Номер провадження: 22-ц/813/8015/22
Справа № 521/1825/21
Головуючий у першій інстанції Тополева Ю. В.
Доповідач Склярська І. В.
27.09.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Склярської І.В.., суддів: Приходько Л.А., Семиженка Г.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, посилаючись на те, що 21 листопада 2012 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, під час якого в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 - дочка ОСОБА_4 . Між сторонами фактично припинені шлюбні відносини, ОСОБА_2 залишив сім'ю, проживає окремо, не бере участі у вихованні дітей, не забезпечує їх матеріально. Разом з тим відповідач отримує значні доходи, оскільки працює на посаді старшого помічника капітана судна в компанії «Ехmаг Shiping bvba» з базовим місячним окладом в розмірі 11 250 доларів США. В період з 17 грудня 2019 року по 16 грудня 2020 року на валютний рахунок, відкритий на ім'я ОСОБА_2 в Акціонерному товаристві «УкрСиббанк», надійшло 111 575,41 доларів США, а на гривневий рахунок - 683 884,92 грн. Крім того, відповідач є асоційованим членом кооперативу, до якого сплачує пайові внески за два паркомісця та нежитлове приміщення офісу, а також - власником земельної ділянки площею 0,0947 га за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіля «Audi Q7», 2017 року випуску. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі в розмірі 25 000 грн на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 24 листопада 2021 року у складі судді Тополевої Ю. В. позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 2 000 грн щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з урахуванням індексу інфляції, починаючи з 08 лютого 2021 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 2 000 грн щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з урахуванням індексу інфляції, починаючи з 08 лютого 2021 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
24 грудня 2021 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2021 року, в якій не погоджується з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, вважає його таким, що не відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України. Апелянт просила скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2021 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1362 гривні (т. 2, а.с. 175-187).
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В обґрунтування доводів апеляційній скарзі, особа, яка подала апеляційну скаргу, виклала обставини справи з посиланням на додані нею докази під час розгляду справи судом першої інстанції, які на її думку обґрунтовують заявлений нею розмір аліментів, та зазначила, що судом першої інстанції не взято до уваги відомості щодо працевлаштування відповідача моряком, а взято до уваги лише довідки щодо ведення ним господарської діяльності. ОСОБА_1 вважає, що суд першої інстанції не врахував того, що відповідач через місяць після подання позовної заяви зареєстрував себе як фізичну особу-підприємця з видом діяльності - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний), що не позбавляє відповідача можливості продовжувати працювати моряком та отримувати значний заробіток, про що, на думку апелянта, свідчать його виїзди для роботи за кордон, про що були надані відомості Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України. При цьому, апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутній договір суборенди житлового приміщення та вказаний договір не був досліджений судом першої інстанції при розгляді даної цивільної справи. Також, ОСОБА_1 вказала на те, що судом першої інстанції не взято до уваги її заяву про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, які відповідач власноручно надав при розгляді іншої справи № 521/5759/21, а саме: копії контрактів працевлаштування моряка з перекладом на українську мову в період з 15.06.2012 по 19.09.2020, які укладені між ОСОБА_2 та компанією «Exmar Shiping bvba» та копії виписок за картковим рахунком ОСОБА_2 у АТ «Укрсиббанк» за період з 15.02.2015 по 08.02.2021. Апелянт наголосила на тому, що ОСОБА_2 власноручно завірив копію банківської виписки від 06.04.2021, відповідно до якої станом на 25.12.2020 на його рахунку містилося 7000 дол. США, поповнення станом на 06.04.2021 становило 30111,12 дол. США.
В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 зазначила, що наведені нею обставини та надані докази підтверджують можливість відповідача сплачувати аліменти в розмірі 25000 гривень на кожну дитину щомісячно. При цьому, позивачка вказувала, що самостійно не в змозі належним чином забезпечити відповідний матеріальний рівень життя для дітей.
