Справа № 560/4631/22
27 вересня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового судового рішення про повернення судового збору у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просила:
-визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення "Ф" №0005648-0414-2209 на суму 61136,54 грн та з боргом 62174 грн усього 123310,95 грн від 29.11.2020;
-визнати протиправною та скасувати податкову вимогу форми "Ф" №10887-13 від 16.02.2021 з вказаною сумою 63010,22 грн Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.04.2022 відкрито провадження в адміністративній справі № 560/4631/22 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою від 19.05.2022 об'єднано до спільного розгляду і вирішення справи №560/4631/22 та №560/5195/22 предметом спору у якій є податкове повідомлення-рішення «Ф» №0516072-2405-2209 від 11.11.2021 року про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, наданого ОСОБА_1 у сумі 63428,12 грн. з боргом 59085,48 грн.
Об'єднаним справам присвоєно загальний №560/4631/22.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги в частині, щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення "Ф" №0005648-0414-2209 від 29.11.2020 та визнання протиправною та скасування вимоги форми "Ф" №10887-13 від 16.02.2021 - залишено без розгляду на підставі ч.3 ст.123 КАС України.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
16 вересня 2022 року від позивача на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, в обгрунтуванні якої зазначено, що при оскарженні ухвали суду першої інстанції останньою сплачено судовий збір в 2481 грн., в зв'язку з чим просить суд апеляційної інстанції вирішити питання про розподіл судових витрат.
За правилами ч.3 ст.252 КАС України розгляд клопотання здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Тобто, наведеною нормою визначено, що додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням.
Прийняття додаткового судового рішення за юридичною природою є засобом доповнення вже ухваленого судового рішення.
За загальними правилами розподілу судових витрат, передбаченими статтею 139 КАС України, стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, компенсуються понесені у зв'язку з розглядом справи судові витрати за рахунок іншої сторони. У разі часткового задоволення адміністративного позову судові витрати розподіляються за принципом пропорційності.
Згідно з частиною 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Разом з тим, судове рішення про направлення справи для продовження розгляду не є рішенням, прийнятим на користь однієї із сторін у справі, оскільки передбачає повторну передачу справи до суду відповідної інстанції для продовження розгляду по суті.
Аналіз викладених положень закону дає підстави для висновку про те, що у випадках направлення справи для продовження розгляду розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної скарги здійснює адміністративний суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Таким чином, при ухваленні судового рішення про направлення справи для продовження розгляду розподіл судових витрат не здійснюється.
Аналогічне застосування наведених норм викладено Верховним Судом в ухвалах від 20 грудня 2019 року (справа №826/4788/17), від 12 травня 2020 року (справа №817/589/17)
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки викладені у заяві вимоги не узгоджуються з нормами процесуального права та суперечать інституту додаткового судового рішення, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору, необхідно відмовити.
Про відмову в ухваленні додаткового судового рішення суд постановляє ухвалу (ч.4 ст.252 КАС України).
Керуючись ст.ст.139, 243, 252, 310, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про винесення додаткового судового рішення про повернення судового збору у справі №560/4631/22, відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Смілянець Е. С. Сторчак В. Ю.