Справа № 452/2814/22
Провадження № 1-кс/452/1032/2022
Іменем України
26 вересня 2022 року м. Самбір
Слідча суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: слідчого СВ Самбірського районного відділення поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , прокурора Самбірської окружної прокуратури ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Вишневе Скадовського району Херсонської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, з середньою освіту, непрацюючої, згідно ст. 89 КК України не судимої, підозрюваної у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Слідчий СВ Самбірського районного відділення поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 23 вересня 2022 року звернувся до слідчої судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області із клопотання, погодженим прокурором Самбірської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з правом внесення застави у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, посилаючись на те, що слідчим відділенням Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020141290000416 від 3 вересня 2022 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У клопотанні зазначено, що Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ. Крім цього, згідно Закону України № 2500-IX від 15.08.2022 частково змінено статтю №1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року
№ 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року
№ 2212-IX, та Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 3 вересня 2022 року, близько 14 год. 50 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , за попередньою змовою разом із ОСОБА_6 , заздалегідь розподіливши свої ролі, згідно яких останній стояв та спостерігав за наявністю сторонніх осіб, які б могли завадити їхній злочинній діяльності, та з появленням яких мав повідомити ОСОБА_5 , яка шляхом вільного доступу підійшла до місця встановлення скриньки для добровільних пожертв грошових коштів для потреб Збройних Сил України, що була встановлена керівником ГО «Самбірський автомайдан» ОСОБА_7 , та за допомогою канцелярського ножа, зрізавши кріплення скриньки для добровільних пожертв, таємно її викрала, з грошовими коштами сумі 3584 гривні, після чого спільно з ОСОБА_6 покинули місце вчинення злочину.
У результаті, ОСОБА_5 своїми умисними протиправними діями, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 спричинили ГО «Самбірський автомайдан» матеріальну шкоду на загальну суму 3584 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), вчиненому за попереднього змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України.
ОСОБА_5 22 вересня 2022 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого їй кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Слідчий вказує про те, що у ході досудового розслідування встановлено ризики щодо особи підозрюваної ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні, передбачені ст. 177 КПК України, а саме остання може:
-переховуватись від органів досудового розслідування або суду, оскільки
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 184 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, на даний час це може спонукати підозрювану до втечі, підозрювана не має міцних соціальних зв'язків, офіційно не працевлаштована, не має офіційного джерела доходів, не одружена, раніше притягалася до кримінальної відповідальності, тобто наявний ризик передбачений п . 1) ч. 1 ст. 177 КПК України;
-незаконно впливати на потерпілих та свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, а саме: може чинити на них тиск, так як підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, спонукаючи їх на зміну показів, тобто наявний ризик передбачений
п. 3) ч. 1 ст. 177 КПК України;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме затягувати досудове розслідування ухиляючись від явки в органи досудового розслідування та суду, оскільки може бути відсутня по місцю проживання, тобто наявний ризик передбачений п. 4) ч. 1 ст. 177 КПК України.
-вчинити інше кримінальне правопорушення та не виконувати процесуальних обов'язків, оскільки встановлено відсутність у підозрюваної постійного місця роботи, а отже законного джерела доходу, що може спричинити зміну її місця проживання, пошук заробітку, в тому числі незаконного, тобто наявний ризик передбачений п. 5) ч. 1 ст. 177 КПК України.
На переконання прокурора та слідчого запобігти зазначеним ризикам шляхом обрання підозрюваній більш м'якого запобіжного заходу є неможливим.
У судовому засіданні слідчий СВ Самбірського РВП ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримали повністю, покликаючись на обставини викладені у ньому, просили задовольнити.
Підозрювана ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю, просила застосувати до неї більш м'який запобіжний захід, так як не буде перешкоджати слідству, буде виконувати всі покладені на неї обов'язки.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та матеріали клопотання слідчого слід дійти до наступного висновку.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення, наведеного у п.175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява
№ 42310/04) від 21.04.2011 року, де зазначено, що обґрунтована підозра - це існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 28.10.1994 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), заява
№ 14310/88, зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Підозра у інкримінованих ОСОБА_5 діях є обґрунтованою і підтверджується:
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 14 вересня 2022 року;
- протоколом огляду речового доказу, а саме відеозапису на якому зафіксовано момент крадіжки від 5 вересня 2022 року;
- протоколом огляду речового доказу, а саме скриньки для збору грошових коштів від 5 вересня 2022 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 19 вересня 2022 року;
- протоколом слідчого експерименту з ОСОБА_8 від 21 вересня 2022 року;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 22 вересня 2022 року;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_9 від 22 вересня 2022 року;
- протоколом слідчого експерименту з ОСОБА_9 від. 22 вересня 2022 року;
- протоколом слідчого експерименту з ОСОБА_6 від 22 вересня 2022 року.
