Справа № 640/3852/22
27 вересня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г.
За участю секретаря: Шевченко Е.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2022 року, суддя Смолій І.В., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Директора Державного бюро розслідування Сухачова Олексія Олександровича, Державного бюро розслідувань про визнання протиправними дій, скасування наказу,-
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Директора Державного бюро розслідування Сухачова Олексія Олександровича, Державного бюро розслідувань, в якому просив:
- визнати протиправними дії виконуючого обов'язки директора Державного бюро розслідувань Сухачова Олексія Олександровича по затвердженню наказу Державного бюро розслідувань від 29.06.2021 року №373 «Про затвердження Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у центральному апараті та територіальних управліннях Державного бюро розслідувань», його оприлюдненню на сайті Державного бюро розслідувань та направлення для виконання територіальним управлінням ДБР;
- визнати наказ Державного бюро розслідувань від 29.06.2021 року №373 «Про затвердження Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у центральному апараті та територіальних управліннях Державного бюро розслідувань» протиправним та нечинним.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2022 року адміністративний позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2022 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається із матеріалів справи, залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції зазначив, що з метою запобігання можливості подальшого зловживання процесуальними правами та спонукання заявника до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами, необхідно попередити заявника про недопустимість такого зловживання та залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , яка подана та підписана адвокатом Єрмолатіним Віктором Івановичем, відповідно до приписів ч.3 ст.45 КАС України.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 171 КАС України передбачає, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києві від 03 лютого 2022 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/3852/22.
06 травня 2022 року Державним бюро розслідувань подано клопотання про зловживання процесуальними правами адвоката ОСОБА_1 - Єрмолатніми В.І.
Так, судом зазначено, що представником позивача - адвокатом Єомолатіним В.І. подано 28 позовних заяв до Одеського окружного адміністративного суду з майже аналогічними за змістом позовів та вимогами, зокрема: №№420/12688/21, 420/14608/21,420/15121/21, 420/15119/21, 420/12685/21, 420/16399/21, 420/16398/21, 420/16400/21, 420/15618/21, 420/15614/21, 420/17676/21, 420/15864/21, 420/12687/21, 420/12686/21, 420/14607/21, 420/16096/21, 420/16095/21, 420/16098/21, 420/16097/21, 420/17362/21, 420/19245/21, 420/15294/21, 420/21435/21, 420/24231/21, 420/24232/21, 420/22307/21, 420/25390/21, 420/24230/21.
Окрім того, всі позовні вимоги по зазначеним позовним заявам стосуються наказу Державного бюро розслідувань від 29.06.2021 року №373 «Про затвердження Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у центральному апараті та територіальних управліннях Державного бюро розслідувань».
При цьому, залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції зазначив, що з метою запобігання можливості подальшого зловживання процесуальними правами та спонукання заявника до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами, позовну заяву ОСОБА_1 , яка подана та підписана адвокатом Єрмолатіним Віктором Івановичем, необхідно залишити без розгляду відповідно до приписів ч.3 ст.45 КАС України.
Відповідно до положень статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Таким чином, ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу.
Отже, наведений у частині другій статті 45 КАС перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер. При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.
Відповідно до частинии 3 статті 45 КАС України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що не досліджуючи предмету та підстав спору у справах №№420/12688/21, 420/14608/21,420/15121/21, 420/15119/21, 420/12685/21, 420/16399/21, 420/16398/21, 420/16400/21, 420/15618/21, 420/15614/21, 420/17676/21, 420/15864/21, 420/12687/21, 420/12686/21, 420/14607/21, 420/16096/21, 420/16095/21, 420/16098/21, 420/16097/21, 420/17362/21, 420/19245/21, 420/15294/21, 420/21435/21, 420/24231/21, 420/24232/21, 420/22307/21, 420/25390/21, 420/24230/21, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані позови є повністю тотожними, а тому подання адміністративного повозу до Окружного адміністративного суду м.Києва є зловживанням процесуальними правами, оскільки позивачем змінено відповідача для зміни підсудності подання позовної заяви.
При цьому слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні копії вказаних позовів на які посилається суд першої інстанції та будь-які процесуальні рішення Одеського окружного адміністративного суду в вищезазначених справах.
Так, завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, у справі "Bellet v. France", Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.
Враховуючи вищевикладені обстави, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 на підставі ч.3 ст.45 КАС України.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що, повертаючи позовну заяву, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи та зміст позовних вимог, що є наслідком задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2022 року як такої, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2022 року скасувати, а справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Директора Державного бюро розслідування Сухачова Олексія Олександровича, Державного бюро розслідувань про визнання протиправними дій, скасування наказу направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Степанюк А.Г.
Повний текст виготовлено: 27 вересня 2022 року.