Номер провадження: 11-сс/813/1181/22
Справа № 947/16379/22, 1-кс/947/7474/22
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
19.09.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя ОСОБА_2 ,
судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретарки судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 22.08.2022 року відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрія Кіровоградської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, тимчасово не працевлаштованого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , обвинувальні акти стосовно якого перебувають на розгляді в Приморському та Київському судді, за ст.362, 191 КК України,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.362 КК України у кримінальному провадженні №12021160000000182 від 05.02.2021 року,
установив
Зміст оскаржуваного судового рішення
Слідчий СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , звернувся до суду з клопотанням, яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_7 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.362 КК України у кримінальному провадженні №12021160000000182 від 05.02.2021 року.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 22.08.2022 року було відмовлено у задоволенні клопотання слідчого та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 18 274 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45 337 794 гривні.
Рішення слідчого судді мотивоване тим, що з огляду на характеризуючи дані підозрюваного, застосування до нього запобіжного у вигляді домашнього арешту буде суворим запобіжним заходом, а тому слідчий суддя вважав, що відносно підозрюваного можливо застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді застави, що буде відповідати в повній мірі обставинам вчинення кримінального правопорушення, зможе запобігти наявним ризикам та буде достатнім для підозрюваного.
Визначаючи розмір застави у розмірі 18 274 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45 337 794 гривні, слідчий суддя посилався на майновий стан підозрюваного, розмір ймовірно завданої шкоди кримінальним правопорушенням, ґрунтуючись на вагомості доказів наданих стороною обвинувачення, які підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та дійшов висновку про необхідність виходу за межі максимально встановленого розміру застави для особливо тяжкого злочину, що визначений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого, обґрунтовуючи апеляційну скаргу тим, що слідчим суддею застосовано такий розмір застави, який апеляційним судом визнаний незаконним, та розмір застави, визначений слідчим суддею є завідомо непомірним для підозрюваного.
Позиції учасників судового розгляду
Заслухавши доповідь судді-доповідача; пояснення підозрюваного та його захисника, які підтримали вимоги апеляційної скарги; думку прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Частина перша ст.404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до приписів ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно із ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частина 4 ст. 194 КПК України встановлює, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя при постановленні ухвали не дотримався та не врахував зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Апеляційним судом встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021160000000182, відомості про яке 05.02.2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.4 ст.190, ч.3 ст.15, ч.4 ст.190, ч.3 ст.362 КК України.
У межах даного кримінального провадження 16.07.2022 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.362 КК України, за кваліфікуючими ознаками: несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, вчинене особою, яка має право доступу до неї, вчинені повторно, яка заподіяла значну шкоду.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20.07.2022 року у даному кримінальному провадженні було задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , та застосовано відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05.08.2022 року, в межах строку досудового розслідування, з визначення розміру застави у розмірі 18 274 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45337794 гривні.
02.08.2022 року ухвалою Одеського апеляційного суду зазначену ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20.07.2022 року було скасовано та постановлено нову ухвалу, застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло з 21.00 години по 06.00 годину наступної доби за адресою: АДРЕСА_2 ., з покладанням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, строк дії якої завершувався 05.08.2022 року.
08.08.2022 року слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обґрунтовуючи його тим, що під час досудового розслідування кримінального провадження, органом досудового розслідування встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що свідчить про необхідність застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Апеляційний суд погоджується з доводами клопотання, та, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.362 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, те, що інкриміновані підозрюваному дії спричинили тяжкі наслідки, їх суспільно-небезпечний характер, дійшов до висновку про доведеність прокурором існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, апеляційний суд погоджується з доводами клопотання що існує ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрюваний може на них впливати з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, адже свідки безпосередньо судом допитаний не були, а показання, що надавалися на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч.4 ст.95 КПК України.
Також, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді, який врахував, що підозрюваний має офіційне місце проживання та місце роботи, одружений, має на утриманні малолітню дитину та виконував покладені на нього обов'язки під час дії відносно нього попереднього запобіжного заходу, та дійшов вірного висновку про те, що ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду зменшився та є мінімальним.
Разом з тим, апеляційний суд вважає необгрунтованими висновки слідчого судді про те, що запобіжний захід у виді застави урозмірі 45 337 794 гривні, є більш м'яким запобіжним заходом, ніж зазначений у клопотанні слідчого запобіжний захід у виді домашнього арешту, з огляду на таке.
Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура
Відповідно до ст.8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується
Апеляційний суд враховує, що згідно ч.1 ст.176 КПК України, домашній арешт є більшим суворим після тримання під вартою, запобіжним заходом, в порівнянні з більш м'якими запобіжними заходами: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава.
Більш того, визначаючи розмір застави підозрюваному ОСОБА_7 у розмірі 45 337 794 гривні, слідчий суддя послався на майновий стан підозрюваного, розмір ймовірно завданої шкоди кримінальним правопорушенням, а також існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та дійшов висновку про необхідність виходу за межі максимально встановленого розміру застави для особливо тяжкого злочину, що визначений п.2 ч.5 ст.182 КПК України.
Такий висновок слідчого судді суперечить вимогам закону.
Так, виходячи за межі максимально встановленого розміру застави для особливо тяжкого злочину, слідчий суддя не врахував, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.362 КК України, що відповідно до вимог ст.12 КК України є тяжким, а не особливо тяжким злочином.
Тобто, слідчий суддя застосував закон, який не підлягав застосуванню, що у відповідності до вимог п.2 ч.1 ст.413 КПК України є підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Таким чином, хоча процесуальний закон дозволяє суду встановлювати вищі суми застави у виняткових випадках, очевидно, таке рішення має бути засноване на ретельному аналізі обставин справи, особистістю обвинуваченого, його майновим становищем, стосунками з іншими особами.
