Ухвала від 22.09.2022 по справі 607/12734/22

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2022 Справа №607/12734/22

Провадження 1-кс/607/4138/2022

м. Тернопіль

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , яке погоджено начальником відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачен их ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України,

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2022 року старший слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодженням із начальником відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42019020110000144 від 11 грудня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 365-2, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 362 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 за пособництва ОСОБА_8 та ОСОБА_4 заволоділи шляхом обману та використання завідомо підроблених документів земельною ділянкою із кадастровим номером 0520680200:01:009:0236 вартістю 845442 грн., яка належала ОСОБА_9 .

Так, ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що земельна ділянка із кадастровим номером 0520680200:01:009:0236 не належить ОСОБА_4 на праві власності, маючи заздалегідь підроблений державний акт серії ЯЖ №750575, виданий на ОСОБА_4 на право власності на земельну ділянку, використовуючи надану ОСОБА_4 довіреність, звернувся 13.04.2018 р. із заявою від імені ОСОБА_4 та завідомо підробленим державним актом серії ЯЖ №750575 до державного реєстратора Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області для здійснення державної реєстрації права власності на вказану земельну ділянку.

В свою чергу ОСОБА_8 , обіймаючи посаду державного реєстратора Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, 13.04.2018 р. прийняв від ОСОБА_7 пакет документів, в тому числі завідомо підроблений державний акт серії ЯЖ №750575, та зареєстрував право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 0520680200:01:009:0236 за ОСОБА_4 .

В подальшому ОСОБА_7 та ОСОБА_4 за пособництва ОСОБА_8 , 27.06.2018 р. продали зазначену земельну ділянку ОСОБА_10 , який не був обізнаний про злочинний умисел вказаних осіб.

10 серпня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України, тобто у пособництві в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, та ч. 2 ст. 209 КК України, тобто у вчиненні правочину з майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

У клопотанні слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України,та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні. Вказані обставини, на думку слідчого, свідчать про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Розгляд клопотання розпочатий за минуванням трьох годин з часу вручення підозрюваному ОСОБА_4 копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання обґрунтованими та такими, що дають право на застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 даного запобіжного заходу, посилаючись на ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 не заперечили щодо задоволення клопотання слідчого та застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання. Разом з тим захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 зазначив про недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, про існування яких вказано у клопотанні слідчого.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, з таких підстав.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП у Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019020110000144 від 11 грудня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 365-2, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 362 КК України.

10 серпня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України.

На думку слідчого судді, про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 , та його причетність до кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: витяг з ЄРДР № 42019020110000144 від 11.12.2019 р.; повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 10.08.2022 р.; заява ОСОБА_11 від 06.10.2020 р. про вчинення злочину; протоколи допиту потерпілої ОСОБА_9 від 12.05.2021 р., 09.09.2021 р.; копія державного акту серії ЯЖ № 750575; висновок судової оціночно-земельної експертизи № 7598/7599/20-21 від 29.07.2021 р.; висновок судової почеркознавчої експертизи № СЕ-19/120-22/7107-ПЧ від 11.08.2022 р.; протокол про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 13.10.2021 р.; акт за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області ОСОБА_8 від 30.03.2021 р.; протокол тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні Вінницької РДА від 21.06.2022 р. з додатками; протокол тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 07.07.2022 р. з додатками; інші матеріали в їх сукупності.

При цьому слідчий суддя зауважує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діянь потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні в ході судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23.10.1994) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

Враховуючи те, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, та з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри та причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилається сторона обвинувачення, слідчий суддя зазначає таке.

В обґрунтування клопотання та застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання слідчий зазначив, що існують ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високий ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні.

Такий висновок ґрунтується на тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , одне з яких, а саме кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України, є особливо тяжким злочином та за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Крім того кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 209 КК України, є тяжким злочином та за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаних ризиків. На переконання слідчого судді, суворість покарання за вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_4 , у сукупності із обґрунтованістю повідомленої йому підозри збільшує ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Окрім того, оцінюючи можливість впливу на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя також виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від цих осіб, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на вказаних осіб існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від вказаних осіб та дослідження їх судом.

Таким чином існування зазначених ризиків у кримінальному провадженні відповідно до п. 2 ч.1 ст.194 КПК України є підставою для застосування запобіжного заходу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).

Особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу (ч. 1 ст. 179 КПК України).

З урахуванням доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, даних про особу підозрюваного ОСОБА_4 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне місце проживання, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 є необхідним і що саме запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання зможе запобігти існуючим ризикам та у повній мірі забезпечити можливість контролю за поведінкою підозрюваного з боку органу досудового розслідування та досягнення мети кримінального провадження.

Особисте зобов'язання є найменш обтяжливим запобіжним заходом із передбаченого законом, а тому слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;утримуватися від спілкування із ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 .

На переконання слідчого судді, покладення на підозрюваного ОСОБА_4 саме таких обов'язків необхідне з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання існуючим ризикам та ефективності здійснення кримінального провадження.

Обов'язки, передбачені частиною п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців (ч. 7 ст. 194 КПК України) та з урахуванням того, що ОСОБА_4 було повідомлено про підозру в межах даного кримінального провадження 10 серпня 2022 року, тому з урахуванням положень ст. 219 КПК України, строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків слід визначити до 10 жовтня 2022 року.

За таких обставин, клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-179, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , яке погоджено начальником відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язання виконувати обов'язки, передбачені статтею 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 .

Повідомити підозрюваному ОСОБА_4 письмово під розпис покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Встановити строк дії покладених на підозрюваного обов'язків до 10 жовтня 2022 року.

Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 .

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_4 .

Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_1

Попередній документ
106454094
Наступний документ
106454096
Інформація про рішення:
№ рішення: 106454095
№ справи: 607/12734/22
Дата рішення: 22.09.2022
Дата публікації: 24.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; особисте зобов'язання
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (21.09.2022)
Дата надходження: 21.09.2022
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
КУНЦЬО СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
суддя-доповідач:
КУНЦЬО СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