20.09.2022 Справа №607/9668/22
Номер провадження 1-кп/607/1389/2022
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі с/з ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі матеріали кримінального провадження №12022211040000756 від 05 червня 2022 року про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернополя, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
за участю сторін кримінального провадження: прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_5 ,-
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» до правоохоронних органів відносяться органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції. При цьому, згідно із ч. 10 ст. 62 цього ж Закону поліцейський користується повноваженнями, передбаченими цим законом, незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу.
Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення.
Так, 05 червня 2022 року, близько 08 год. 00 хв., командир взводу №1 роти №1 УПП в Тернопільській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_6 разом із інспектором відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 , згідно графіку заступили на чергування у складі екіпажу «Юпітер-106» у форменому одязі із спецзасобами та табельною вогнепальною зброєю.
Цього ж дня, о 14 год. 53 хв., під час несення служби, на службовий планшет надійшло повідомлення про те, що по АДРЕСА_2 виник конфлікт. Отримавши вказане повідомлення ОСОБА_6 спільно із ОСОБА_7 прибули на вказану адресу.
Перебуваючи в дворі будинку АДРЕСА_2 , працівниками патрульної поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було виявлено мешканців вище вказаного будинку та особу порушника ОСОБА_3 , який поводив себе агресивно, не виконував законних вимог працівників поліції, нецензурно виражався та відмовився називати свої анкетні дані.
З метою встановлення особи порушника, ОСОБА_3 працівниками патрульної поліції було запропоновано проїхати до Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області, що по бульв Т. Шевченка, 10 у м. Тернополі, дане прохання обурило ОСОБА_3 та він намагався покинути двір будинку з метою уникнення відповідальності, однак працівники патрульної поліції зупинили його. В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння ОСОБА_6 фізичного болю та тілесних ушкоджень під час виконання нею службових обов'язків.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 05 червня 2022 близько 15 год. 10 хв. перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_3 під час вчинення активної фізичної протидії виконанню службових обов'язків поліцейськими, умисно наніс один удар кулаком правої руки в ділянку нижньої щелепи зліва поліцейської ОСОБА_6 , в результаті чого спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді забиття м'яких тканини в проекції тіла нижньої щелепи зліва у вигляді набряку, яке за ступенем тяжкості належать до легкого тілесного ушкодження.
В результаті злочинної діяльності ОСОБА_3 порушено суспільні відносини, які забезпечують нормальну законну діяльність органів державної влади, особисту недоторканість поліцейського Управління патрульної поліції департаменту патрульної поліції в Тернопільській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 під час виконання нею своїх службових обов'язків, передбачених Законом України «Про Національну поліцію», Законом України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 1993 року із відповідними змінами.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, визнав повністю та підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини його вчинення, вказавши, що в дату, час та за адресою, які зазначені вірними в обвинувальному акті, він наніс удар поліцейській ОСОБА_6 в ділянку нижньої щелепи. Поліцейські були у форменому одязі та робили зауваження, щоб він припинив правопорушення. У вчиненому обвинувачений розкаявся та просить його суворо не карати.
Крім власного визнання вини, обвинувачений повністю погодився зі всіма доказами, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, згідно обвинувального акту, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд, приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину та вважає, що органами досудового розслідування його дії кваліфіковано вірно за ч. 2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості злочину, що є нетяжким, характер та наслідки вчиненого злочину, його ставлення до нього та поведінку після його вчинення, особу винного, зокрема те, що він раніше не судимий, його майновий стан, не перебуває на обліку у лікарів психіатра чи нарколога, не одружений, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття у вчиненому. Обставини, які обтяжують покарання - відсутні. Підстав для застосування ст. 69 КК України, суд не вбачає.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 , йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі. Вищевказане покарання, з врахуванням характеризуючих даних обвинуваченого, суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченого, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.
Разом з тим, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк, оскільки виправлення останнього можливе без відбування покарання.
Приймаючи рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням йому іспитового строку, у порядку визначеному ст. 75 КК України, суд взяв до уваги те, що обвинувачений повністю визнав свою вину, із врахуванням його характеризуючих даних, ступеня тяжкості вчиненого злочину.
Водночас, суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_3 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, на нього слід покласти обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України і призначити йому покарання за цією статтею у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік 6 (шість) місяців іспитового строку.
Зобов'язати ОСОБА_3 , відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, в період дії іспитового строку, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий суддяОСОБА_1