Справа № 640/4017/21 Головуючий у І інстанції - Бояринцева М.А.,
Суддя-доповідач - Губська Л.В.
26 вересня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Консент капітал менеджмент» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консент капітал менеджмент» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ОМОКС», про визнання протиправною та скасування постанови,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Консент капітал менеджмент» звернулось до суду з даним позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12.08.2020 №283-ДП-ЮО про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що невиконання ст. 47 Закону України «Про інститути спільного інвестування» № 5080-VI обумовлена обліком в активах Фонду цінних паперів, внесення змін до системи депозитарного обліку яких зупинено на підставі постанов слідчих. На переконання позивача неможливість розрахунків виникла тому, що відповідачем не врегульовано питання зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку яких зупинено на підставі постанов слідчих - при цьому усіх власників незалежно від їх причетності/непричетності до подій кримінального правопорушення, якщо воно є.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що позивачем допущено бездіяльність щодо виконання положень ст. 47 Закону України «Про інститути спільного інвестування» № 5080-VI, тобто відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.
Відповідачем та третьою особою подано відзиви на апеляційну скаргу, в якому вони просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначають про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що 09.07.2020 уповноваженою особою Національної комісії та фондового ринку складено акт про правопорушення на ринку цінних паперів №253-ДП-ЮО, з якого вбачається наступне:
«Ліквідаційна комісія ПЗНВІФ «КОНСЕНТ КАПІТАЛ» ТОВ «КОНСЕНТ КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» на виконання вимог пп. 1 п. 5 II Розділу Положення про порядок припинення пайового інвестиційного фонду, затвердженого рішенням Комісії від 19.11.2013 №2605, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.12.2013 за №2128/24660 (зі змінами), листом вх. №4130 від 15.02.2019, повідомила Комісію про прийняте рішення про ліквідацію Фонду та надіслала копію протоколу Загальних зборів учасників ТОВ «КОНСЕНТ КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» від 13.02.2019 №13/02/2019 (додається).
Відповідно до п. 7 Розділу І Положення №2605 розрахунки з учасниками Фонду, в тому числі депонування коштів на користь учасників Фонду, які не подали заявки на викуп належних їм інвестиційних сертифікатів Фонду або які подали зазначені заявки та не звернулися для отримання розрахунку, мають бути здійснені не пізніше одного календарного року з дати прийняття рішення про його ліквідацію.
Станом на 16.03.2020 пакет документів для скасування реєстрації випуску (випусків) інвестиційних сертифікатів Фонду, проспекту (проспектів) емісії інвестиційних сертифікатів Фонду та анулювання свідоцтва (свідоцтв) про реєстрацію випуску (випусків) інвестиційних сертифікатів Фонду до Комісії не надходив.
Крім того, листами вх. №4510 від 28.02.2020 та вх. №5086 від 05.03.2020, ТОВ «ОМОКС», ТОВ «ФКГ «ЧАЙКА», ТОВ «КК «ЗАРАЗ», ТОВ «КК «ЗАРАЗ-1» та ОСОБА_1 , які є учасниками Фонду, повідомили, що 13.02.2019 подали заявки на викуп інвестиційних сертифікатів Фонду до Ліквідаційної комісії Фонду.
Станом на 14.02.2020 з учасниками Фонду не проведено жодних розрахунків.
Таким чином, ТОВ «КОНСЕНТ КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» порушило вимоги п. 7 Розділу І Положення №2605 в частині нерозрахунку з учасниками Фонду, в тому числі недепонування коштів на користь учасників Фонду, які не подали заявки на викуп належних їм інвестиційних сертифікатів Фонду або які подали зазначені заявки та не звернулися для отримання розрахунку протягом одного календарного року з дати прийняття рішення про ліквідацію Фонду.».
24.07.2020 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку винесено постанову про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів, яку надіслано позивачу супровідним листом.
Постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12.08.2020 №283-ДП-ЮО про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів на підставі п. 5 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», пп. 2.1 п. 2 розділу XVII Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Комісії від 16.10.2012 №1470, постановлено за порушення вимог законодавства щодо цінних паперів застосувати у відношенні ТОВ «Консент капітал менеджмент» санкцію у вигляді попередження.