19.09.2022 представником позивачки - адвокатом Болдузєвою І.В. подана заява про витребування доказів щодо перетину кордону ОСОБА_2 за період з 01.11.2021 по 15.09.2022.
(2) Позиція інших учасників справи
На виконання ухвали суду апеляційної інстанції від 25.01.2022 отриманої відповідачем 14.02.2022, при первісному перегляді судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції, ОСОБА_2 04.04.2022 направлений до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу (т. 3 а.с. 21-24), в якому вказує, що усі надані позивачкою докази щодо його працевлаштування моряком та отримання доходів, більша частина яких витрачалися позивачкою без його згоди та на невідомі йому затрати, стосуються періоду до 2021 року та жодним чином не підтверджують його сьогоднішній майновий стан. Обставини зруйнування позивачкою їхньої сім'ї, розлука з дітьми завдали йому сильних душевних та моральних страждань, вплинули на його стан здоров'я у тому числі психологічний, внаслідок чого він вимушений був припинити роботу моряком.
Сума значних доходів зазначена у виписках по рахункам - 683 884,92 грн., на які посилається ОСОБА_1 , отримувалася відповідачем у період перебування з позивачкою у шлюбі та витрачалися на потреби сім'ї , а їх залишок було особисто знято позивачкою та витрачено у власних інтересах, що підтверджується наданою ОСОБА_1 випискою.
Доводи апеляційної скарги щодо інформації перетину кордону на 3 місяці як факту працевлаштування за фахом моряка є надуманими, необґрунтованими та не доведеними: за такими припущеннями позивачки виїзд відповідача за межі України буде розцінюватися як його працевлаштування.
Наданим ним доказам про реєстрацію в якості фізичної особи-підприємця та отримання доходу, який складає з відрахуванням обов'язкових платежів 6080 грн щомісячно, суд першої інстанції надав обґрунтовану правову оцінку.
Відповідач вказує, що сімейні обставини, які стали підставою припинення роботи моряком, введення в країні воєнного стану ще більше погіршили його фінансове становище, однак в межах можливостей підтримує та фінансово забезпечує своїх дітей.
Рух справи
Постановою Одеського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 24 листопада 2021 року змінено в частині розміру стягуваних аліментів. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 14 000 грн щомісячно, починаючи з 08 лютого 2021 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 14 000 грн щомісячно, починаючи з 08 лютого 2021 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 . В решті рішення місцевого суду залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 03 серпня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів було відкрито в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05.09.2022 розгляд справи призначений за правилами, встановленими в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, ОСОБА_2 роз'яснено право подання своїх заперечень або власних доказів на спростовування наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України інформації та доводів апеляційної скарги щодо перетину ним державного кордону України з метою працевлаштування за фахом моряка.
Інформація про дату розгляду справи була розміщена на сайті Одеського апеляційного суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Зважаючи на обов'язок обох батьків утримувати дітей, відсутність відомостей щодо працевлаштування ОСОБА_2 в період розгляду справи за фахом моряка та отримання ним відповідного доходу в розмірі, вказаному позивачем, суд дійшов висновку, що заявлені ОСОБА_1 вимоги не в повній мірі ґрунтуються на нормах сімейного законодавства. При визначенні розміру аліментів місцевий суд врахував потребу дітей сторін у матеріальній допомозі, однак зауважив, що оскільки відповідачем надано докази щодо своєї неспроможності сплачувати аліменти на утримання дітей в сумі 50 000 грн, то аліменти повинні бути стягнуті в розмірі 2 000 грн на кожну дитину щомісячно, що є розумним та співмірним у порівнянні з існуючим станом на час розгляду справи щомісячним доходом відповідача.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
У частині першій статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141СКУкраїни мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
З матеріалів цивільної справи вбачається:
- 21 листопада 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 , актовий запис № 1290, яке було видано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Суворовському районі Одеського міського управління юстиції (т. 1, а. с. 24);
- сторони є батьками двох дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , актовий запис № 16, яке видано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції (т. 1 а. с. 22) та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 , актовий запис № 5851, яке видано Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (т. 1, а. с. 20);
- рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 14 червня 2021 року в цивільній справі №521/1826/21 шлюб, зареєстрований 21.11.2012 року Відділом державної РАЦС у Суворовському районі Одеського міського управління юстиції, актовий запис №1290 (свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 ), між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Прізвище ОСОБА_1 після розірвання шлюбу змінено на дошлюбне - « ОСОБА_7 ». Зазначене вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень;
- діти проживають разом із позивачкою, що підтверджується довідками про реєстрацію місця проживання (т. 1, а.с. 21, 23) та не заперечувалось стороною відповідача в ході розгляду справи судом першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
За ч. 2 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. А відповідно до ч. 3 вказаної статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
З матеріалів справи вбачається та у відзиві на апеляційну скаргу відповідач не заперечив свою роботу моряком та отримання високого рівня доходу за неї, проте до часу його реєстрації приватним підприємцем та припинення ним роботи за морським фахом.
Також, матеріалами справи підтверджено наступне:
- ОСОБА_2 відповідно до копії посвідчення НОМЕР_4 має посвідчення є моряком, строк дії даного посвідчення продовжено до 06.06.2024 року (т. 1, а.с. 25), що підтверджується листом Державної служби морського та річкового транспорту України від 29.10.2021 року (т. 2 а.с. 146).
- ОСОБА_2 за Дипломом №10035/2017/07має належну кваліфікацію відповідно до положень Правила ІІ/2 Міжнародної Конвенції про підготовку та дипломування моряків та несення вахти 1978 року та йому присвоєно звання штурман далекого плавання, який може працювати на посаді старшого помічника суден валовою місткістю 500 і більше (т.1, а.с. 26-27).
- ОСОБА_2 працював на таких посадах:
- в період з 15.06.2012 року зі строком контракту 4 місяці - другим помічником капітана, щомісячна заробітна плата 4480 дол. США (т. 2, а.с. 4-6);
- в період з 22.04.2013 року зі строком контракту 4 місяці - другим помічником капітана, щомісячна заробітна плата 4480 дол. США (т. 2, а.с. 7-9);
- в період з 14.03.2014 року зі строком контракту 4 місяці + 2 тижні можливого подовження - другим помічником капітана, щомісячна заробітна плата 4480 дол. США (т. 2, а.с. 11-13);
- в період з 12.10.2014 року зі строком контракту 4 місяці + 2 тижні можливого подовження - другим помічником капітана, щомісячна заробітна плата 4480 дол. США (т. 2, а.с. 14-16);
- в період з 28.04.2015 року зі строком контракту 4 місяці + 2 тижні можливого подовження - другим помічником капітана, щомісячна заробітна плата 4480 дол. США (т. 2, а.с. 17-19);
- в період з 09.12.2015 року зі строком контракту 4 місяці + 2 тижні можливого подовження - другим помічником капітана, щомісячна заробітна плата 5240 дол. США (т. 2, а.с. 20-22);
- в період з 15.05.2016 року зі строком контракту 3 місяці + 2 тижні можливого подовження - старшим помічником капітана, щомісячна заробітна плата 9220 дол. США (т. 2, а.с. 23-25);
- в період з 15.01.2017 року зі строком контракту 4 місяці + 2 тижні можливого подовження - старшим помічником капітана, щомісячна заробітна плата 10520 дол. США (т. 2, а.с. 26-28);
- в період з 16.09.2017 року зі строком контракту 4 місяці + 2 тижні можливого подовження - старшим помічником капітана, щомісячна заробітна плата 10520 дол. США (т. 2, а.с. 29-30);
- в період з 02.04.2018 року зі строком контракту 4 місяці + 2 тижні можливого подовження - старшим помічником капітана, щомісячна заробітна плата 10520 дол. США (т. 2, а.с. 43-45);
- в період з 03.01.2019 року зі строком контракту 3 місяці + 2 тижні можливого подовження - старшим помічником капітана, щомісячна заробітна плата 10730 дол. США (т. 2, а.с. 40-42);
- в період з 11.07.2019 року зі строком контракту 3 місяці + 2 тижні можливого подовження - старшим помічником капітана, щомісячна заробітна плата 10730 дол. США (т. 2, а.с. 37-39);
- в період з 09.01.2020 року зі строком контракту 3 місяці + 2 тижні можливого подовження - старшим помічником капітана, щомісячна заробітна плата 11250 дол. США (т. 2, а.с. 34-36).
