№ 201/8933/20
27 вересня 2022 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого
судді Антонюка О.А.
за участі секретаря Плевако О.О.
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпро заяви представника відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та витрат пов'язаних із проведенням судової експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права власності іншого співвласника на належну йому частку у спільному майні з виплатою відповідної грошової компенсації та визнання права власності на частку власності,
ОСОБА_2 17 вересня 2020 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про припинення права власності іншого співвласника на належну йому частку у спільному майні з виплатою відповідної грошової компенсації та визнання права власності на частку власності, позовні вимоги не змінювалися, не уточнювалися і не доповнювалися.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 серпня 2022 року у справі закрито провадження.
Представник відповідача 10 серпня 2022 року звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, а також була надіслана електронною поштою 11 серпня 2022 року заяву ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат пов'язаних із проведенням судової експертизи.
Дані заяви були передані для розгляду канцелярією суду 19 вересня 2022 року через перебуванням судді Антонюка О.А. у основній щорічній відпустці.
Згідно ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, у зв'язку з чим суд вважає можливим розглядати вказані питання за їх відсутності. На підставі ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд вважає можливим розглядати дані питання за їх відсутності.
Перевіривши матеріали справи та заяви, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає заяви необґрунтованими і не підлягаючими задоволенню.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 була проведена судова оціночно-будівельна експертиза для з'ясування питання вартості квартири, технічного стану суб'єкта нерухомого майна та чи відповідає виконана оцінка квартири вимогам нормативно-правових актів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 80). За проведення експертизи ОСОБА_1 сплатила 9 884,74 грн (а.с. 117).
Зазначені витрати не є такими, що пов'язані із розглядом справи, оскільки при вирішені спору по суті не було враховано висновок № 3401-21 по результатам проведеної судової оціночно-будівельної експертизи по цивільній справі № 201/8933/20 від 30.11.2021 р., складений судовим експертом Алістратовою Т.В..
Згідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Згідно ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Частиною 6 статті 142 ЦПК України передбачено, що у випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Статтею 258 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 серпня 2022 року, яка не оскаржена, справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права власності іншого співвласника на належну йому частку у спільному майні з виплатою відповідної грошової компенсації та визнання права власності на частку власності, яка у встановленому законом порядку, закрито провадження у справі, тобто з урахуванням зазначеного судом справу розглянуто. В зазначеному судовому рішенні містяться посилання на відповідні норми процесуального права, також слід зазначити, що зміст ухвали суду відповідає вимогам визначеними ст. 260 ЦПК України.
Також слід зазначити, що під час судового розгляду не було встановлено, а заявником не надано та не підтверджено належними та допустимими доказами, що у справі закрито провадження, саме у зв'язку необґрунтованими діями позивача, а не з інших підстав, що не залежать від його дій чи бездіяльності або з інших обставин, а тому передбачених законом підстав для стягнення понесених останнім судових витрат по справі з позивача не встановлено, а тому заявнику в задоволені вимог про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та витрат пов'язаних із проведенням судової експертизи, слід відмовити.
За таких обставин та з урахуванням всебічного дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, суд приходить до висновку, що заяви не обґрунтовані, не підтверджені, безпідставні і не ґрунтуються на вимогах закону, передбачених законом підстав для задоволення даних заяв немає, а тому суд вважає за необхідне в їх задоволенні відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 89, 13, 142-141, 257, 258-260, 353, 354 ЦПК України, суд -
В задоволенні заяв представника відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та витрат пов'язаних із проведенням судової експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права власності іншого співвласника на належну йому частку у спільному майні з виплатою відповідної грошової компенсації та визнання права власності на частку власності - відмовити.
Ухвала набрала законної сили 27 вересня 2022 року.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.
Суддя -