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відмовляючи у задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень довів суду, що діяв правомірно, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних визначено Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 року № 448/96-ВР (далі - Закон № 448/96-ВР), згідно ст.1 якого, державне регулювання ринку цінних паперів - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.
Відповідно до ст. 2 цього Закону, державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється з метою: реалізації єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів та їх похідних; створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства; одержання учасниками ринку цінних паперів інформації про умови випуску та обігу цінних паперів, результати фінансово-господарської діяльності емітентів, обсяги і характер угод з цінними паперами та іншої інформації, що впливає на формування цін на ринку цінних паперів; забезпечення рівних можливостей для доступу емітентів, інвесторів і посередників на ринок цінних паперів; гарантування прав власності на цінні папери; захисту прав учасників фондового ринку (у тому числі споживачів фінансових послуг) щодо фінансових послуг, які надаються особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів; інтеграції в європейський та світовий фондові ринки; дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства; запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринку цінних паперів; контролю за прозорістю та відкритістю ринку цінних паперів.
Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством (ч. 1 ст. 5 Закону № 448/96-ВР).
Пунктом 5 частини 1 статті 8 Закону № 448/96-ВР визначено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право у разі порушення законодавства про цінні папери та/або про систему накопичувального пенсійного забезпечення виносити попередження, зупиняти на строк до одного року обіг цінних паперів, зупиняти або анулювати дію ліцензій, передбачених ст. 4 цього Закону.
Порядок та строки розгляду Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства на ринку цінних паперів визначено Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій (далі - Правила №14710).
Пунктом 1 розділу XVII Правил №1470 визначено, що за правопорушення на ринку цінних паперів, зазначені у ст. 11 Закону № 448/96-ВР до юридичних осіб застосовуються фінансові санкції, передбачені цією статтею.
Разом з тим, пп. 2.1 п. 2 розділу XVII Правил №1470 регламентовано, що Комісія має право застосовувати до юридичних осіб санкції, зокрема, попередження - за порушення вимог законодавства щодо цінних паперів, у тому числі нормативно-правових актів Комісії.
Отже, відповідач є суб'єктом, якому надано право за порушення вимог законодавства щодо цінних паперів, у тому числі нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, застосовувати до юридичних осіб санкції, серед іншого, у вигляді попередження.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення порушення позивачем положень ст. 47 Закону України «Про інститути спільного інвестування» від 05.07.2012 № 5080-VI (далі - Закон № 5080-VI).
Відповідно до п.п. 1, 13 ч. 1 ст. 1 Закону № 5080-VI активи інституту спільного інвестування - сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія); кошти спільного інвестування - кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та у випадках, передбачених цим Законом, інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо). Кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, вважаються коштами спільного інвестування після внесення такого фонду до Реєстру.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 5080-VI учасник інституту спільного інвестування - особа, яка є власником цінних паперів інституту спільного інвестування.
Пайовий фонд - сукупність активів, що належать учасникам такого фонду на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються нею окремо від результатів її господарської діяльності (ч. 1 ст. 45 Закону № 5080-VI).
Пайовий фонд припиняється виключно шляхом ліквідації (ч. 1 ст. 46 Закону № 5080-VI).
Згідно ч. 6 ст. 46 Закону № 5080-VI пайовий фонд ліквідується в порядку та у строки, що встановлені нормативно-правовими актами Комісії.
Розрахунки з учасниками пайового фонду під час ліквідації пайового фонду здійснюються в порядку, встановленому Комісією.
Положеннями ч.ч. 1-2 ст. 47 Закону № 5080-VI визначено, що у процесі ліквідації пайового фонду його активи реалізуються за кошти в строки, встановлені Комісією. Кошти, отримані від реалізації, розподіляються у такій черговості:
1) здійснюються виплати учасникам пайового фонду, що подали заявки на викуп інвестиційних сертифікатів до моменту прийняття рішення про ліквідацію пайового фонду (крім закритих пайових фондів);
2) вносяться обов'язкові платежі до Державного бюджету України;
3) задовольняються вимоги кредиторів компанії з управління активами пайового фонду з погашення заборгованості, яка виникла у зв'язку з діяльністю пайового фонду, що ліквідується;
4) розподіляються кошти між учасниками пайового фонду пропорційно кількості інвестиційних сертифікатів пайового фонду, що їм належать, у порядку, встановленому Комісією.