- в період з 19.09.2020 року зі строком контракту 3,5 місяці + 2 тижні можливого подовження - старшим помічником капітана, щомісячна заробітна плата 11250 дол. США (т. 2, а.с. 31-33),
що підтверджується копіями контрактів працевлаштування моряка з перекладом на українську мову ОСОБА_2 та відповідачем не спростовано.
Відповідно до Положення про звання осіб командного складу морських суден та порядок їх присвоєння, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України № 567 від 07.08.2013 року особам, які претендують на присвоєння звання штурмана далекого плавання та отримання права на зайняття посади старшого помічника капітана морських суден валовою місткістю 500 одиниць і більше відповідно до Правила II/2 Конвенції ПДНВ та національних вимог необхідно:
мати схвалену морську вищу освіту з освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче бакалавра за спеціальністю «Судноводіння» і відповідати стандарту компетентності, визначеному в розділі А-II/2 Кодексу ПДНВ, у повному обсязі передбаченому для старшого помічника капітана для суден валовою місткістю 3000 одиниць або більше, та національним вимогам;
мати документально підтверджений стаж роботи на судні не менше вісімнадцяти місяців з виконанням обов'язків вахтового помічника капітана на морських суднах валовою місткістю 500 одиниць і більше в далекому плаванні, з яких не менш як шість місяців на посаді другого помічника капітана в далекому плаванні;
мати чинні свідоцтва про відповідну схвалену обов'язкову підготовку;
мати диплом штурмана або сертифікат компетентності вахтового чи старшого помічника капітана, виданий іноземною державою;
мати диплом оператора ГМЗЛБ (загальний);
пройти підготовку за програмою післядипломної освіти (підвищення кваліфікації) відповідно до пункту 11 розділу ІІ цього Положення;
підтвердити кваліфікацію в ДКК відповідно до стандартів компетентності, визначених в розділі А-II/2 Кодексу ПДНВ, шляхом проходження комп'ютерного тестування за допомогою програмного забезпечення інформаційно-телекомунікаційної системи.
Наведене вище ОСОБА_2 не спростовано.
02.03.2021 ОСОБА_2 у встановленому законом порядку зареєстрований як фізична особа - підприємець (т. 1 а.с. 161).
З березня 2021 року, за довідкою ФОП “ ОСОБА_8 ”, чистий дохід відповідача зазначений у сумі 6 080 грн (т. 1 а.с. 165).
Матеріали справи також свідчать, що згідно з відомостями Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України у період з 01.03.2021 року по 01.08.2021 ОСОБА_2 перетинав державний кордон України 23.04.2021 року (напрям - виїзд; характеристика ТЗ: 1010 Київ-Амстердам) та 27.07.2021 року (напрям - в'їзд; характеристика ТЗ: LOT769 Варшава - Одеса) (т. 2 а.с. 144); на час ухвалення рішення судом першої інстанції (24.11.2021), відповідач також перетинав державний кордон України 04.11.2021 (напрям - виїзд; характеристика ТЗ: THY466 Одеса - Стамбул).
