Справа № 202/4400/22
Провадження № 1-кп/202/335/2022
Іменем України
26 вересня 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглядаючи в залі суду в м. Дніпрі кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,
за участі сторін кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого - ОСОБА_3
В ході судового розгляду кримінального провадження прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою строком на 60 днів, при цьому зазначив про продовження існування ризиків, що передбачені ст. 177 КПК України
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив суд змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або зменшити розмір застави, яка визначена відповідно до ухвали Дніпровського апеляційного суду.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав захисника.
Прокурор заперечував у зміні запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт та зменшення розміру застави.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у виді тримання під вартою і клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання на цілодобовий домашній арешт, суд, з'ясувавши думку сторін кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Так, ознайомившись з матеріалами клопотання, суд враховує те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих і свідків, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином тощо; підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, психотропної речовини у великих розмірах, вчиненому повторно, санкція якого передбачає покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Як слідує із фактичних обставин, що викладені у обвинувальному акті, обвинувачений ОСОБА_3 знайомий зі свідком ОСОБА_6 , який проживає у місті Дніпро та якого не допитано в судовому засіданні, в зв'язку із чим, може здійснювати на нього вплив з метою зміни показів, також використовуючи своє службове становище перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ураховуючи те, що встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, суд вважає, що інший, менш суворий запобіжний захід, у тому числі і цілодобовий домашній арешт, не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України, а тому суд приходить до висновку у задоволенні клопотанні прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою та відмові у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Разом з тим, підстав, які б виключали можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою не вбачається, доказів, які б підтверджували неможливість на даний час перебування останнього під вартою суду не надано.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч.4, 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 липня 2022 року було визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов'язків, передбачених КПК України, у сумі 494 000 гривень.
Підстав для збільшення чи зменшення розміру застави судом в ході судового розгляду не встановлено, а тому суд, з урахуванням обвинувачення, висунутого ОСОБА_3 та суворості покарання, яке може бути йому призначено у разі доведеності його провини, особи обвинуваченого, вважає що застава у розмірі 494 000 гривень здатна належним чином забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.331, 350 КПК України, суд
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання на цілодобовий домашній арешт або зменшення розміру застави відносно обвинуваченого ОСОБА_3 ,- відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на строк шістдесят днів, тобто до 24 листопада 2022 року, включно.
Визначити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 заставу у кримінальному провадженні у розмірі 494 000 гривень.
У разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися з населеного пункту у якому проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи в якій обвинувачений тримається під вартою.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язан виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченого.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуюча: ОСОБА_1