21.09.2022 Справа №607/9831/22 Провадження №3/607/5266/2022 м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Царук І.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, що має на утриманні одну неповнолітню дитину, не працюючого,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №097635 від 26.07.2022, ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він 26.07.2022 о 01 год. 47 хв. в м.Тернопіль по вул.С.Бандери, 22, керуючи транспортним засобом марки «Mitsubishi Pajero», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови, від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Alcotest 7510 OIML №ARLM-0400» (повірка дійсна до 27.09.2022) та огляду в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР відмовився, чим, на думку особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 роз'яснені права, передбачені ст.268 КУпАП, заяв та клопотань не надходило. При розгляді справи ОСОБА_1 свою вину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнав. Ствердив, що за обставин, наведених у складеному щодо нього протоколі, транспортним засобом марки «Mitsubishi Pajero», номерний знак НОМЕР_1 не керував та, відповідно, правопорушення, яке ставиться йому у провину не вчиняв. Зазначив, що 26.07.2022 вночі пішов спати у автомобіль марки «Mitsubishi Pajero», номерний знак НОМЕР_1 , який був припаркований біля будинку №22 по вул.С.Бандери у м.Тернопіль, за його місцем проживання, оскільки посварився зі своєю дружиною. Через деякий час його розбудили працівники територіальної оборони та попросили перепаркувати транспортний засіб, у салоні якого він спав, посилаючись на те, що такий перешкоджає проїзду спецтранспорту, а відразу після цього прибули працівники поліції та запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що він відмовився, позаяк не був водієм. Крім того, ОСОБА_1 надав диск із відеозаписом із зовнішніх камер спостереження за місцем його проживання та просив врахувати, що працівники поліції 26.07.2022 вночі тричі під'їжджали до його автомобіля та бачили, що він спить в його салоні.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, переглянувши відеозаписи та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП та не може бути перекладено на суд.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує танспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою адміністративну відповідальність.
Визначальними для кваліфікації діяння за статтею 130 КУпАП є встановлення спеціального суб'єкта такого адміністративного правопорушення, оскільки суб'єктом зазначеного адміністративного правопорушення може бути лише особа, яка керує транспортним засобом, тобто здійснює усвідомлену і цілеспрямовану діяльність з використання відповідних його функцій.
Згідно Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в пункті 27 наведено роз'яснення, що керування транспортним засобом - це виконання функції водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
З наведеного слідує, що само по собі керування транспортним засобом необхідно розуміти як технічну дію водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначення, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу, натомість саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.
Натомість, сама по собі відмова від проходження огляду на стан сп'яніння за відсутності факту керування транспортним засобом, не утворює складу адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, зазначена обставина обов'язково належить до предмету доказування під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Як видно, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, до матеріалів справи долучено: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №097635 від 26.07.2022 із доданим до нього відеозаписом з нагрудної камери поліцейських; свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, а саме газоаналізатора «Alcotest 7510 OIML», яке чинне до 27.09.2022; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 26.07.2022; рапорт поліцейського роти №4 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Созанського І.Т. від 26.07.2022; довідку начальника відділу адміністративної практики УПП в Тернопільській області ДПП Хом'яка Р. від 26.07.2022.
Втім, на переконання суду, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення документи не підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки не містять належних, допустимих, достовірних, достатніх і переконливих доказів на підтвердження обставин, що підлягають доказуванню в цій справі.
Так, із дослідженого в судовому засіданні відеозапису із нагрудної камери поліцейських не вбачається жодної інформації про те, що ОСОБА_1 26.07.2022 о 01 год. 47 хв. керував транспортним засобом марки «Mitsubishi Pajero», номерний знак НОМЕР_1 . На даному відеозаписі зафіксовано тільки знаходження ОСОБА_1 в салоні зазначеного автомобіля, який припаркований на прибудинковій території із вимкнутим двигуном, що повністю відповідає поясненням, наданим ОСОБА_1 під час розгляду даної справи. Із відеозапису з відеореєстратора, яке міститься на диску також вбачається, що в транспортному засобі марки «Mitsubishi Pajero», номерний знак НОМЕР_1 були ввімкнені габаритні ліхтарі, однак вказана обставина не свідчить про ввімкнений, на той час, двигун вказаного автомобіля, а тому не підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки «Mitsubishi Pajero», номерний знак НОМЕР_1 за викладених у складеному щодо нього протоколі обставин.
Надаючи оцінку іншим долученим до матеріалів справи письмовим документам, суд приходить до висновку, що такі не є достатньо переконливими і їх не можна розцінювати в якості беззаперечних доказів скоєння ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке встановлює ч.1 ст.130 КУпАП з наступних підстав.
Так, долучені до матеріалів справи свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки та довідка начальника відділу адміністративної практики УПП в Тернопільській області ДПП Хом'яка Р. від 26.07.2022 не містять жодних доводів на підтвердження обставин, викладених у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення, тому не можуть розцінюватись судом як докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Наявне в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 26.07.2022, суд до уваги не приймає, оскільки вказаний документ, за відсутності доведення факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, також не доводить винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Рапорт поліцейського роти №4 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Созанського І.Т. від 26.07.2022, який містяться у матеріалах справи, також не підтверджує факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, оскільки не є належним доказом у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності, та відноситься до внутрішніх службових документів. Крім того, рапорт з огляду на правову позицію Верховного Суду, яку викладено у постанові КАС Верховного Суду у справі № 524/5741/16-а не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.
Як видно, будь-яких інших належних та допустимих доказів, на основі яких може бути встановлено наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в контексті положень ст.251 КУпАП, у матеріалах справи немає.
Таким чином, в матеріалах справи немає жодного доказу, який би з точністю вказував на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Mitsubishi Pajero», номерний знак НОМЕР_1 , в день, час та місці, вказаних у складеному щодо нього протоколі, тобто був водієм та відповідно суб'єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Поряд з цим, надані ОСОБА_1 під час судового засідання пояснення про те, що 26.07.2022 вночі він спав в атомомібілі, підтверджуються інформацією відеозапису із зовнішніх камер спостереження за адресою: м.Тернопіль, вул.С.Бандери, буд.22, із якого також вбачається що цієї ночі в період з 01 год. 02 хв. до 01 год. 13 хв. працівники поліції тричі проїжджали повз припаркований на прибудинковій території автомобіль марки «Mitsubishi Pajero», номерний знак НОМЕР_1 , у якого був вимкнений двигун, та який не знаходився у стані руху.
При прийнятті рішення суд враховує і те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , працівниками поліції не було дотримано вимог як ст.266 КУпАП так і положень пункту 1 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, згідно з якими при наявності достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 26.07.2022 о 01 год. 47 хв. перебуває у стані алкогольного сп'яніння, працівники поліції повинні були відсторонити останнього від керування транспортним засобом марки ««Mitsubishi Pajero», номерний знак НОМЕР_1 , чого як видно із матеріалів справи, зроблено не було.
При вказаних обставинах, сам по собі складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, не може бути визнаний єдиним належним та допустимим доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, в частині підтвердження факту вчинення особою певних діянь, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а викладені у ньому обставини повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.
Приписи ч.2 ст.19 Конституції України зобов'язують органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Однак, здійснюючи провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 органи поліції не дотримались встановленого законом порядку фіксації правопорушення, зібрання та оформлення доказів.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, яка притягується до відповідальності, і лише в межах зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення, на підставі зібраних посадовою особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, доказів. Суд не має збирати з власної ініціативи докази, позаяк в протилежному випадку суд згідно із ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не може бути визнаний безстороннім.
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не знайшло підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки не надано допустимих та належних доказів його вини в скоєнні цього адміністративного правопорушення.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які б беззаперечно свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про відсутність в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, провадження по справі відносно нього підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір стягується лише в разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. Оскільки адміністративне стягнення до ОСОБА_1 не застосовується, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.7, 9, 247, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення.
CуддяІ. М. Царук