Справа № 183/7056/21
№ 2/183/1656/22
20 вересня 2022 року м.Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Оладенко О.С.
за участю секретаря судового засідання - Павлюк А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадженняу у приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця,
У жовтні 2021 року АТ «КБ «Приват Банк» звернулося до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, у якій позивач просив стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором №б/н від 19.07.2016 року у розмірі 9117,24 грн. та судові витрати по справі.
В обґрунтування позову, позивач вказав на те, що відповідно до укладеного договору №б/н від 19 липня 2016 року ОСОБА_3 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Банку стало відомо, що позичальник ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв'язку з тим, що позичальник зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, станом на дату смерті мав заборгованість у розмірі 9117,24 грн. Посилаючись на ст.ст.1218, 1219 ЦК України, позивач зазначив, що у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємців; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов'язанням. Позивач вважає, що відповідачі є спадкоємцями позичальника ОСОБА_3 , а тому просить стягнути з відповідачів заборгованість у вищезазначеному розмірі.
Ухвалою суду від 25 жовтня 2021 року у справі відкрито загальне позовне провадження, з призначенням підготовчого провадження, при відкритті провадження судом витребувано копію спадкової справи. Ухвалою суду від 04 квітня 2022 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, разом з позовом подав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідачі своїм правом на подання відзиву не скористалися, в судове засідання повторно не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Будь-яких заяв та клопотань від відповідачів не надходило.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Судом встановлено, що 19 липня 2016 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», та ОСОБА_3 укладено кредитний договір шляхом підписання анкети - заяви позичальника про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, згідно з умовами якої було відкрито картковий рахунок на ім'я позичальника.
У заяві зазначено, що позичальник ОСОБА_3 згоден з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення, і згоден з його умовами.
До позовної заяви банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.
На підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, позивач надав суду Довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_3 ; виписку про рух коштів за картковим рахунком, відкритим на ім'я ОСОБА_3 , довідку про надані кредитні картки (а.с.23-29,70)
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість за вказаним кредитним договором станом на 06 вересня 2021 року становить 9117,24 грн., яка складається з наступного: 9067,24 - заборгованість за тілом кредиту, 50,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками (а.с.21-22).
Отже, позичальником ОСОБА_3 були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено у ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 позичальник ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що було зроблено актовий запис №741 від 10 вересня 2019 року (а.с.103).
27 серпня 2020 року позивач направив нотаріусу претензію кредитора (а.с.107). Державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори на адресу банку направлено лист, в якому повідомлено, що претензію кредитора буде доведено до відома спадкоємців згідно до ст.1282 ЦК України (а.с.114 зворот).
З копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 вбачається, що спадкоємці із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися, спадкову справу заведено на підставі претензії кредитора.
Згідно довідки Відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Новомосковської міської ради №4864 від 28.10.2021 місце проживання ОСОБА_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 було зареєстровано разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.98).
З метою встановлення родинних зв'язків між вказаними особами судом витребувано відповідні Витяги з Державного реєстру актів цивільного стану, з яких вбачається, що ОСОБА_2 доводилася померлому ОСОБА_3 - дружиною, а ОСОБА_1 - донькою (а.с.129,130).
Оскільки відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 проживали зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, не подавали заяву про відмову від спадщини, вони вважаються такими, що прийняли спадщину.
Відповідно до положень статті 1216 та 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до положень статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу) (стаття 1220 ЦК України).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).
Положення статті 1281 ЦК України передбачають, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Згідно із статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов'язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку статті 1282 ЦК України.
У відповідності до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постанові Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц (провадження № 61-25487св18) сформульовано правовий висновок, згідно з яким, враховуючи принцип змагальності цивільного процесу, яким передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов'язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна. У цій справі Верховний Суд констатував, що висновки судів про відмову в позові з тих підстав, що позивачем не надано доказів, які підтверджують, яке саме майно одержано спадкоємцями у спадщину та яка вартість цього майна, суперечать вимогам процесуального закону, оскільки суди безпідставно поклали обов'язок доказування наведених обставин на сторону позивача.
Оскільки відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 проживали зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, не подавали заяви про відмову від спадщини, вони вважаються такими, що прийняли спадщину, останні не скористалися своїм правом на подання доказів щодо вартості успадкованого майна, а тому з кожної з них, окремо, як спадкоємця, підлягає стягненню 1/2 частина вищезазначеної заборгованості спадкодавця.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 19 липня 2016 року у розмірі 4 558 (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 62 коп. в межах вартості спадкового майна.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 19 липня 2016 року у розмірі 4 558 (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 62 коп. в межах вартості спадкового майна.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору в сумі 1135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) грн. з кожної.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 , місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено і підписано 20 вересня 2022 року .
Суддя Оладенко О.С.