Справа № 131/1491/20
Провадження № 22-з/801/152/22
Категорія: 23
Доповідач:Стадник І. М.
Іменем України
27 вересня 2022 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідача Стадника І.М.,
суддів Войтка Ю.Б., Міхасішина І.В.,
з участю секретаря судового засідання Безрученко Н.Р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2
заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Городок Агроплюс" - адвоката Варцаби Сергія Анатолійовича
про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат
в справі № 131/1491/20
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Городок Агроплюс" про визнання правочину недійсним,
встановив:
Історія справи
В грудні 2020 року СТОВ «Авангард» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Городок Агроплюс» про визнання правочину недійсним, вважаючи, що укладення між відповідачами іншого договору оренди щодо аналогічної земельної ділянки стало перешкодою для позивача для реалізації речового права на об'єкт нерухомого майна та користування земельною ділянкою відповідно до умов раніше укладеного договору.
Відтак позивач просив визнати недійсним укладений між відповідачами договір оренди цієї ж земельної ділянки.
Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 17 червня 2022 року позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі від 25.09.2020, який укладено між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Городок Агроплюс» щодо земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,1820 га (кадастровий номер: 0521281600:04:000:0010), що розташована на території Городоцької сільської ради Іллінецького району Вінницької області.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ «Городок Агроплюс» на користь СТОВ «Авангард» сплачений ним при подачі позовної заяви судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп., тобто з кожного по 1 051 (одній тисячі п'ятдесят одній) грн 00 коп., а також витрати на правову допомогу в розмірі 5 000 (п'яти тисяч) грн 00 коп., тобто з кожного по 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн 00 коп.
Постановою Вінницького апеляційного від 30 серпня 2022 року апеляційну скаргу задоволено, а рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 17 червня 2022 року скасовано з ухваленням нового рішення.
В задоволенні позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Городок Агроплюс» про визнання правочину недійсним - відмовлено.
Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Городок Агроплюс» судові витрати, понесені ним по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 153 грн.
Короткий зміст наведених у заяві вимог та доводи інших учасників
05 вересня 2022 року до Вінницького апеляційного суду надійшла заява представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Городок Агроплюс" адвоката Варцаби С.А. про стягнення судових витрат у розмірі 20 000 грн. На підтвердження зазначеної суми до заяви надав копії договору про надання правової допомоги від 11.01.2021, додаткової угоди від 01.07.2022, акту приймання-передачі наданих послуг від 31.08.2022, рахунку від 31.08.2022.
Учасники справи, повідомлені в установленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, до суду не з'явились, що відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Представник заявника - адвокат Варцаба С.А. подав апеляційному суду заяву про розгляд справи в його відсутність.
Позиція апеляційного суду
Частиною першої статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Городок Агроплюс" адвоката Варцаби С.А. про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви з наступних підстав.
Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Згідно з положеннями пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу (частина перш, третя статті 133 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
Відповідно до пункту 4 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За пунктом 9 частини першої статті Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).
Відповідно до статті 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв'язку із реалізацією права на судовий захист або у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається у такі етапи:
попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);
3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Згідно з положеннями частин першої-другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (справа №755/9215/15ц).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
При цьому для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Такий висновок зроблений Великою палатою Верховного Суду у справі №904/4507/18.
Правничу допомогу відповідачеві ТОВ «Городок Агроплюс» надавав адвокат Варцаби С.А., який діяв на підставі договору про надання правової допомоги від 11 січня 2021 року, додаткової угоди до нього від 01.07.2022 та ордеру від 12.01.2021.
Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану відповідачу на стадії апеляційного перегляду справи, колегія суддів враховує наступне.
Як вбачається із матеріалів справи вбачається, що у апеляційній скарзі представником відповідача адвокатом Варцабою С.А. повідомлено про попередній розрахунок суми судових витрат, які понесені у зв'язку з розглядом даної справи, а саме витрати на професійну правову допомогу у сумі 20 000 грн.
05 вересня 2022 року ним подано до суду заяву, в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути з позивача на користь ТОВ «Городок Агроплюс» судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, які становлять 20 000,00 грн.
Як встановлено колегією суддів, між відповідачем ТОВ «Городок Агроплюс» та адвокатом Варцабою Сергієм Анатолійовичем 11.01.2021 укладено договір про надання правової допомоги, предметом якого є здійснення захисту, представництво та надання інших видів правової допомоги Клієнту - ТОВ «Городок Агроплюс».
Згідно п. 4.2 Договору, гонорар погоджується за взаємною згодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього договору.
01 липня 2022 року між цими сторонами укладено додаткову угоду до договору про надання правової допомоги, за змістом якого адвокат надає клієнтові консультації, роз'яснення, формує правову позицію, вчиняє інші належні дії, зокрема представляє інтереси у Вінницькому апеляційному суді, щодо вивчення матеріалів справи №131/1491/20 за позовом СТОВ «Авангард» до ОСОБА_1 , ТОВ «Городок Агроплюс» про визнання правочину недійсним.
Згідно п. 3 додаткової угоди, гонорар адвоката, з урахуванням п.4.1. Договору, є фіксованим та становить 20 000 грн, що включає у себе всі витрати, які нестиме адвокат, у зв'язку з наданням послуг клієнту.
Відповідно до та акту прийняття-передачі наданих послуг від 31.08.2022 загальна вартість послуг, наданих адвокатом на підставі Договору про надання правової допомоги від 11.01.2021 та додаткової угоди до нього від 01.07.2022 становить 20 000 гривень.
Зважаючи на вказане винагорода адвоката за послуги згідно з договором про надання правової допомоги була визначена сторонами у твердій (фіксованій) сумі, яка за весь час дії договору не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
У постанові Верховного Суду від 07 вересня 2020 року (справа № 910/4201/19) вказано, що договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 ЦК України. Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; 5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного суду від 06 березня 2019 року у справі 922/1163/18. При цьому, договір про надання правової допомоги та подані на підтвердження його виконання докази, повинні бути пов'язаними з розглядом конкретної судової справи.
Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн є співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
За вказаних підстав колегія суддів приходить до висновку про задоволення заяви представника відповідача ТОВ «Городок Агроплюс» адвоката Варцаби С.А.
Керуючись статтями 133, 134, 137, 141, 142, 270, 382 ЦПК України, суд, -
постановив:
Заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Городок Агроплюс» адвоката Варцаби Сергія Анатолійовича - задовольнити.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард» (ЄДРПОУ 03733163) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Городок Агроплюс» (ЄДРПОУ 43824019) 20 000 (двадцять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На додаткову постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.М. Стадник
Судді Ю.Б. Войтко
І.В. Міхасішин