Постанова від 27.09.2022 по справі 279/5520/21

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 279/5520/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Дмитро Миколайович

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

27 вересня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Житомирського адміністративного суду від 15 червня 2022 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області з 25.02.2005 та отримував пенсію як учасник бойових дій до 23.05.2019.

Постановою Коростенського міськрайонного суду від 04.04.2007 у справі №2-251/2007 зобов'язано Коростенське міське управління Пенсійного фонду здійснити перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, починаючи з 25.02.2005 та виплатити неотриману ріщницю пенсії.

На виконання постанови суду позивачу нараховано та виплачено 29 412,95 грн. у жовтні 2009 року, що не заперечується сторонами.

Вважаючи, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області протиправно припинило виконувати рішення суду та виплачувати пенсію у призначеному судом розмірі, позивач звернувся до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) із заявою про виконання рішення суду відповідно до пункту 7 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №440 (далі - Порядок №440).

Відповідачем прийнято до обліку рішення, виконання якого гарантується державою, про що повідомлено заявника та боржника.

Під час здійснення контролю за виконанням рішення суду, відповідачем встановлено, що за постановою Коростенського міськрайонного суду від 04.04.2007 у справі №2-251/2007 здійснено нарахування та виплату коштів у розмірі 29 412,95 грн. у жовтні 2009 року.

Керуючись пунктом 11 Порядку №440 постанову Коростенського міськрайонного суду від 04.04.2007 у справі №2-251/2007 повернуто до Коростенського міськрайонного суду.

Судом з'ясовано, що постанову Коростенського міськрайонного суду від 04.04.2007 у справі №2-251/2007 мотивовано частиною 3 статті 12 Закону України від 2 жовтня 1993 року №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон України №3551-XII), у редакції чинній станом на час призначення пенсії позивачу (25.02.2005), згідно з якою учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються в розмірі 150 процентів мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 5 жовтня 2005 року №2939-IV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"" частину четверту статті 12 Закону України №3551-XII викладено в такій редакції: "Учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність".

Наведені зміни до статті 12 Закону України №3551-XII набрали чинності 01.07.2006 згідно з пунктом 1 Розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України від 5 жовтня 2005 року №2939-IV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"".

Коростенське міське управління Пенсійного фонду на виконання постанови Коростенського міськрайонного суду від 04.04.2007 у справі №2-251/2007 здійснило перерахунок з 25.02.2005 пенсії ОСОБА_1 та здійснювало її виплату у розмірі визначеному судом до 01.07.2006, а також помилково продовжило її виплату у тому ж розмірі і після 01.07.2006 та до 31.03.2011, тобто вже після внесення змін до статті 12 Закону України №3551-XII, про що свідчать розпорядження про перерахунок пенсії, зі змісту яких встановлено, що при перерахунку використовувався відсоток підвищення на рівні 150% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Донарахована сума пенсії за період з 25.02.2005 до 30.09.2009 виплачена одним платежем у жовтні 2009 року у розмірі 29 412,95 грн.

З 01.04.2011 згідно розпорядження про перерахунок пенсії №187156 від 17.03.2011 при перерахунку використаний відсоток підвищення на рівні 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що було передбачено чинною на той час, та яка не змінилась на час розгляду справи, редакцією частини 4 статті 12 Закону України №3551-XII.

Отже, з 01.04.2011 пенсійним органом здійснений перерахунок пенсії позивачу у відповідності до чинного на час перерахунку законодавства, у випадку незгоди з таким перерахунком позивач має право звернутися до суду із позовом про оскарження дій пенсійного органу, що означатиме виникнення нового спору між позивачем та Пенсійним фондом, однак такий спір не можливий у рамках виконання постанови Коростенського міськрайонного суду від 04.04.2007 у справі №2-251/2007.

Суд вважає правомірними дії Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) та погоджується із доводами управління, що у його діях відсутня бездіяльність.

Відповідно до пункту 11 Порядку №440 якщо рішення виконано боржником або в інший спосіб в повному обсязі, таке рішення підлягає поверненню органу, що його видав, протягом семи робочих днів з дня одержання відповідного документального підтвердження, про що вноситься запис до Реєстру. Одночасно заявнику надсилаються копії документів, що підтверджують виконання рішення в повному обсязі.

Судом встановлено, що постанова Коростенського міськрайонного суду від 04.04.2007 у справі №2-251/2007 виконана пенсійним органом у повному обсязі, а відповідачем здійснені заходи щодо контролю виконання судового рішення та правомірно повернуто судове рішення до Коростенського міськрайонного суду, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні адміністративного позову, та оскільки сторони не понесли судових витрат, то судом не вирішується питання про їх розподіл.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 червня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Боровицький О. А.

Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.

Попередній документ
106465363
Наступний документ
106465365
Інформація про рішення:
№ рішення: 106465364
№ справи: 279/5520/21
Дата рішення: 27.09.2022
Дата публікації: 29.09.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (11.08.2022)
Дата надходження: 11.08.2022
Предмет позову: визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії