Справа № 463/3698/22 Провадження № 1-кп/450/385/22
підготовчого судового засідання
15 вересня 2022 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисника обвинувачених ОСОБА_6
законний володілець майна ОСОБА_7
представника законного володільця ОСОБА_8
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити клопотання законного володільця майна ОСОБА_7 про скасування арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022141430000119 від 11.03.2022 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,-
суб'єкт звернення просить скасувати арешт майна, а саме з автомобіля марки «Ауді А-6» д.н.з. НОМЕР_1 , що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_9 , з свідоцтва про реєстрацію вищевказаного транспортного засобу серії НОМЕР_3 та ключ запалювання до даного автомобіля.
В судовому засіданні законний володілець майна на яке накладено арешт ОСОБА_7 та її представник ОСОБА_8 , клопотання підтримали та просили таке задоволити з підстав вказаних у ньому. Представник зазначив, що щодо майна з якого просять скасувати арешт, проведено всі слідчі дії та провадження скеровано в суд, тому необхідність в накладенні арешту відпала. Окрім того зазначив, що вказаний автомобіль належить третій особі, яка не є стороною кримінального провадження, відтак не може бути предметом конфіскації.
В судовому засіданні прокурор заперечила, щодо скасування арешту, вказане мотивувала тим, що майно щодо якого просять скасувати арешт, є визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, також розгляд кримінального провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання, тому вважає, що відсутні підстави для його скасування.
Обвинувачені та їх захисник в судовому засіданні, підтримали заявлене клопотання.
Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання та матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлене клопотання, підлягає до часткового задоволенню виходячи з наступного :
Ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 14.03.2022 року (справа № 450/806/22, провадження № 1-кс/450/254/22) накладено арешт на куртку чорного кольору, чоловічу сумку, в якій знаходились грошові кошти в сумі 121 грн., слоти для сім-карт «Київстар» із надписами №№ НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , WIFI роутер фірми «HUAWEI», мобільний телефон марки «SAMSUNG» чорного кольору з пошкодженнями екрану, мобільний телефон марки «SIGMA Mobile» чорного кольору, мобільний телефон марки «Iphone 11 Pro Gold», куртку чорного кольору, ключ запалювання до автомобіля марки «Ауді», свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на автомобіль марки «Ауді А6», гаманець чорного кольору, грошові кошти в сумі 336 гривень, а саме на купюри номіналом 200 гривень, 100 гривень, 20 гривень, 10 гривень, 5 гривень, 1 гривня, сумку-барсетку чорного кольору «Puma», скретч-карту мобільного оператора «Lifecell» із мобільним номером телефону НОМЕР_6 , мобільний телефон марки «Iphone 6s» сірого кольору ІМЕІ НОМЕР_7 .
Підставою накладення арешту на вказане майно було, що таке визнано речовими доказами.
Ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 14.03.2022 року (справа № 450/806/22, провадження № 1-кс/450/255/22) накладено арешт на автомобіль марки «Audi» моделі «A6» номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_8 , бежевого кольору, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_9 , жителю АДРЕСА_1 .
Підставою накладення арешту на вказане майно було, що таке визнано речовим доказом.
Власником автомобіля марки «Audi» моделі «A6» номерний знак НОМЕР_1 , є ОСОБА_9 , законним володільцем вказаного автомобіля, є ОСОБА_7 , згідно довіреностей посвідчених приватним Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_10 16.12.2021 року, зареєстрованою в реєстрі за № 1010, та посвідченої приватним нотаріусом Кам'янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області 10.02.2022 року, зареєстрованої в реєстрі за № 73.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
За змістом ч. 1 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Зі змісту статті 174 КПК України вбачається, що підставами для скасування арешту майна є доведення заявником, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Обмеження права користування, володіння чи розпорядження власністю може бути лише обмежене Законом і має бути виправданим для кожного випадку окремо.
Будь-яке втручання у те чи інше право особи право повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, зокрема необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу, бо необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52), тобто іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти(рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98), оскільки у справі "Бакланов проти Росії" (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі "Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним, а у справі "Ізмайлов проти Росії" (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має не становити "особистий і надмірний тягар для особи".
Таким чином, гарантія від втручання з боку держави та інших (третіх) осіб у здійснення власником своїх повноважень, перешкоджання перспективі протиправного позбавлення власника його майна, недопустимість дій, які суперечать інтересам власника, можливість захисту зазначеного права становить зміст принципу недоторканності (непорушності) права власності.
За змістом положень ст.2 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Окрім цього, статтями 7,16 КПК України, встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Враховуючи розумність та співмірність обмеження права власності на арештований автомобіль, з огляду на завдання кримінального провадження, пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку сторона обвинувачення прагне досягти у кримінальному провадженні, а також те, що суду не надано доказів на спростування доводів законного володільця майна, тому суд вважає за можливе скасувати арешт в частині заборони користування автомобілем «Audi» модель «А-6» номерний знак НОМЕР_1 та в частині свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на автомобіль марки «Audi А6» та ключа запалювання від автомобіля марки «Audi А6», оскільки, потреба в подальшому існуванні такого заходу забезпечення відпала та він є неспівмірним із завданнями кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 98, 100, 170, 174, 309, 372 КПК України, суд, -
постановив :
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 14.03.2022 року (справа № 450/806/22, провадження 1-кс/450/255/22), в частині заборони користування автомобілем «Audi» модель «А-6» номерний знак НОМЕР_1 .
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 14.03.2022 року (справа № 450/806/22, провадження № 1-кс/450/254/22) в частині свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на автомобіль марки «Audi А6» та ключа запалювання від автомобіля марки «Audi А6».
В іншій частині клопотання,- відмовити.
Ухвала остаточна та окремому оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1