Справа № 204/42/22
Провадження №1-кп/204/336/22
23 вересня 2022 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про роз'яснення судових рішень у кримінальному провадженні № 62019170000001230 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 грудня 2019 року,
за участю: прокурора ОСОБА_5 , захисників: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , обвинувачених: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 ,
На адресу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про роз'яснення судового рішення. В обґрунтування своєї заяви зазначила, що 17 серпня 2022 року у вказаній справі відбулося судове засідання під час якого, згідно протоколу судового засідання прокурором ОСОБА_5 було заявлено клопотання про застосування приводу щодо обвинуваченого ОСОБА_3 . За результатом розгляду клопотання прокурора ОСОБА_5 щодо застосування приводу щодо обвинуваченого ОСОБА_3 суддею, без виходу до нарадчої кімнати, порадившись на місці, відмовлено прокурору у задоволенні клопотання, проте ухвалу винесено не було, а у судовому засіданні суддя лише констатував, що відмовляє прокурору у задоволенні клопотання, формально оголосивши при цьому резолютивну частину ухвалу. Відповідно до ч. 2 ст. 369 КПК України, судове рішення, у якому слідчий суддя, суд вирішує інші питання (окрім вироку), викладається у формі ухвали. Відповідно до ч. 2 ст. 372 КПК України, в ухвалі, яку суд постановляє без виходу до нарадчої кімнати, оголошується висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку. Таким чином, ухвала постановлена суддею у судовому засіданні 17 серпня 2022 року є незрозумілою щодо її змісту та підстав ухвалення та внесена з порушенням ст. 372 КПК України. Просила роз'яснити судове рішення, а саме ухвалу про відмову у задоволенні клопотання прокурора щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме просила роз'яснити: які обставини були встановлені судом під час вирішення клопотання прокурора про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 приводу; якими доказами підтверджується обставини, які були встановлені судом під час вирішення клопотання прокурора про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 приводу; з яких мотивів виходив суд при постановленні ухвали про відмову прокурору у клопотанні про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 приводу.
Також на адресу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява обвинуваченого ОСОБА_3 про роз'яснення судового рішення. В обґрунтування своєї заяви зазначив, що 17 серпня 2022 року у вказаній справі відбулося судове засідання під час якого, згідно протоколу судового засідання, його адвокатом заявлено клопотання про його участь у судових засіданнях щодо розгляду обвинувального акту у вказаному кримінальному провадженні за допомогою програмного забезпечення «Easy Con» або за допомогою будь-якого мобільного месенджера. Клопотання було обґрунтоване тим, що у зв'язку із нападом на нашу державу країни агресора, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, через що він, з метою захисту своєї родини та збереження житів рідних, як біженець перебуває на території іншої країни - Швейцарії, з тимчасовим статусом захист «Status S». Разом з тим, відповідно до п. 10 рекомендацій Рада суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року, якщо за об'єктивних обставин учасник провадження не може брати участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток допускати участь такого учасника в режимі ВКЗ за допомогою будь-яких інших технічних засобів, тому в числі і власних. 17 серпня 2022 року у судовому засіданні було ухвалено рішення про відмову у задоволенні вказаного клопотання та винесено відповідну ухвалу. Згідно змісту ухвали, суд, намагаючись обґрунтувати відмову у проведенні судового засідання у режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «Easy Con» або за допомогою будь-якого мобільного месенджера, посилаючись на вимоги ст. 336 КПК України, цитуючи її ч. 1 та ч. 3. При цьому жодного посилання на ч. 2 ст. 336 КПК України. І це при тому, що саме ч. 2 ст. 336 КПК України регламентує проведення судового засідання в режимі відеоконференції під час дії воєнного стану. Більш того, суд навіть не обґрунтував підстави неможливості її застосування, враховуючи, що на її підставі було побудоване його клопотання щодо проведення судового засідання за допомогою програмного забезпечення «Easy Con». Посилання на ст. 22 КПК України, якою регламентовано рівні права сторона на реалізацію своїх процесуальних прав, а також обов'язок суду створювати задля цього необхідні умови, є безпрецедентним проявом обмеження його у праві, на здійснення дистанційного судового провадження поза межами приміщення суду у період дії на території України режиму воєнного стану. Крім того, в ухвалі зазначено, що сама по собі наявність клопотання сторін судового провадження про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не покладає на суд обов'язку його задоволення і рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції може бути прийнято виключно за умови доведеності наявності однієї із зазначених у ч. 1 ст. 336 КПК України підстав. У той же час, і ним, і його захисником до цього неодноразово заявлялись клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «Easy Con», із зазначенням наявності у нього тимчасового статусу захисту «Status S». Просив роз'яснити ухвалу суду про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту щодо його участі у судових засіданнях щодо розгляду вказаного обвинувального акту за допомогою програмного забезпечення «Easy Con» або за допомогою будь-якого мобільного месенджера у вказаній справі, яка є незрозумілою з наступних підстав: на яких підставах судом здійснюється вибірковий підхід до застосування прямих норм КПК України, зокрема ч. 2 ст. 336 КПК України, яка прямо регламентує проведення судового засідання в режимі відеоконференції під час дії воєнного стану; на яких підставах здійснюється обмеження його у праві, яке передбачене ч. 2 ст. 336 КПК України на здійснення дистанційного судового провадження поза межами приміщення суду у період дії на території України режиму воєнного стану; якими доказами підтверджуються обставини, які були постановлені судом під час вирішення клопотання про його участь у судових засіданнях щодо розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні за допомогою програмного забезпечення «Easy Con» або за допомогою будь-якого мобільного месенджера; за якими критеріями відкритий воєнний напад Росії на Україну, ракетний обстріл по території нашої держави, намагання агресора винищити нашу націю, визнано неповажною причиною неявки у судове засідання; на яких підставах суд суб'єктивно трактує свої дискреційні повноваження як судді, при прийнятті кардинально різних рішень з одного і того ж питання; що стало підставою для прийняття висновку, що на території м. Дніпро, м. Запоріжжя та м. Івано-Франківська не ведуться бойові дії, які є невід'ємною частиною режиму воєнного стану, як підстави його введення на всій території України; за яких обставин наявність у нього у державі Швейцарія тимчасового статусу захисту «Status S» судом визнано формальним.
Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 підтримали подані заяви про роз'яснення судових рішень, просили їх задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 просив відмовити в задоволенні заяв. Зазначив, що оскільки обвинувачений не з'являвся в судові засідання то він заявив клопотання про застосування приводу до обвинуваченого, в задоволенні якого йому судом було відмовлено. Суд мотивував відмову тим, що не було підстав для його задоволення та воно було передчасним. Також зазначив, що вказані ухвали суду йому в повному обсязі є зрозумілими. Вони є обґрунтованими та викладені на підставі тих документів, які були надані суду стороною захисту. Просив відмовити в задоволення заяв.
Захисник ОСОБА_7 зазначив, що це питання підлягає розгляду лише з тими учасниками провадження, яким не зрозумілі рішення суду. Це суб'єктивна обставина, для тих кому зрозумілі вказані судові рішення. Кому є таке судові рішення не зрозумілими, має право на подання заяв про їх роз'яснення, а суд нехай вирішує чи є об'єктивна необхідність в роз'ясненні вказаних ухвал суду.
Інші учасники процесу залишили розгляд вказаних заяв на розсуд суду.
Дослідивши заяви, вислухавши пояснення учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2022 року було відмовлено в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про участь обвинуваченого у судових засіданнях щодо розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні № 62019170000001230, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 грудня 2019 року за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» або за допомогою будь-якого мобільного месенджера.
В судовому засіданні 17 серпня 2022 року судом було відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 примусового приводу. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 371 КПК України ухвала була постановлена судом без виходу до нарадчої кімнати та занесена секретарем судового засідання до журналу судового засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 372 КПК України визначено, що ухвала, що викладається окремим документом, складається з вступної частини, мотивувальної частини та резолютивної частини.
Пунктом 2 частини 1 статті 372 КПК України передбачено, що в мотивувальній частині ухвали суду зазначається суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається; встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Виходячи зі змісту вказаної норми, роз'ясненню підлягає суть прийнятого рішення, а не мотиви та підстави для його прийняття. Необхідність роз'яснення судового рішення зумовлюється його нечіткістю або суперечливістю викладених у ньому висновків, тобто коли зміст рішення є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для осіб, які мають його виконувати.
При роз'ясненні судового рішення, більш повно і зрозуміло здійснюється виклад тих частин рішення, розуміння яких викликає труднощі, при цьому не вносяться зміни до рішення по суті і не розглядаються ті питання, які не були предметом судового розгляду.
Суд звертає увагу на те, що за заявою про роз'яснення судового рішення суд не може змінювати змісту постановленого ним рішення, сама суть роз'яснення рішення суду полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на питання щодо його правомірності чи законності, він лише повинен пояснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, або є незрозумілими для зацікавлених осіб, що позбавляє їх можливості його реалізації.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме в ньому є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань, як це впливає на реалізацію судового рішення тощо. Якщо заявником порушується питання про зміну рішення або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Таким чином необхідність роз?яснення судового рішення зумовлюється його нечіткістю або суперечливістю, викладених у ньому висновків.
З заяв про роз'яснення ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2022 року про відмову в задоволенні клопотання, вбачається, що захиснику ОСОБА_4 та обвинуваченому ОСОБА_3 не зрозумілі мотиви з яких суд виходив, які обставини були встановлені судом під час вирішення клопотання, якими доказами підтверджувалися обставини, які були встановлені судом під час вирішення клопотання прокурора.
Між тим, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 372 КПК України, судом було оголошено як висновок так і мотиви з яких підстав суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання прокурора, які є чіткими та зрозумілими та не викликають труднощів з їх розумінням.
Що стосується роз'яснення ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2022 року про відмову в задоволенні клопотання про проведення судових засідань за участю обвинуваченого ОСОБА_3 за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» або за допомогою будь-якого мобільного месенджера, то питання, які були поставлені заявником перед судом, фактично зводяться до незгоди з рішенням суду, та трактуванням на власний розсуд діючого кримінально-процесуального законодавства.
Постановлені ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2022 року на переконання суду не містять будь-яких нечіткостей, суперечностей у викладених у ній висновків, є зрозумілими і такими, що не припускають іншого тлумачення, а викладені у своїх заявах захисником ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 доводи свідчать про незгоду з рішенням суду та мотивами, якими керувався суд при постановлені ухвали.
У зв'язку з викладеним, відсутні правові підстави, що передбачені ст. 380 КПК України, для роз'яснення ухвал Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, а тому у роз'ясненні судового рішення слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 376, 380 КПК України, -
У задоволенні заяв захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про роз'яснення судового рішення у кримінальному провадженні № 62019170000001230 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 грудня 2019 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1