У заяві на адресу апеляційного суду, 27.09.2022, ОСОБА_2 щодо реалізації ним права подання своїх заперечень або власних доказів на спростовування наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України інформації та доводів апеляційної скарги щодо перетину ним державного кордону України з метою працевлаштування за фахом моряка, вказав, що на сьогодення моряком не працює, офіційно працевлаштований на території України, як фізична особа-підприємець з чистим щомісячним доходом в сумі 5 270 грн., а факт перетинання кордону жодним чином не свідчить та не підтверджує його працевлаштування будь-де та будь-ким, у тому числі і моряком, не свідчить про розмір його доходів, а лише свідчать про реалізації ним свого права на вільне пересування ті вільне обрання місця проживання та перебування.
Колегія суддів звертає увагу, що апеляційному перегляду підлягає рішення суду першої інстанції, ухвалене 24 листопада 2021 року. Отже, на час його ухвалення матеріали справи свідчать, що відповідач має багаторічний досвід роботи на морських суднах, високий кваліфікаційний рівень моряка, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями посвідчення, строк дії якого продовжено до 06.06.2024, диплома, контрактів, які підтверджують кар'єрний зріст та збільшення оплати праці, а тому наявні підстави для висновку, що ОСОБА_2 як особа, яка має відповідну фізичну та , професійну підготовку, є фахівцем у певній роботі моряка, що в свою чергу вказує на відсутність перешкод для відповідача у працевлаштуванні на морських суднах на відповідних для нього посадах та отримувати відповідну заробітну плату, при цьому сезонних характер роботи моряка та строки зазначених контрактів вказують на можливість поєднання працевлаштування відповідача за морських фахом та діяльності як фізичної особи-підприємця.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на те, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Так, Європейський суд з прав людини зазначив, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт. Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитися із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, в тому числі з апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть упевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, inter alia, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи. Тому на національні суди може покладатися обов'язок з'ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами, та, у разі потреби, зафіксувати таку інформацію в тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (рішення від 03 жовтня 2019 року у справі «Харченко проти України», № 37666/13, § 6, 7).
Подана 19.09.2022 представником позивачки, адвокатом Болдузєвою І.В., заява про витребування доказів щодо перетину кордону ОСОБА_2 за період з 01.11.2021 по 15.09.2022 задоволенню не підлягає як така, що подана з порушенням строку на її подання, крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що на виконання ухвали суду апеляційної інстанції від 25.01.2022 (т. 2 а.с. 214-216), надана інформація про виїзд ОСОБА_2 04.11.2021 (т. 3 а.с. 220), його подальший, після ухвалення судом першої інстанції рішення 24.11.2021, виїзд, в'їзд значення не має.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідач зазначав, що на даний час його дохід складає з відрахуванням обов'язкових платежів 6080 грн щомісячно.
При цьому, відповідно до копій квитанцій ПАТ «Укрпошта» ОСОБА_2 щомісячно надсилав на утримання дітей грошові кошти в розмірі 2000 грн. на кожну дитину (т. 2 а. с. 110-119) та відповідно до довідки № 20 від 07 вересня 2021 року, здійснив плату за навчання учениці 2-Б класу ОСОБА_9 у сумі 14 250 грн (т. 2 а. с. 120).
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 23.02.2018 року ОСОБА_2 є власником автомобіля НОМЕР_6 , 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7 , номер кузова НОМЕР_8 (т. 1 а.с. 126-127), вартість якого відповідно до копії кредитного договору №50015977 від 21.02.2018 року, наданої позивачем, 2472549,10 грн (перший внесок за власні кошти в оплату автомобіля здійснено в розмірі 1483529,46 грн) (т. 1 а.с. 128-129).
Відповідно до Договору про пайову участь № 6/П від 02.12.2019 року ОСОБА_2 є асоційованим членом та відповідно до умов договору по завершенню будівництва багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 буде власником паркомісця № 389, розмір паю становить суму 15000 дол. США, перший платіж до 04.12.2019 року 6000 дол. США, далі щомісячний платіж становить 870 дол. США до 28.05.2022 року, останній платіж 300 дол. США (т. 1 а.с. 50-58).