Отже, оцінюючи факти та інформацію, якими сторона обвинувачення обґрунтовує причетність ОСОБА_5 до вчинення данного кримінального правопорушення, слідча суддя дійшла висновку про обґрунтованість повідомленої їй підозри.
Щодо наявності ризиків, на які вказує прокурор, слідча суддя зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Оцінюючи існування ризиків з боку ОСОБА_5 переховуватись від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, суд звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» (W. v. Switzerland), заява № 14379/88, від 26.01.1993 року, п.33. Суд з цього приводу вказав, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою … При цьому треба враховувати характер обвинувачуваного, його моральні якості, його кошти, зв'язки з державою, у якій його переслідували за законом, і його міжнародні контакти.
Як встановлено судом ОСОБА_5 обвинувачується за ч. 4 ст. 185 КК України, санкція якої передбачає покарання від п'яти до восьми років позбавлення волі, тобто у вчиненні тяжкого злочину. Підозрювана не має міцних соціальних зв'язків, офіційно не працевлаштована, не має офіційного джерела доходів, не одружена.
Отже, слідча судя вважає, що слідчим доведені зазначені ризики.
Оцінюючи існування ризиків з боку ОСОБА_5 впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення, слді зазначити таке.
Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).
Європейський суд з прав людини вже неодноразово висловлював у своїй практиці позицію, згідно з якою «висновки про наявність небезпеки вчинення нових правопорушень мають бути підкріплені конкретними фактами» (п.134 рішення Суду у справі «Александр Макаров проти Росії» (Aleksandr Makarov v. Russia), заява 15217/07, від 12.03.2009 року), а «посилання на минуле особи» не може бути достатнім для обґрунтування існування ризику скоєння особою нових злочинів (п. 44 рішення Суду у справі «Мюллер проти Франції» (Muller v. France), заява № 21802/93, від 17.03.1997 року).
Можливість впливу з боку ОСОБА_5 на свідків є лише припущенням слідчого, жодних доказів таких намагань з її боку слідчій судді не надано.
Доказів того, що ОСОБА_5 вчинила інші кримінальні або адміністративні правопорушення також не надано.
Отже, слідча судя вважає, що слідчим не доведені зазначені ризики.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
Доводи слідчого про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризиків зазначених у клопотанні є непереконливими.
Згідно частини 4 статті 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Оцінюючи в сукупності особу підозрюваної, обставини вчинення кримінального правопорушення, необхідність забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків та запобігти спробам переховуватись від досудового слідства та суду, слідча суддя вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід, а саме - у виді цілодобового домашнього арешту на строк шістдесят днів.
Слідча суддя вважає, що саме такий вид запобіжного заходу забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, позбавить її можливості переховуватися.
Частиною 1 та частиною 2 ст. 181 КПК України передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При обранні данного запобіжного заходу слідча суддя також до уваги приймає те, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, а саме : АДРЕСА_1 , будинок (з її слів) належить їй на праві власності. Доказів протилежного слідчій судді не надано.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 9, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 376 КПК України, слідча суддя -
У задоволенні клопотання слідчого, яке погоджене з прокурором-процесуальним керівником, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_5 підозрюваної у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12022141290000416 від 3 вересня 2022 року - відмовити.
Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу - шістдесят днів, який обчислюється з дня винесення ухвали, з 26 вересня 2022 року; дія ухвали суду про застосування запобіжного заходу закінчується 24 листопада 2022 року.
ОСОБА_5 заборонити залишати своє фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово.
Покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати до Самбірського районного відділення поліції ГУ НП у Львівській області, до Самбірської окружної прокуратури, до Самбірського міськрайонного суду Львівської області за першою вимогою;
- не відлучатись з місця проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду та слідчого;
- утримуватися від будь-якого спілкування із свідками по даному кримінальному провадженню.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст.181 КПК України, працівники Національної поліції України з метою контролю за її поведінкою мають право з'являтися в житло, під домашнім арештом в якому вона перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на неї судом обов'язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Ухвалу для виконання направити Самбірському районному відділу ГУ МВС України у Львівській області (Львівська область, м. Самбір, вул. Степана Бандери, 4) за місцем проживання підозрюваної.
Ухвалу може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Самбірський міськрайонний суд Львівської області протягом семи днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст цієї ухвали суду виготовлено в нарадчій кімнаті, проголошено, надано для ознайомлення учасникам кримінального провадження 27 вересня 2022 року о
15 год. 00 хв.
Слідча суддя