Справа № 740/1955/22
Провадження № 3/740/832/22
іменем України
27 вересня 2022 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Карпусь І.М.,
із секретарем судового засідання Єцкало Ю.В.,
за участю особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовець, військова частина НОМЕР_1 , проживає по АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст.126, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 158513 від 06.07.2022 ОСОБА_1 06 липня 2022 року о 17-49 год по вул. Синяківська, 60-А, в м. Ніжині Чернігівської області керував транспортним засобом Daewoo Nexia, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю, порушення координації руху, тремтіння пальців рук. Від продуття приладу "Драгер" та від проходження огляду на визначення алкогольного сп"яніння та на наркотичне сп"яніння у лікаря-нарколога відмовився на відео поліцейську нагрудну камеру, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 261650 від 06.07.2022 ОСОБА_1 06 липня 2022 року о 17-49 год по вул. Синяківська, 60-А, в м. Ніжині Чернігівської області керував транспортним засобом Daewoo Nexia, державний номерний знак НОМЕР_2 , без права керування транспортним засобом, а саме був обмежений правом керування рішенням Ніжинського ДВС від 20.12.2021 № 65944778, чим порушив вимоги п.2.1а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Оскільки протоколи за даними фактами розглядаються одночасно одним і тим же органом (посадовою особою), постановою суду від 27.09.2022 справи про адміністративні правопорушення об'єднані в одне провадження.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 3 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП, заперечив та пояснив, що автомобілем керував і був зупинений працівниками поліції. Від огляду на стан сп"яніння саме у встановленому законом порядку він не відмовлявся. Наголошує, що встановленим законом порядок передбачає надання йому безоплатного адвоката у присутності якого він і був згоден пройти огляд. Однак, такий адвокат йому наданий не був. Відтак порушено його право на захист. Крім того, не було викликано представників Військової служби правопорядку, що мало бути зроблено з урахуванням того, що він є військовослужбовцем. Про наявність виконавчого провадження щодо стягнення з нього аліментів обізнаний. Але про те, що державним виконавцем було прийнято рішення обмежити його у праві керування транспортними засобами не знав. Крім того, так як він військовослужбовець, на даний час законодавством дозволено йому керування транспортними засобами навіть якщо він обмежений в такому праві.
На відеозаписі на оптичному диску, наявному в матеріалах справи, зафіксовано як автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, йому повідомлено про наявність у поліцейських підозри, що він перебуває у стані алкогольного або наркотичного сп"яніння, названі ознаки сп"яніння, які поліцейські вбачали наявними у ОСОБА_1 , запропоновано пройти огляд на місці з використанням газоаналізатора "Драгер" та в наркологічному диспансері, на що ОСОБА_1 зазначив, що не відмовляється пройти огляд, але буде це робити тільки при забезпеченні його безоплатним адвокатом. При повідомленні поліцейськими ОСОБА_1 , що згідно бази даних стосовно нього Державною виконавчою службою прийнято рішення про обмеження права керування транспортними засобами ОСОБА_1 не заперечував, що обізнаний з наявністю боргу за аліментами але йому не відомо про обмеження його у праві керування транспортними засобами.
У направленні на огляд водія на стан сп"яніння ознаками сп"яніння поліцейським вказані жвавість, почервоніння обличчя, звужені зіниці.
Як вбачається з постанови головного державного виконавця Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) від 20.12.2021 у виконавчому провадженні № 65944778, ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів.
Автомобіль, яким керував ОСОБА_1 був тимчасово затриманий, що слідує з акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.
Вирішуючи питання наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, суд враховує, що частиною 3 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Стаття 28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами надсилаються рекомендованим поштовим відправленням і боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Частиною 9 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобам направляються до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного ч.5 ст. 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені.
Частина 10 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що тимчасові обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано, зокрема у разі, якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування.
Крім того, склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.3 ст.126 КУпАП, передбачає умисну форму вини, а саме особа повинна усвідомлювати, що будучи тимчасово обмеженою у праві керування транспортними засобами умисно продовжує керувати транспортним засобом.
Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 126 КУпАП обов'язково мають містити документи, які б підтверджували обізнаність особою, щодо якої винесено постанову про застосування відносно неї відповідного обмеження. Всупереч вищевикладеного, у матеріалах справи відсутні відомості, що ОСОБА_2 до повідомдення поліцейськими був обізнаний про застосування відносно нього таких обмежень.
Таким чином, суду не надано доказів на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність встановлених щодо нього обмежень у праві керування транспортними засобами.
Суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 261650 від 06.07.2022, роздруківку постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 20.12.2021 у виконавчому провадженні №65944778.
Вказані матеріали не є достатніми доказами того, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність встановлених щодо нього обмежень у праві керування транспортними засобами. Тому суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Вирішуючи питання наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд враховує, що відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок огляду водіїв на стан сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).
Згідно із п. 3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); а також звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться поліцейським згідно з вимогами Інструкції з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (п. 7 розділу ІІ Інструкції).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7 розділу І Інструкції).
