Справа № 344/2082/22
Провадження № 2/344/1829/22
27 вересня 2022 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Шамотайло О.В.
секретаря Устинської Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник АТ «Райффайзен Банк» звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 30318,86 дол. США, що еквівалентно 794590,62 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до кредитного договору №014/0031/84/37106 від 26.10.2005 ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді не відновлюваної кредитної лінії у розмірі 38840,00 дол. США на строк до 25.10.2025. Відповідач не виконує свої зобов'язання за даним договором, а саме не надає своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, не здійснює щомісячної сплати кредиту, що відображається у розрахунку заборгованості за договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 21.10.2021 року складає 30318,86 дол. США заборгованості за кредитом (в т.ч. 8035,28 дол. США простроченої заборгованості), з яких 25742,50 дол. США заборгованості за тілом кредиту та 4576,36 дол. США заборгованості за відсотками, які разом із понесеними витратами по оплаті судового збору позивач прохає стягнути з відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав заяву в якій зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення судом.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином. Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд проводить розгляд справи в заочному порядку, з врахуванням одночасного існування чотирьох умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Тому суд постановив ухвалу про заочний розгляд даної цивільної справи.
Згідно з ч.3 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні відносини, суд встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України щодо зобов'язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України "Кредит".
Згідно до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
26.10.2005 відповідач уклав вказану вище угоду (а.с. 9-25) і отримав кредит у розмірі 38840,00 дол. США на строк до 25.10.2025 року.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В ст. 530 ЦК України вказано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) зобов'язання його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як підтверджується матеріалами справи, банк в повному обсязі виконав зобов'язання, надавши відповідачу кредит .
Як вбачається з розрахунку заборгованості (а.с.26-30) відповідач порушував графік погашення заборгованості, кредит вчасно не сплачував та внаслідок чого виникла заборгованість.
За відсутності будь-яких інших доказів по справі щодо розміру заборгованості відповідача перед позивачем, його погашення відповідачем, суд вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за кредитом та встановив розмір заборгованості, виходячи з вказаного вище розрахунку позивача, який станом на 21.10.2021 становить 30318,86 дол. США, що еквівалентно 794590,62 грн. та складається із 25742,50 дол. США (в т.ч. 3532,97 дол. США простроченої) заборгованості за кредитом та 4576,36 дол. США (в т.ч. 4502,31 дол. США простроченої) заборгованості за відсотками.
Доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості відповідача за вищевказаним договором відповідачем суду не надано, як і не надано доказів виконання зобов'язань за договором належним чином та у встановлені строки.
Відповідно до частини 1, 2 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідачем в даній справі не було надано доказів на підтвердження відсутності своєї вини у неналежному виконанні умов зобов'язання, визначеного договором.
Оскільки відповідач не виконує умови договору у добровільному порядку, заборгованість підлягає стягненню з відповідача.
Приписами ч.2 ст. 1050ЦК України зазначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно із ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.
Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості відповідачами суду не представлено.
Згідно з ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При цьому, у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству.
Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення ч. 1 ст. 1046, ч. 1 ст. 1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
Наведене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16 (провадження № 14 446цс18), а також аналогічні висновки містяться, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц та від 4 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц.
Оскільки відповідачем позивачеві суму боргу не повернуто в обумовлений в договорі строк в повному обсязі, то право позивача невиконанням зобов'язання з боку відповідачів порушено, а тому підлягає судовому захисту.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, позовні вимоги підлягають до повного задоволення, то з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.
Враховуючи наведене вище суд приходить до висновку про підставність і обґрунтованість заявлених позовних вимог, а відтак позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 526, ч.3 ст. 549, 551, ч. 1 ст. 553, ч.1 ч.2 ст. 554, ч.1 ст. 559, 610, 616 ЦК України, ст.ст. 10 - 13, 81, 141, 176, 247 ч.2, 258, 259, 264, 265, ч.4 ст. 268, 280-289 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» ЄДРПОУ 14305909, 01011, м. Київ, вул. Лєскова,9 достроково за кредитним договором № 014/0031/84/37106 від 26.10.2005 року заборгованість в сумі 30318,86 дол. США, що складається із 25742,50 дол. США (в т.ч. 3532,97 дол. США простроченої) заборгованості за кредитом та 4576,36 дол. США (в т.ч. 4502,31 дол. США простроченої) заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» ЄДРПОУ 14305909, 01011, м. Київ, вул. Лєскова,9 витрати по сплаті судового збору в розмірі - 11918,86 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (а після чого, безпосередньо до апеляційного суду).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В.Шамотайло