчим листам з нього не проводяться. Є фізично здоровою, працездатною людиною. Частково надає кошти на утримання дітей, при цьому відправляє різні суми кожний місяць та наданих коштів не вистачає на утримання дітей. У зв'язку з цим позивач змушена була звернутись до суду з позовною заявою щодо стягнення аліментів на утримання спільних неповнолітніх дітей.
Тому позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі у розмірі по 6000 грн. на кожну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із дня набрання рішенням суду законної сили. Також просить стягнути з відповідача на її користь судові витрати.
Ухвалою Надвірного районного суду Івано-Франківської області від 22 червня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та задоволено клопотання представника позивача про письмове опитування відповідача як свідка в порядку ст. 93 ЦПК України.
Позивач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлялася належним чином.
Представник позивача- адвокат Капак В.М. у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, з підстав, викладених у позові. Зазначив, що сторони з 29.12.2006 року перебувають у шлюбі. З грудня 2021 року відносини між сторонами погіршилися, тому позивачем подано позов про розірвання шлюбу, однак, рішення ще не прийняте. Діти проживають з позивачем, батьки відповідача попросили позивачку залишити разом з дітьми будинок, який їм належить. Відповідач надавав допомогу на утримання дітей, однак, нерегулярно та різними сумами, розмір яких було неможливо передбачити. Останні кілька місяців допомоги на утримання дітей відповідач взагалі не надає. Сума аліментів, які згоден сплачувати відповідач по 2000 грн. на дитину, є неспроможною з огляду на реальні ціни на продукти харчування, одяг, взуття, тощо. Доказів того, що відповідач утримує матір, останнім не надано. Більше того, з наданих ним доказів вбачається, що він останнім часом проживає у Швеції. Відповідач має у власності автомобіль, крім того, у минулому році він сплатив цільовий внесок у розмірі 544700,00 грн. з метою подальшого отримання квартири, що також підтверджує дохід відповідача. Тому вважає, що відповідач спроможний сплачувати аліменти на утримання дітей саме у розмірі по 6000,00 грн. на кожну дитину.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, у поданому відзиві на позовну заяву зазначив, що офіційно в Швеції він не працює та має тимчасові заробітки. Його робота має сезонний характер та його доходи є нерегулярними та мінливими. Зазначає, що на його утриманні перебуває хвора мати- інвалід, яка потребує постійного медикаментозного лікування, також оперативного лікування. У власності має лише автомобіль. У зв'язку з чим готовий сплачувати аліменти у розмірі по 2000 грн. на дитину. Також просив розгляд справи проводити без його участі на підставі наявних доказів (а.с.25).
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступних висновків.
З 29 грудня 2006 року позивач та відповідач перебували у шлюбі. На даний час позивачем подано позов про розірвання шлюбу, однак, рішення про розірвання шлюбу станом на день розгляду справи не ухвалене. (а.с.12-13).
Сторони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком яких є відповідач, що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 21 липня 2008 року, та серії НОМЕР_2 від 14 листопада 2014 року (а.с. 5-6).
Позивач ОСОБА_4 разом з неповнолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).
Однак, відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім'ї за адресою: АДРЕСА_1 , вказано, що зі слів батька відповідача - ОСОБА_5 , на даний час його син перебуває на роботі у Швеції, а невістка з дітьми у Польщі.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 pоку та набула чинності для України 27 вересня 1991 p., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно вимог частин першої, другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як роз'яснено в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року за №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» - відсутність домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину є підставою для звернення до суду з відповідним позовом того із них, з ким вона проживає.
Так, згідно з частиною третьою статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Стаття 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.
При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їх розмір.
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
При цьому, згідно частиною другою статті 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 3ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
За змістом наведеної норми суд визначає аліменти у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором одержувача аліментів, і водночас змінює спосіб стягнення аліментів за позовом одержувача аліментів.
При цьому закон не визначає необхідних умов чи підстав для визначення чи зміни способу стягнення аліментів, - визначення способу стягнення аліментів є виключно правом одержувача аліментів.
Положеннями статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Згідно з частиною другою статті 141 Сімейного кодексу України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Можна зробити висновок, що обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини і цей факт не звільняє від обов'язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.
Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків, як передбачено у частині четвертій статті 155 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст.ст. 77, 79, 80 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, судом було встановлено, що у власності відповідача перебуває автомобіль Volkswagen Caddy, 2007 року випуску, крім того, у минулому році останній сплатив цільовий внесок на користь «ЖБК «Спілказабудовників 23» у розмірі 544700,00 грн. з метою подальшого отримання квартири, що також підтверджує матеріальну спроможність відповідача.