Водночас відповідно до п.12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції (ознаки наркотичного сп'яніння), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Тобто, огляд особи на стан наркотичного сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, відбувається виключно у медичному закладі, а не поліцейським на місці зупинки.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством (п. 3 розділу 3 Інструкції).
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду (пункти 15, 16 рзділу ІІІ Інструкції).
Згідно із п. 22. Розділу ІІІ Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Таким чином, згідно із ст. 266 КУпАП, пункту 2.5 Правил дорожнього руху особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, тобто в них наявні нормативно визначені Інструкцією ознаки такого стану, підлягають оглядові на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку, водій повинен на вимогу поліцейського пройти медичний огляд відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.
Відмова від огляду на стан сп'яніння особою, яка керує транспортним засобом, і має ознаки сп'яніння, має наслідком адміністративну відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 про порушення його права на захист через ненадання йому адвоката за рахунок держави для забезпечення його участі у процедурі огляду на стан сп"яніння на місці і у медичному закладі суд відхиляє з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом.
Безоплатна первинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст. 7 цього Закону).
Згідно з частиною другою статті 13 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру.
Категорії осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу (суб'єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу) зазначені у ст. 14 цього Закону. До таких зокрема віднесено осіб, до яких застосовано адміністративне затримання.
Положеннями КУпАП передбачено обов"язок інформувати центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги у одному випадку - у разі адміністративного затримання, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника (ч. 3 ст. 261 КУпАП).
Також у розгляді справи про адміністративне правопорушення може брати участь адвокат, який призначений Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, якщо особа є суб'єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу (ч. 3 ст. 271 КУпАП).
Матеріали справи не дають підстав стверджувати, що до ОСОБА_1 було застосовано адміністративне затримання у розумінні ст. 261 КУпАП. Знаходження його на місці зупинення автомобіля не виходило за межі, необхідні для з"ясування обставин і складення документів про адміністративні правопорушення, які поліцейські вважали вчиненими ОСОБА_1 . Відомостей про те, що ОСОБА_1 відносить за будь-якою іншою ознакою до категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, ОСОБА_1 поліцейським не повідомляв і у матеріалах справи такі відсутні. Відтак, у даному випадку щодо ОСОБА_1 законодавством не передбачено гарантій участі захисника за рахунок держави. Твердження ж ОСОБА_1 про наявність таких гарантій грунтується на помилковому тлумаченні закону і хибному уявленні про встановлений законодавством обсяг гарантій у цьому разі. Поліцейськими правильно роз"яснено ОСОБА_1 про його право залучити захисника самостійно.
Не грунтуються на положеннях закону і доводи ОСОБА_1 про те, що мала бути забезпечена присутність представників Військової служби правопорядку.
Водночас суд звертає увагу, що ОСОБА_1 на місці не погоджувався з наявністю у нього ознак сп"яніння.
При цьому, ознаками сп'яніння у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено запах алкоголю, порушення координації руху, тремтіння пальців рук.
Суд розглядає справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення, і не може виходити за його межі, як і не має права брати на себе функцію обвинувачення та у будь який спосіб конкретизувати зміст обвинувачення, вказаного у протоколі, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, що слідує з загальних засад судочинства, закріплених у ст.129 Конституції України.
Переглянутими у судовому засіданні відеозаписами не підтверджується, що у ОСОБА_3 тремтіли пальці рук чи було порушено координацію рухів.
Наявність у ОСОБА_1 такої ознаки алкогольного сп"яніння, як запах алкоголю, у суду викликає сумнів у зв"язку із тим, що упродовж тривалого часу спілкування на місці поліцейські жодного разу не називали такої ознаки і не вказували, що ОСОБА_1 має запах алкоголю з порожнини рота і лише у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про запах алкоголю. Жодна з присутніх на місці осіб, не відмічали, що від ОСОБА_3 відчувається запах алкоголю.
Якщо проведення медичного огляду пропонувалося працівником поліції без явних на те причин, і зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення ознаки сп'яніння, не відповідають фактичному стану водія, який зафіксований на відеозаписі, винуватість водія в порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху поза розумним сумнівом не може вважатись доведеною.
Недоведеність вини особи, відповідно до ст. 9 КУпАП, свідчить про відсутність складу правопорушення.
Отже, суд доходить висновку, що матеріалами справи не доведено наявність описаних поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення ознак стану сп'яніння у водія, а відповідно не доведено, що вимога поліцейського про проходження огляду на стан сп'яніння була обґрунтованою.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 126, ч.1 ст.130 КУпАП, не доводиться сукупністю наявних у справі доказів, які не є переконливими, достатньо вагомими і узгодженими між собою, а відтак викликають у суду обгрунтований сумнів.
Зазначене є підставою для закриття провадження у справі згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаних адміністративних правопорушень.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст.ст.251, 255, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
постановив:
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.М. Карпусь