Справа № 750/5455/22 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/243/22
Категорія - санкція Доповідач ОСОБА_2
21 вересня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
адвоката - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 вересня 2022 року,
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 вересня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та задоволено частково клопотання слідчого, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 03 листопада 2022 року, із визначенням розміру застави у сумі 416 000 грн. відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноармійськ, Донецької області, громадянина Ізраїля, маючого тимчасове посвідчення на проживання в Україні з 19.01.2022 року, одруженого, військовослужбовця, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 414 КК України,
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 414 КК України, та з урахуванням доведеності стороною обвинувачення ризиків, наведених у клопотанні, зокрема: можливості переховування від органів досудового розслідування та суду внаслідок усвідомлення тяжкості та невідворотності покарання, що посилюється наявністю громадянства Ізраїлю як у підозрюваного, так і його дружини і такий ризик, на думку слідчого судді, не зменшується наявністю постійного житла у підозрюваного у м. Чернігові як і наявність позитивної службової характеристики. Так само слідчий суддя визнав доведеними ризик можливого впливу на свідків та потерпілих, з огляду на можливість обґрунтування судом судового рішення показаннями свідків та потерпілих, безпосередньо допитаних у суді, а не під час досудового розслідування та створення штучних доказів і підбурення осіб до дачі завідомо неправдивих свідчень.
Адвокат підозрюваного ОСОБА_9 , не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого або ж обрати ОСОБА_7 інший запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою. На думку сторони захисту, зібраними доказами слідчим не було достатньо обґрунтовано причетність ОСОБА_7 до вчиненого, фактично, останньому ставлять у вину порушення інструкції, положення якої зводяться до того, що командир має проінструктувати підлеглих про порядок поводження зі стрілецькою зброєю та боєприпасами і за умови доведення належного ним інструктування, не утворює у діях ОСОБА_7 складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, внаслідок чого вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою необґрунтований. А за умови недоведеності обґрунтованості підозри, є недоведеними і ризики, на які посилається слідчий у клопотанні, що поряд з позитивними характеристиками підозрюваного надавало можливість слідчому судді обрати більш м'який запобіжний захід окрім тримання під вартою. Крім того, вважає, що слідчий суддя необґрунтовано визначив розмір застави, що більш, ніж у два рази перевищує найвищу дозволену законодавством межу, з огляду лише на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, яка є непомірною для підозрюваного.
На стадії апеляційного розгляду ОСОБА_7 відмовився від послуг адвоката ОСОБА_9 на стороні підозрюваного у справу вступив адвокат ОСОБА_8 , який в засіданні апеляційного суду підтримав апеляційну скаргу частково - лише в частині зменшення розміру застави до 300000 грн.
Заслухавши сторони, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення. Таке рішення обґрунтовує наступним чином.
Згідно ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Мета застосування запобіжних заходів передбачена ст. 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.
З положення ст. 178 КПК України та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться у постанові 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», слідує, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд зобов'язаний також оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, репутацію підозрюваного, наявність судимостей, спосіб життя, поведінку під час провадження у справі; дослідити відомості, що вказують на існування факторів, обставин чи моральних цінностей, які можуть свідчити про те, що підозрюваний перебуваючи на волі, не порушуватиме покладених на нього процесуальних обов'язків та не займатиметься злочинною діяльністю.
Як вбачається з матеріалів провадження, п'ятим слідчим відділом (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 621022100150000231 за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 414 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження 03 вересня 2022 року ОСОБА_7 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 04 вересня 2022 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 414 КК України.
Колегія суддів знаходить, що слідчим суддею обґрунтовано встановлено наявність ризиків можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, з огляду на тяжкість та невідворотність покарання, яке загрожує, а також те, що ОСОБА_7 та його дружина являються громадянами іншої країни, що вказує на відсутність їх сталої прив'язаності до міста Чернігова, так само слідчий суддя обґрунтовано визнав доведеним ризик можливого впливу на свідків та потерпілих з метою зміни їх показань, що актуально аж до моменту безпосереднього отримання та дослідження судом їх свідчень, тому об'єктивно дійшов висновку, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого. Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.
Слідчим суддею у повній мірі були дотримані вимоги ст. 178 та ст. 194 КПК України, врахувавши вагомість наявних доказів щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, та цілком обґрунтовано зроблено висновок, що позитивні характеризуючі відомості не усувають встановлених ризиків та не є достатнім стримуючим фактором для запобігання їх реалізації.
За таких обставин колегія суддів апеляційного суду, приходить до висновку, що докази і обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що зазначені ним ризики існують і підтверджуються матеріалами кримінального провадження, а підозра у скоєнні кримінального правопорушення на даній стадії є обґрунтованою.
Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, дійшовши правильного висновку про необхідність застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя при визначенні розміру застави, користуючись наданими йому дискреційними повноваженнями, в повній мірі врахував обставини, за яких вчинено кримінальне правопорушення та наслідки, які настали у виді травмування як дорослих, так і малолітніх/неповнолітніх дітей, навів в ухвалі обґрунтування щодо визначеної застави у розмірі, вищому за встановлений законодавцем, у сумі 416 000 грн., що є меншим розміром, ніж просив прокурор в судовому засіданні. Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді і знаходить непереконливими доводи апеляційної скарги щодо її непомірності.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни законного та обґрунтованого судового рішення.
Істотних порушень норм кримінального процесуального закону при розгляді справи в суді, які були б підставою для скасування ухваленого судового рішення не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407,419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 вересня 2022 року, якою застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 03 листопада 2022 року, із визначенням застави відносно ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4