Справа № 640/33782/20 Головуючий у І інстанції - Балась Т.П.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
27 вересня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Науково-виробниче Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.12.2020 № 0026020410, прийняте Головним управлінням ДПС у Чернігівській області.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0026020410 від 11.12.2020 протиправно приймалося з посиланням та урахуванням попереднього податкового повідомлення-рішення № 0009075304 від 23.01.2020, оскільки воно не було узгодженим на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та в подальшому в судовому порядку було визнано протиправним та скасовано.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.12.2020 № 0026020410, прийняте Головним управлінням ДПС у Чернігівській області.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління ДПС у Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі Відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Також Відповідачем вказано, що спірне податкове зобов'язання нараховано у відповідності до норм податкового законодавства, оскільки платником податку порушено граничні терміни реєстрації податкової звітності з плати за землю з юридичних осіб за 2020 рік, в результаті чого винесено спірне податкове повідомлення рішення.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за результатами камеральної перевірки Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» складено акт № 1590/25-01-04-10/31306940 від 04.12.2020, яким встановлено порушення Позивачем граничних строків реєстрації податкової звітності з плати за землю з юридичних осіб за 2020 рік.
На підставі викладеного, Головним управлінням ДПС у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 грудня 2020 року № 0026020410, яким за порушення граничних строків реєстрації податкової звітності з плати за землю з юридичних осіб за 2020 рік до Позивача застосовано штраф у сумі 1020,00 грн.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, Позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем доведено протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим наявні правові підстави для його скасування.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі по тексту - Податковий кодекс).
Відповідно до статті 75 Податкового кодексу, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (пункт 75.1). Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (абзац другий підпункт 75.1.1 пункту 75.1).
Статтею 76 Податкового кодексу встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова (пункт 76.1). Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2). Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (пункт 76.3).
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Головним управлінням ДПС у Чернігівській області проведено камеральну перевірку Позивача про що складено відповідний акт № 1590/25-01-04-10/31306940 від 04.12.2020.
Як убачається з акта перевірки, перевіркою встановлено порушення Позивачем визначених пунктами 286.2, 286.4 статті 286 Податкового кодексу України граничних термінів подачі податкової декларації на поточний рік.
Відповідно до статті пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Пунктом 286.4 статті 286 Податкового кодексу встановлено, що за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
Отже, контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки подається податкова декларація щороку (за вибором платника податку - річна до 20 лютого поточного року або щомісяця звітна) у разі виникнення об'єктів оподаткування або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню.
Згідно пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України Неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Колегія суддів зазначає, що Відповідачем під час проведення камеральної перевірки були виявлені порушення строків подачі податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік № 28038723 від 10.07.2020.
Як вбачається з адміністративного позову, Позивач не спростовує факт порушення строків подання податкової звітності з плати за землю за 2020 рік, оскаржуючи лише суму штрафу, який застосований податковим повідомленням-рішення № 0026020410 від 11.12.2020.
Так, на думку Позивача, Відповідач необґрунтовано застосував до нього штраф як за повторне невчасне подання податкової звітності, оскільки станом на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення інше податкове повідомлення-рішення № 0009075304 від 23.01.2020 було оскаржено ним у судовому порядку, що свідчить про неузгодженість суми грошового зобов'язання, та, як наслідок, відсутність повторного порушення.
Зазначаючи про повторність здійснення Позивачем дій щодо несвоєчасного подання податкової декларації протягом року контролюючий орган в акті перевірки вказує на податкове повідомлення-рішення № 0009075304 від 23.01.2020, згідно якого за несвоєчасне подання податкової звітності з орендної плати за землю за 2017-2018 роки до Позивача застосовано штраф у сумі 2040,00 грн.
Проте, податкове повідомлення-рішення № 0009075304 від 23.01.2020 Позивачем оскаржено в судовому порядку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2020 року позовну заяву Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року, у справі № 640/6686/20 адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.02.2020 № 0009075304, прийняте Головним управлінням ДПС у Чернігівській області.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення набуває статусу узгодженого з моменту набрання судового рішення законної сили.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції правомірно вказував на наявність підстав для визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 11 грудня 2020 року № 0026020410, оскільки станом на час його прийняття грошове зобов'язання зі штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2040,00 грн., визначене податковим повідомленням-рішенням від 23.01.2020 № 0009075304 не було узгоджене, тому Відповідач дійшов необґрунтованого висновку про повторне вчинення Позивачем дій щодо невчасного подання податкової звітності, та про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1020,00 грн, з чим погоджується колегія суддів.
Колегія суддів вказує, що апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на позовну заяву, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга Відповідача не містить.
Відтак, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення адміністративного позову.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи Головного управління ДПС у Чернігівській області, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: І.О. Лічевецький
О.М. Оксененко