Справа № 203/2395/22
Провадження № 3/0203/1455/2022
26 вересня 2022 року м. Дніпро
Суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Вусик Є.О., розглянувши у судовому засіданні у м. Дніпрі, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 656977 від 03.07.2022 року, ОСОБА_1 03.07.2022 року о 01 год. 20 хв. у АДРЕСА_2 , на вимогу працівника поліції припинити правопорушення проігнорував та продовжував свої дії, чим здійснив непокору законній вимозі поліцейського Карлова В.І., за що передбачена відповідальність ст. 185 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дати слухання справи був повідомлений належним чином, шляхом відправлення поштою судових повісток.
Також, суддею приймались постанови про застосування приводу до ОСОБА_1 , однак, вказані рішення суду виконані не були.
Отже, враховуючи, що судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі останнього.
Суд, розглянувши матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП, зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП повинен, зокрема, з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, зокрема, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
У ч. 1 ст. 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Диспозицією ст. 185 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення. До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об'єкт, об'єктивну і суб'єктивну сторони та суб'єкта правопорушення.
Об'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов'язків.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Відтак, відповідно до ст. 185 Кодексу про адміністративні правопорушення, злісна непокора повинна проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов'язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Саме на таке тлумачення посилається й Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2011 №10-рп/2011.
З матеріалів справи встановлено, що протокол вищезазначеним вимогам закону не відповідає, оскільки у ньому не розкрито об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, зокрема, відсутнє посилання на те, чи є дії ОСОБА_1 злісною непокорою законному розпорядженню або вимозі поліцейського, та, якщо так, то у зв'язку з чим, його дії слід вважати злісною непокорою, та, чи були вимоги працівника поліції наполегливими, неодноразово повтореними.
Крім того, вказаний протокол, в порушення ч. 1 ст. 256 КУпАП, не містить посилання на свідків, що суперечить п. 6 розділу ІІ Інструкції
з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Затвердженої наказом МВС України 06.11.2015 № 1376, в якому зазначено, що усі реквізити протоколу про адміністративне правопорушення заповнюються чорнилом чорного або синього кольору, розбірливим почерком, державною мовою.
Крім того, вказаний протокол, в порушення ч. 1 ст. 256 КУпАП, не містить пояснень особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
У зв'язку з вищенаведеним, протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом, що унеможливлює притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі цього протоколу.
З досліджених судом матеріалів справи про адміністративні правопорушення вбачається, що матеріали справи, крім протоколу, містять лише рапорт інспектора поліції , який не може вважатися об'єктивним доказом у справі, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, що повністю узгоджується із правовою позицію, висловленою у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року №489/4827/16а.
Також, до матеріалів справи не додано відеозйомку з портативного відео реєстратора поліцейського, включення якого, відповідно до п. 5 Наказу МВС України від 18.12.2018 № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення.
Тобто, до протоколу не долучено жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Тому, відсутність будь-яких фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку суд повинен встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи в даному випадку не дає можливості беззаперечно кваліфікувати дії ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 не міститься складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, провадження по даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 7, 247, 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 185 КУпАП, закрити за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Є.О. Вусик