Розподіл коштів здійснюється після повного задоволення вимог попередньої черги.
В той же час, рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.11.2013 №2605, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.12.2013 за №2128/24660, затверджено Положення про порядок припинення пайового інвестиційного фонду (далі - Положення №2605), яке визначає процедуру ліквідації пайового інвестиційного фонду (далі - Фонд) та розрахунків з його учасниками при ліквідації, послідовність дій та організаційних заходів, які необхідно здійснити для підготовки та проведення ліквідації Фонду, порядок скасування реєстрації випуску (випусків) інвестиційних сертифікатів Фонду, проспекту (проспектів) емісії інвестиційних сертифікатів Фонду та анулювання свідоцтва (свідоцтв) про реєстрацію випуску (випусків) інвестиційних сертифікатів Фонду у разі припинення Фонду або визнання Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску інвестиційних сертифікатів Фонду таким, що не відбувся, а також порядок виключення відомостей про Фонд з Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування.
Пунктом 2 розділу I Положення №2605 визначено, що ліквідаційна комісія Фонду - колегіальний орган, який створюється під час ліквідації Фонду та здійснює свою діяльність відповідно до вимог Закону України «Про інститути спільного інвестування» (далі - Закон), цього Положення та положення про ліквідаційну комісію; ліквідація Фонду - дії, спрямовані на припинення діяльності Фонду, які здійснюються у порядку, передбаченому Законом, з дотриманням вимог цього Положення.
Відповідно до п. 3 розділу I Положення №2605 Фонд припиняється виключно шляхом ліквідації.
За правилами п.п. 7,8 розділу I Положення №2605 Фонд ліквідується в порядку та у строки, встановлені цим Положенням.
Розрахунки з учасниками Фонду, в тому числі депонування коштів на користь учасників Фонду, які не подали заявки на викуп належних їм інвестиційних сертифікатів Фонду або які подали зазначені заявки та не звернулися для отримання розрахунку, мають бути здійснені не пізніше одного календарного року з дати прийняття рішення про його ліквідацію (крім випадку, передбаченого п. 8 розділу ІІІ цього Положення).
Розрахунки з учасниками Фонду здійснюються відповідно до розділу IІІ цього Положення.
У пункту 1 розділу III Положення №2605 зазначено, що розрахунки з учасниками Фонду здійснюються коштами або іншими, ніж кошти, активами Фонду у порядку, визначеному цим Положенням.
При цьому, п. 4 розділу III Положення №2605 регламентовано, що розрахунки з учасниками Фонду в процесі ліквідації Фонду можуть здійснюватися іншими, ніж кошти, активами Фонду за умови дотримання вимог ч.ч. 3 та 4 ст. 47 Закону.
Ліквідаційна комісія забезпечує укладення договору про розподіл інших, ніж кошти, активів Фонду та підписання його всіма учасниками Фонду із зазначенням у ньому найменування емітентів, кількості, ціни, загальної вартості цінних паперів, коштів, майнових та немайнових прав, іншого майна, належного кожному учаснику Фонду.
Перерозподіл інших, ніж кошти, активів Фонду під час розрахунку іншими, ніж кошти, активами після укладення Договору забороняється.
У разі розподілу інших, ніж кошти, активів Фонду реалізація таких активів не здійснюється.
У разі здійснення розрахунків з учасником Фонду за належними йому на праві власності інвестиційними сертифікатами іншими, ніж кошти, активами Фонду витрати, пов'язані з переходом прав власності на активи, здійснюються за рахунок набувачів таких активів.
У такому разі ліквідаційна комісія протягом строку, передбаченого абз. 4 п. 2 цього розділу, повинна здійснити усі заходи, передбачені законодавством, для забезпечення переходу прав власності на активи до учасників Фонду.