Згідно з Договором про пайову участь № 5/П від 29.11.2019 року ОСОБА_2 є асоційованим членом та відповідно до умов договору по завершенню будівництва багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 буде власником паркомісця № 388, розмір паю становить суму 14000 дол. США, перший платіж до 03.12.2019 року 5600 дол. США, далі щомісячний платіж становить 813 дол. США до 28.02.2022 року, останній платіж 270 дол. США (т. 1, а.с. 41-49).
Відповідно до Договору про пайову участь № 54/СА від 03 грудня 2019 року ОСОБА_2 після завершення будівництва багатоквартирного будинку, який розташовано за адресою: АДРЕСА_3 стане власником нерухомого майна- нежитлового приміщення № 614 будівельною площею 67,1 кв. м, розмір паю становить суму 51935 дол. США, перший платіж до 03.12.2019 року 5194 дол. США, далі щомісячний платіж становить 1060 дол. США до 03.07.2023 року, останній платіж 1161 дол. США (т. 1, а.с. 32-40).
Згідно з договором купівлі-продажу 08 травня 2013 року відповідач є власником земельної ділянки кадастровий номер 5122783200:01:002:0455 загальною площею 0,0947 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , продаж якої здійснено за ціною 360000 грн (т. 1 а.с. 59-67).
Відповідно до ч. 3 ст. 182 СК України суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, в провадженні Комінтернівського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Предметом спору в даній цивільній справі є вище зазначене майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Враховуючи стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, відсутність у відповідача інших дітей, наявність рухомого та нерухомого майна у власності відповідача, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, що потребує здійснення витрат з боку відповідача, які при цьому перевищують на даний час його заробіток (дохід)? з урахування також наявності спору стосовно поділу цього майна між колишнім подружжя, який в подальшому може змінити майновий стан відповідача, апеляційний суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей у розмірі 14000 гривень щомісячно на кожну дитину.
На час ухвалення рішення судом першої інстанції, 24.11.2021, реєстрація відповідача як суб'єкта підприємницької діяльності з видом діяльності- надання приміщень в оренду, не була перешкодою для отримання доходів за фаховим, професійним рівнем відповідача, як моряка та крім того, його упорядковані виїзди за кордон не з метою працевлаштування за фахом моряка ним не доведені, а отже з урахуванням вищенаведених доказів позивачки, не спростовані.
Разом з тим, враховуючи, що перегляду підлягає рішення суду ухвалене 24.11.2021, до часу виникнення обставин, на які посилається відповідач, колегія суддів вважає за можливе роз'яснити ОСОБА_2 , що враховуючи зміст ст. ст. 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Щодо суті апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).
Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, апеляційний суд на підставі ст. 376 ЦПК України, частково задовольняючи апеляційну скаргу, змінює оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині розміру стягуваних аліментів на утримання дітей, збільшивши визначений до стягнення розмір аліментів на кожну дитину з 2500 грн але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з урахуванням індексу інфляції до 14 000 грн.
Щодо судових витрат
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення аліментів. Отже, сплачений ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1362 грн (т. 2 а.с. 174) може бути її повернутий за її клопотанням відповідно до вимог ст. 7 Закону України “Про судовий збір”.
Оскільки рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2021 року підлягає зміні в частині розміру визначеного до стягнення розміру аліментів, з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 762 грн.72 коп.
Керуючись ст. ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 382 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2021 року - змінити в частині розміру аліментів, збільшивши визначений до стягнення розмір аліментів на кожну дитину з 2000 грн, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з урахуванням індексу інфляції, до 14 000 грн. на кожну дитину.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_9 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ) в дохід держави судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 762 гривні 72 копійки.
В іншій частині рішення - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає., крім випадків, передбачених п. 2.ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 27.09.2022.
Головуючий І.В. Склярська
Судді: Л.А.Приходько
Г.В. Семиженко