Застава як запобіжний захід у розумінні ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод слугує меті забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків. Тому її розмір визначається особистістю підозрюваного, його майновим становищем, стосунками з іншими особами.
Апеляційний суд враховує зазначені вище норми законодавства та практику Європейського суду з прав людини.
Так, позиція Європейського суду з прав людини стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010 року. У цій справі, Суд, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, підтвердив, що внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою.
У рішенні Суду у справі «Істоміна проти України» (заява № 23312/15), Суд виходив з того, що гарантії п.3 ст.5 Конвенції стосуються виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків (забезпечення присутності на судовому засіданні), але не відшкодування збитків. Тому застава має встановлюватися з урахуванням особи обвинуваченого, його майна, відносин з особами, які мають забезпечити виконання запобіжного заходу.
Таким чином, слідчий суддя необгрунтовано ототожнив розмір заподіяної злочином матеріальної шкоди з отриманим підозрюваним доходом від протиправної діяльності та безпідставно врахував це при визначенні розміру застави.
Недоречним є посилання слідчого судді на ухвалу Одеського апеляційного суду від 27.06.2022 року щодо ОСОБА_11 , якому застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенним розміру застави, що складає 46 188 777 гривень, адже вирішення питання щодо запобіжного заходу має бути індивідуальним щодо кожного підозрюваного, в кожному кримінальному провадженні.
Крім того, ОСОБА_11 у даному кримінальному провадженні є підозрюваним, у вчиненні кримінальних правопорушень, тому числі і за ч.4 ст.190 КК України, що є особливо тяжким злочином.
Апеляційний суд вважає, що сторона обвинувачення не довела, що матеріальне становище підозрюваного дозволяє останньому та його родині сплатити таку заставу, та що вона не є непомірною для підозрюваного. Такий розмір застави суперечить меті застосування такого заходу та практиці Європейського суду з прав людини, оскільки вона фактично не може бути внесена.
При цьому, апеляційний суд враховує, що під час апеляційного розгляду прокурор не заперечував проти задоволення апеляційної скарги, та підтвердив, що обраний слідчим суддею запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 45 337 794 гривень є завідомо неспіврозмірним та таким, що у даному випадку значно погіршує становище підозрюваного ОСОБА_7 , в порівнянні з запобіжним заходом у виді домашнього арешту, про що прокурор та слідчий просили у клопотанні.
Крім того прокурор зазначив, про те що під час застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час останнім жодним чином не порушувались покладені на нього обов'язки передбачені ст. 194 КПК України.
Враховуючи встановлене, апеляційний суд вважає, що обраний слідчим суддею запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 45337794 гривні є завідомо непомірним та таким, що у даному випадку хоча і зазначений в ч.1 ст.176 КПК України як більш м'який, ніж домашній арешт, проте значно обтяжливим для підозрюваного ОСОБА_7 .
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що слідчий суддя фактично вийшов за межі клопотання слідчого, в порушення вимог ч.4 ст.182 КПК України визначив підозрюваному ОСОБА_7 завідомо непомірний розмір застави, що призвело до погіршення становища підозрюваного та, як наслідок, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 409 КПК України передбачає, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Апеляційний суд, за результатами розгляду клопотання слідчого, вважає за необхідне скасувати оскаржувану увалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задовольнити.
Постановляючи нову ухвалу, апеляційний суд враховує те, що на даному етапі досудового розслідування підозра ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.362 КК України є обґрунтованою, прокурором доведено існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а тому апеляційний суд дійшов до висновку, що обрання до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який відповідно до ст.184 КПК України полягає в забороні підозрюваному залишати житло у нічний час доби, з покладанням на нього обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України, буде відповідати меті застосування запобіжного заходу, передбаченої ст.177 КПК України, буде достатнім для забезпечення виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, дозволить контролювати його місце перебування, а також зможе запобігти вищезазначеним ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд прийшов до висновку про те, що апеляційну скаргу захисника необхідно задовольнити, скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_10 задовольнити та застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Як вбачається із матеріалів судової справи, слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням про про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, строком до 16.09.2022 року. Однак, цей термін завершився, а тому на даний час існує небхідність застосування до ОСОБА_7 заходу забезпечення кримінального провадження, який буде спрямований саме на забезпечення належної процесуальної поведінки.
Вирішуючи питання щодо строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, апеляційний суд враховує, що відповідно до ч. ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. Разом з тим, згідно пояснень прокурора, обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 направлено до суду, а тому відповідно до ч.3 ст.315 КПК України питання щодо запобіжного заходу відносно обвинуваченого вирішується під час підготовчого засідання. Враховуючи наведене, апеляційний суд визначає строк дії ухвали - до 19.11.2022 року, але не пізніше вирішення питання щодо застосування запобіжного заходу у підготовчому судовому засіданні.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 194, 199, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд
постановив
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 22.08.2022 року відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.362 КК України у кримінальному провадженні №12021160000000182 від 05.02.2021 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.362 КК України у кримінальному провадженні №12021160000000182 від 05.02.2021 року - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 в нічний час з 21:00 до 06:00 години, наступного дня.
Покласти на ОСОБА_7 , обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, запобіжний захід відносно нього може бути змінено на більш суворий.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Виконання ухвали Одеського апеляційного суду про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 , у вигляді нічного домашнього арешту та контроль за його поведінкою покласти на співробітників ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області за місцем мешкання ОСОБА_7 , для організації виконання.
Строк дії ухвали Одеського апеляційного суду становить до 19.11.2022 року, але не пізніше вирішення питання щодо застосування запобіжного заходу у підготовчому судовому засіданні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4