Справа № 202/3315/22
Провадження № 2/202/1634/2022
Іменем України
23 вересня 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого судді Слюсар Л.П.,
за участю секретаря Пеки Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 у липні 2022 року звернувся до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що 02 серпня 2010 року Індустріальним виконавчим комітетом Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області між ним та відповідачем зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис №72. Від цього шлюбу позивач та відповідач мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначив, що спільне життя з відповідачем не склалося. З 2015 року сторони шлюбно-сімейні стосунки не підтримують, мають окремий бюджет та спільне господарство не ведуть. Шлюб має лише формальний характер. Подальше збереження шлюбу неможливе, оскільки між сторонами повністю втрачено почуття любові та поваги. Наведене зумовило позивача звернутись до суду з відповідною позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 липня 2022 року, головуючим суддею у розгляду вказаної позовної заяви визначено суддю Слюсар Л.П., ухвалою якої від 25 серпня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, натомість через канцелярію суду подав заяву, відповідно до якої просив здійснити розгляд цивільної справи без його участі. Заявлені вимоги підтримав та просив задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з'явилася, натомість через канцелярію суду подала заяву, відповідно до якої просила здійснити розгляд цивільної справи без її участі. Проти задоволення позовних вимог не заперечувала. Просила після розірвання шлюбу її прізвище залишити без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що 02 серпня 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 »), уклали шлюб, який зареєстровано виконавчим комітетом Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, про що зроблено відповідний актовий запис за № 72, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 9).
Позивач та відповідач мають спільну дитину - доньку: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 10).
Між позивачем та відповідачем відсутній спір про поділ майна та місце проживання спільної дитини.
Також, встановлено, що між сторонами фактично припинені шлюбні стосунки, з 2015 року сторони проживають окремо та не ведуть спільного господарства, між ними примирення неможливе.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги інші обставини життя подружжя.
Суд враховує, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, сторони не бажають поновлювати стосунки, будь-яких заходів до примирення не приймають, доказів протилежного не надано, збереження шлюбу суперечить інтересам сім'ї, а тому надання сторонам строку для примирення суд вважає недоцільним.
Причиною розпаду сім'ї є протилежні погляди на шлюб та сім'ю.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що має суттєве значення.
Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Враховуючи, що відповідачем ОСОБА_2 заявлено клопотання про залишення її прізвища після розірвання шлюбу без змін, суд вважає необхідним залишити його без змін.
Таким чином, суд вважає, що сімейно-шлюбні відносини припинені, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому суд дійшов висновку, що сім'я сторін розпалася остаточно та не може бути відновлена.
Керуючись ст. ст. 56, 105, 112, 113 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 141 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 02 серпня 2010 року виконавчим комітетом Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, актовий запис № 72 - розірвати.
Прізвище ОСОБА_2 після розірвання шлюбу залишити без змін.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.П. Слюсар