про відмову у відкритті апеляційного провадження
Справа № 240/6654/21
26 вересня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Ватаманюка Р.В.
суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Разом з апеляційною скаргою відповідачем подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Клопотання обґрунтоване тим, що первинну апеляційну скаргу відповідачем подано протягом 30 денного терміну з моменту отримання оскаржуваного рішення. Вказано про порушення вимог реєстрації вхідних документів Головного управління, що унеможливило забезпечення вчинення дій спрямованих на усунення недоліків первісної, поданої у визначений законом процесуальний строк, апеляційної скарги. Також вказано про надходження до Головного управління великої кількості документів. Зазначено про те, що у зв'язку з введенням на всій території України воєнного стану особу, на яку покладено контроль за здійсненням супроводу судових справ увільнено від роботи на період проходження військової служби за контрактом. Крім того апелянт посилається на наявність форс-мажорних обставин.
Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2022 відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження та залишено апеляційну скаргу без руху, апелянту запропоновано протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції та вказати інші підстави для поновлення строку.
19.09.2022 на виконання вимог ухвали до суду надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, яка обгрунтована тим, що первинну апеляційну скаргу відповідачем подано протягом 30 денного терміну з моменту отримання оскаржуваного рішення. При цьому вказано про порушення вимог реєстрації вхідних документів Головного управління, що унеможливило забезпечення вчинення дій спрямованих на усунення недоліків первісної, поданої у визначений законом процесуальний строк, апеляційної скарги. Також вказано про надходження до Головного управління великої кількості документів. Зазначено про те, що у зв'язку з введенням на всій території України воєнного стану особу, на яку покладено контроль за здійсненням супроводу судових справ увільнено від роботи на період проходження військової служби за контрактом. Крім того апелянт посилається на наявність форс-мажорних обставин.
Розглядаючи дану заяву, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Суд звертає увагу, що згідно з усталеної практики Верховного Суду, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від скаржника унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом (постанова Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 473/2236/17, ухвала Верховного Суду від 06.06.2022 у справі № 140/10245/21).
Згідно матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції 18.06.2021.
Первинна апеляційна скарга відповідач надійшла до суду 22.10.2021 та була повернута апелянту ухвалою суду від 23.12.2021 у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету відповідача 24.12.2021.
При цьому повторна апеляційна скарга сформована відповідачем 29.07.2022 та зареєстрована судом 02.08.2022, тобто у строк понад півроку після повернення первинної апеляційної скарги.
Колегія суддів зауважує, що поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
При цьому, поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
При цьому, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у пункті 70 рішення у справі "Рисовський проти України" від 20.10.2011 підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Відтак доводи апелянта про порушення вимог реєстрації вхідних документів Головного управління, що унеможливило забезпечення вчинення дій спрямованих на усунення недоліків первісної, поданої у визначений законом процесуальний строк, апеляційної скарги, а також про надходження до Головного управління великої кількості документів жодним чином не свідчить про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Стосовно посилань апелянта на введення воєнного стану та на форс-мажорні обставини суд зазначає, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції закінчився ще до введення воєнного стану.
Крім того сам факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 22.06.2022 у справі №600/5928/21-а.
Разом з тим у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Окрім цього, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосудця в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 8 КАС України, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Такі приписи наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображенні і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, наведеними правовими нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги і документів, що підтверджують повноваження представників.
Для цього апелянт як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Наведені скаржником твердження за своєю суттю є суб'єктивними обставинами та не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.08.2022.
Відтак, колегія суддів вважає, що відповідачем не вказано та не підтверджено документально поважність причин пропуску строку.
Згідно з ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки скаржник не навів поважних підстав, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують, що причина пропуску процесуального строку має об'єктивний і незалежний від скаржника характер, скаржником додатково такі докази не подано, інші обставини, на які покликається скаржник у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, на переконання суду апеляційної інстанції, не є непереборними чи такими, що унеможливлювали реалізацію права на апеляційне оскарження.
Враховуючи наведене, вказані у заяві причини пропуску строку на апеляційне оскарження слід визнати неповажними та відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд
1. У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року відмовити.
2. Визнати неповажними причини пропуску Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року.
3. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
4. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
5. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Ватаманюк Р.В.
Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.