Посилання відповідача про те, що його витрати на проживання у Швеції складають близько 400 доларів США, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано. Також відповідачем не надано доказів того, що на його утриманні перебуває мати- інвалід. Більше того, з матеріалів справи вбачається, що він останнім часом проживає у Швеції. Надані медичні довідки про стан здоров'я матері ОСОБА_6 не є підтвердженням того, що вона перебуває на утриманні свого сина.
Відповідач, посилаючись на те, що він має тимчасові заробітки, не надав суду доказів, що має будь-які обмеження по працевлаштуванню
Таким чином, визначаючи належний до стягнення з відповідача розмір аліментів, у даному конкретному випадку, суд виходить з того, що відповідач є батьком неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на нього покладено однаковий з позивачем ОСОБА_4 обов'язок щодо утримання і матеріального забезпечення своїх дітей, добровільної згоди між батьками щодо порядку реалізації такого обов'язку не досягнуто. Судом встановлено, що діти проживають з матір'ю, а, отже, на неї покладено більше турбот щодо утримання дітей.
В даному випадку суд приходить до такого висновку, з врахуванням того, що розмір допомоги яку відповідач повинен надавати позивачці на утримання спільних дітей, повинен забезпечувати належний рівень їх життя, а саме: необхідного харчування, навчання, медичного догляду, лікування, тощо.
Інших обставин, які мали б істотне значення для визначення розміру аліментів на утримання дітей судом не встановлено. Про них не зазначили і сторони в справі.
Приймаючи таке рішення суд виходив із встановленого законом прожиткового мінімуму на дитину певного віку та того, що батьки в рівній мірі повинні забезпечувати необхідні умови для існування дитини.
Закон не містить вимоги визначення точного розміру аліментів суто як половини відповідного розміру прожиткового мінімуму на дитину, відповідні розміри прожиткового мінімуму є не абсолютними величинами (базою) для визначення розміру аліментів, а можуть слугувати лише певним орієнтиром при вирішенні питання, яким суд не зв'язаний з огляду на фактичні обставини справи, динаміку дійсних витрат тощо.
Судом також враховано, що відповідач здоровий, працездатний, враховуючи право дітей на достатній рівень життя, беручи до уваги матеріальне становище дітей та їх вік, вартість життя та необхідність здійснення витрат для забезпечення соціально-побутових потреб розвитку, навчання, здоров'я дітей, з урахуванням обов'язку обох батьків утримувати своїх дітей, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають задоволенню, а з відповідача слід стягувати аліменти на користь позивача на утримання дітей у розмірі по 6000,00 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На переконання суду, саме такий розмір аліментів узгоджується з вимогами закону, відповідатиме інтересам дітей, покриватиме частину витрат на дітей і не порушуватиме як законні інтереси платника аліментів, так і законні інтереси їх отримувача, а також забезпечить реальну, ефективну участь платника аліментів у забезпеченні потреб дітей та не порушить правил щодо дотримання загалом паритету (рівності) батьків у виконанні обов'язку з матеріального утримання дитини, підстав для відступу від якого не встановлено і не доведено.
Згідно зі ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам ст. 192 СК України, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.
В прохальній частині позову позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ч.1, п.2 ч.2, ч.3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивачем до суду подано квитанцію № 20/2022 від 08.08.2022, згідно якої адвокат Капак В.М. отримав від ОСОБА_4 на підставі договору № 98/2022 від 08.08.2022 року за підготовку та написання позовної заяви про стягнення аліментів на представлення інтересів в суді гонорар у розмірі 3000 грн. (а.с.13). Також надано договір про надання правничої допомоги № 98/2022 від 08 липня 2022 року (а.с.10).Тому, відповідно до ст.ст. 133,137 ЦПК України, суд вважає на необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 3000 грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 1 та ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що позивач відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, він підлягає стягненню на користь держави з відповідача у розмірі 992 гривень 40 копійок.
Відповідно до ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.
На підставі викладеного,
керуючись ст.ст.12,76, 95, 141, 206, 264, 265, 273, 274-279, 354, 355, 430 ЦПК України, ст.ст.180-183, 191 СК України, суд,-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 6000 (шість тисяч) гривень 00 коп. на кожну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10 серпня 2022 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , витрати на правову допомогу у розмірі 3 000,00 (три тисячі) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп. (дев'ятсот дев'яносто дві грн. 40 коп.).
Допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник позивача- адвокат Капак Віталій Михайлович (адреса місця знаходження: 78405, Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул. Марка Черемшини, 7/4.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 26 вересня 2022 року.
Суддя Т.А.Бурдун