В свою чергу, положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 47 Закону № 5080-VI передбачено, що розрахунки з учасниками пайового фонду в процесі ліквідації пайового фонду можуть здійснюватися іншими, ніж кошти, активами пайового фонду у разі, якщо: 1) інвестиційні сертифікати розміщувалися лише шляхом приватного розміщення; 2) регламентом передбачена можливість здійснення розрахунків з учасниками пайового фонду іншими, ніж кошти, активами пайового фонду; 3) згода на здійснення розрахунків з учасниками пайового фонду іншими, ніж кошти, активами пайового фонду надана усіма учасниками пайового фонду; 4) кошти, наявні в активах пайового фонду на момент прийняття рішення про ліквідацію, є достатніми для внесення обов'язкових платежів до Державного бюджету України та задоволення вимог кредиторів і будуть використовуватися виключно для таких цілей.
Розподіл інших, ніж кошти, активів пайового фонду здійснюється за умови згоди всіх учасників такого фонду та оформляється договором про розподіл інших, ніж кошти, активів пайового фонду, що укладається між ліквідаційною комісією та всіма учасниками фонду.
У разі здійснення розрахунків з учасниками пайового фонду іншими, ніж кошти, активами пайового фонду розподіл таких активів між учасниками пайового фонду здійснюється пропорційно кількості інвестиційних сертифікатів, що їм належать.
Перерозподіл інших, ніж кошти, активів пайового фонду під час розрахунку іншими, ніж кошти, активами після укладення договору про розподіл таких активів пайового фонду забороняється.
З аналізу вищенаведених правових норм колегія суддів робить висновок, що пайовий фонд припиняється виключно шляхом ліквідації в порядку та у строки, що встановлені нормативно-правовими актами Комісії.
По-друге, розрахунки з учасниками пайового фонду під час ліквідації пайового фонду здійснюються в порядку, встановленому Комісією та мають бути здійснені не пізніше одного календарного року з дати прийняття рішення про його ліквідацію (крім випадку, передбаченого пунктом 8 розділу ІІІ цього Положення).
По-третє, розрахунки з учасниками пайового фонду в процесі ліквідації пайового фонду можуть здійснюватися іншими, ніж кошти, активами пайового фонду, зокрема за згодою на здійснення розрахунків з учасниками пайового фонду іншими, ніж кошти, активами пайового фонду, яка надана усіма учасниками пайового фонду, що оформляється договором про розподіл інших, ніж кошти, активів пайового фонду, що укладається між ліквідаційною комісією та всіма учасниками фонду.
Колегія суддів не приймає доводи позивача, що невиконання ст. 47 Закону № 5080-VI обумовлена обліком в активах Фонду цінних паперів, внесення змін до системи депозитарного обліку яких зупинено на підставі постанов слідчих, тобто неможливість розрахунків виникла тому, що відповідачем не врегульовано питання зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку яких зупинено на підстав постанов слідчих - при цьому усіх власників незалежно від їх причетності/непричетності до подій кримінального правопорушення, з огляду на наступне.
В матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження того, що цінні папери, облік яких зупинений на підставі постанов слідчих, складають всю частину активів Фонду.
Також в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які б вказували на вчинення позивачем будь-яких дій з метою виконання положень ст. 47 Закону № 5080-VI.
При цьому, як правильно зауважено судом першої інстанції, положення ст. 47 Закону № 5080-VI передбачають і інший спосіб розрахунків з учасниками пайового фонду в процесі ліквідації пайового фонду, зокрема за їх згодою. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні пояснення ТОВ «Консент капітал менеджмент» щодо неможливості використання іншого способу розрахунку.
Крім того, позивачем не надано будь-яких документів на підтвердження звернення до відповідача, у тому числі щодо надання роз'яснень в частині проведення розрахунків з учасниками пайового фонду за наявності постанов слідчого.
В матеріалах справи відсутні також докази оскарження відповідних постанов слідчого чи вчинення ТОВ «Консент капітал менеджмент» будь-яких інших дій з метою забезпечення ним виконання положень ст. 47 Закону № 5080-VI.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що фактично позивачем допущено бездіяльність щодо виконання положень ст. 47 Закону № 5080-VI, яка повністю залежала від волі ТОВ «Консент капітал менеджмент».
Таким чином, суд першої інстанції всебічно і повно встановив обставини справи в їх сукупності і ухвалив рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, отже відсутні підстави для його скасування.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Консент капітал менеджмент» - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: Л.В. Губська
Судді: О.В. Епель
О.В. Карпушова