13 вересня 2022 року м. Рівне №460/4142/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пилипюк Ю.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник не прибув, відповідача: представник не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Головного управління ДПС у Рівненській області
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про застосування арешту коштів на рахунках платника податків, -
28.04.2021 Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося в суд з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування арешту коштів на рахунках платника податків.
Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою від 20.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №460/4142/21, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.06.2021.
Підготовче засідання з 24.06.2021 відкладено на 15.07.2021 за клопотанням представника відповідача.
Ухвалою від 15.07.2021 провадження у справі №460/4142/21 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №460/4391/21 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про скасування наказу ГУ ДПС у Рівненській області №804-п від 23.04.2021, за наслідками невиконання якого податковий орган звернувся до суду з позовом про застосування арешту коштів на рахунках платника податків.
Ухвалою суду від 28.01.2022 провадження у справі №460/4142/21 поновлено та призначено підготовче судове засідання на 17.02.2022.
Підготовче засідання з 17.02.2022 відкладено на 03.03.2022 за клопотанням представника відповідача.
Ухвалою від 03.03.2022 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 07.04.2022.
Підготовче засідання з 07.04.2022 відкладено на 28.04.2022, а потім на 31.05.2022, на 30.06.2022 і на 19.07.2022.
В засіданні 19.07.2022 ухвалою суду, що постановлено без виходу до нарадчої кімнати закрито підготовче провадження в справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.08.2022.
Ухвалою від 11.08.2022 суд, визнавши причини неприбуття позивача в судове засідання поважними, відклав розгляд справи на 13.09.2022.
В судове засідання 13.09.2022 сторони не прибули.
Представником позивача подано клопотання про розгляд справи у відсутності сторони позивача з підтримкою заявлених позовних вимог.
Представник відповідача повторно не прибув у судове засідання, хоча належно повідомлявся про дату і час його проведення.
З урахуванням вимог статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив про розгляд справи за відсутності сторін.
За змістом позовної заяви вимоги податкового органу ґрунтуються на тому, що 23.04.2021 позивачем видано наказ №804-п, яким велено провести документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 . Для реалізації зазначеного наказу посадовими особами податкового органу було здійснено вихід на адресу місцезнаходження ФОП ОСОБА_1 , однак відповідачем було відмовлено у допуску уповноважених осіб контролюючого органу до перевірки з покликанням на неотримання направлення на перевірку. Зазначений факт зафіксовано у акті від 26.04.2021 №105/17-00-05-01. Вказана відмова, в силу приписів статті 94 Податкового кодексу України, слугувала підставою звернення про застосування адміністративного арешту майна відповідача до начальника контролюючого органу і, в подальшому, ухвалення рішення №4760/6/17-00-07-03-05. Вказано, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду, що і зумовило звернення до суду з вказаним позовом. Повідомлено, що відповідачем оскаржувався наказ про здійснення перевірки у судовому порядку і за результатами розгляду такої справи суд відмовив у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 . Водночас судом констатовано, що при його видачі Головне управління ДФС у Рівненській області діяло на підставі, в межах власних повноважень, у спосіб визначений законодавством, а тому такий наказ відповідає критеріям правомірності. З огляду на наведене, сторона позивача просила задовольнити позовні вимоги.
Згідно з відзивом на позовну заяву позовні вимоги є безпідставними і необґрунтованими. Всі доводи сторони відповідача у відзиві зводяться до того, що наказ про проведення перевірки до якої не було допущено посадових осіб позивача був виданий неправомірно, а відповідачем при виїзді на неї було порушено процедуру її здійснення.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини справи та фактичні правовідносини сторін.
ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис від 12.08.2008 за № 2 602 000 0000 010294.
23.04.2021 позивачем було видано наказ №804-п «Про проведення відповідно до п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 та п.200.11 ст. 200 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи підприємця - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )», яким велено з 26.04.2021 впродовж п'яти робочих днів перевірити дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2021 року від'ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від'ємного значення, задекларованого у попередніх звітних періодах, а саме: листопад 2018 року, січень-грудень 2019 року, січень-грудень 2020 року, січень-березень 2021 року (а.с.3).
23.04.2021 головним державним ревізорам-інспекторам відділу перевірок з питань відшкодування ПДВ управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Рівненській області Жолобчук Т.В. та Прокоф'євій О.Г. видано направлення на перевірку за №1096/17-00-07-03 та №1095/17-00-07-03, відповідно (а.с.4-5).
На виконання наказу, з метою його вручення і ознайомлення із направленнями, посадові особи Головного управління ДПС у Рівненській області Жолобчук Т.Б. та ОСОБА_2 26.04.2021 о 14 год. 59 хв. прибули за адресою: АДРЕСА_1 , що є адресою здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , де пред'явили відповідачу службові посвідчення, направлення на перевірку та вручили копію наказу від 23.04.2021 №804-п.
Ознайомившись із наказом та відмовившись від ознайомлення з пред'явленими направленнями, фізична особа підприємець - ОСОБА_1 , відмовила у допуску до проведення перевірки, зазначивши на примірнику наказу: «До перевірки не допускаю, так як не отримала направлення на перевірку» (а.с.3 на звороті).
Факт відмови від ознайомлення під розписку з направленнями на проведення документальної позапланової перевірки зафіксовано в акті №107/17-00-07-03 від 26.04.2021 (а.с.7).
Факт недопуску до перевірки зафіксовано в акті №105/17-00-05-01 від 26.04.2021, складеному головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з питань відшкодування ПДВ управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Рівненській області Жолобчук Т.В. та головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з питань відшкодування ПДВ управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Рівненській області Прокоф'євою О.Г.(а.с.6).
Вказана відмова, в силу приписів статті 94 Податкового кодексу України, слугувала підставою для звернення про застосування адміністративного арешту майна відповідача до начальника контролюючого органу (а.с.9).
27.04.2021 позивач ухвалив рішення №4760/6/17-00-07-03-05 про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Згідно з його змістом було вирішено: застосувати повний адміністративний арешт майна платника податків ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП), що перебуває за адресою: АДРЕСА_1 , а також надіслати рішення з вимогою тимчасово зупинити відчуження майна відповідача (а.с.10).
В подальшому відповідач оскаржив наказ контролюючого органу №804-п від 23.04.2021 про проведення позапланової перевірки до Рівненського окружного адміністративного суду.
21.09.2021 рішенням суду у справі №4604391/21, яке набрало законної сили 21.12.2021, відмовлено у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про скасування наказу №804-п від 23.04.2021 «Про проведення відповідно до п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 та п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи підприємця - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )» (а.с.137-141).
Вирішуючи адміністративний спір по суті суд зазначає наступне.
Спірні правовідносинам, які виникли між сторонами регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до пп.19-1.1.6 п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Положеннями ст.62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Підпунктом 20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст.78 Податкового кодексу України.
У наказі №804-п від 23.04.2021 правовою підставою призначення документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 вказано пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.
Згідно з вказаним підпунктом, документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Оскільки наказом №804-п від 23.04.2021 документальну позапланову виїзну перевірку призначено щодо законності декларування від'ємного значення з ПДВ за березень 2021 року, яке становить більше 100 тис.грн, то у позивача були наявними правові підстави, визначені пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, для її призначення.
Також за змістом п.200.11 ст.200 ПК України контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу. У визначені цим пунктом терміни проводяться також документальні перевірки, передбачені підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
Відповідно до п.78.4 ст.77 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
За вимогами п.78.5. цієї статті, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
В свою чергу, пунктами 81.1, 81.2 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
Згідно пп.94.2.3. п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Відповідно до положень пунктів 94.4 - 94.6 ст.94 Податкового кодексу України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.
Так, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду (пп.94.6.2 п.94.6 ст.94 Податкового кодексу України).
Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються за наявності однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника контролюючого органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).
Із системного тлумачення положень статті 94 Податкового кодексу України судом не встановлено, що адміністративний арешт коштів платника податків є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.
Рішенням №4760/6/17-00-07-03-05 від 27.04.2021 позивач ухвалив про застосування адміністративного арешту майна платника податків - відповідача у справі.
Положення статті 94 Податкового кодексу України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів. Натомість, приписи цієї статті викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.
Дослідженими по справі доказами встановлено, що у позивача наявні підстави для застосування до платника податків - відповідача адміністративного арешту коштів, позаяк ФОП ОСОБА_1 безпідставно не допустила посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, за наявності законних підстав для її проведення.
За наведеного, позовні вимоги Головного управління ДПС у Рівненській області ФОП ОСОБА_1 про застосування арешту коштів на рахунках платника податків є підставними та обґрунтованими, а відтак і такими, що підлягають до повного задоволення.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Рівненській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Застосувати арешт коштів на рахунках платника податків ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська,12, м.Рівне, 33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Повний текст рішення складений 13 вересня 2022 року
Суддя Н.В. Друзенко