Єдиний унікальний номер 448/747/22
Провадження № 3/448/596/22
27.09.2022 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Хмельницький; проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; громадянина України, непрацюючого; паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданого 23 листопада 2018 року,
за ч.1 ст.204-1 КУпАП, -
28 червня 2022 року о 03 годині 50 хвилин в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Шегині», територія Шегинівської ОТГ Яворівського району Львівської області, уповноваженими посадовими особами Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » під час проходження прикордонного контролю на в'їзд в Україну з Республіки Польща була виявлена особа, яка пред'явила на паспортний контроль паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий 23 листопада 2018 рокуна ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та котрий (громадянин ОСОБА_1 )попередньо вчинив наступне правопорушення, зокрема, 22.04.2022 року здійснив незаконне перетинання державного кордону України з України в Республіку Молдова поза пунктом пропуску через державний кордон України, в обхід пункту пропуску, без дозволу відповідних органів влади, про що свідчить відсутність відомостей в базі даних Гарт - 1/П «Особи, що перетнули державний кордон України», відсутні будь-які відмітки про перетинання державного кордону.
Своїми діями вищевказаний громадянин ( ОСОБА_1 ) порушив вимоги ст.9 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991р. та ст.6 Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.1999р.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак з матеріалів справи відомо, що такий подав заяву, в якій зазначав, що провину у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення визнає.
Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов'язковою, а тому приходжу до переконання про можливість розгляду справи без участі ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
У відповідності до положень ст.248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Згідно з положеннями ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення завжди є протиправною дією (бездіяльністю) тобто діянням, забороненим законом або іншим нормативним правовим актом. Громадянин, що вчиняє протиправну дію, порушує свій конституційний обов'язок, оскільки норми ч.1 ст.68 Конституції України встановлюють, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина).
Частина 1 ст. 204-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використання підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Так, об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону України.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 статті 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого умислу, тобто коли правопорушник усвідомлює, що він незаконно перетинає державний кордон, передбачає наслідки своїх дій і бажає цього.
Суб'єктом правопорушення може бути громадянин України, іноземець або особа без громадянства.
Відповідно до положень ст.9 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством. Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Статтею 12 даного Закону передбачено, що пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Згідно п.1 ст.6 Закону України «Про прикордонний контроль» перетинання особами, транспортними засобами державного кордону і переміщення через нього вантажів здійснюються лише за умови проходження прикордонного контролю та з дозволу уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України, а у випадках, визначених цим Законом, - посадових осіб Державної прикордонної служби України, якщо інше не передбачено цим Законом.
Винність ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні - перетинання ним державного кордону України поза пунктом пропуску через державний кордон України підтверджується такими доказами по справі, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні: протоколом про адміністративне правопорушення від 28.06.2022р. серії ЗхРУ №136311; рапортом старшого зміни прикордонних нарядів «Шегині» ОСОБА_2 від 18.08.2022р.; рапортом інспектора прикордонної служби 2-ї категорії 1 групи інспекторів відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (тип А) ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) ОСОБА_3 від 28.06.2022р.; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відповідно до яких здійснив перетин державного кордону України поза пунктом пропуску; іншими документами, доданими до протоколу.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників прикордонної служби щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього - суду не скеровував.
Аналізуючи вищенаведені докази, що безпосередньо дослідженні та здобуті в ході розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності в їх сукупності, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_1 у перетинанні державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, що передбачено ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Згідно ч.5 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями 204-1 і 204-2 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня їх виявлення, але не пізніше року з дня їх вчинення, а у разі вчинення таких правопорушень іноземцями або особами без громадянства, стосовно яких у встановленому законом порядку прийнято рішення про примусове повернення чи примусове видворення з України, - протягом часу, необхідного для їх виїзду з України, але не пізніше строку, визначеного законом для виїзду цих осіб з України чи забезпечення їх примусового видворення з України.
Враховуючи те, що факт вчинення даного правопорушення ОСОБА_1 був виявлений представниками Державної прикордонної служби України саме 28.06.2022р., відтак строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення даного правопорушення не закінчився.
У відповідності до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини та майновий стан (непрацевлаштований), відсутність обставин, які б обтяжували відповідальність, вважаю за доцільне призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції частини першої статті 204-1 КУпАП, а саме в сумі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Таке покарання відповідає вимогам ст.33 КУпАП та буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети - виховного впливу, виправлення правопорушника і запобігання вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до змісту ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір» є всі підстави для стягнення з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481грн. х 0,2=496,20 грн.).
Керуючись ст.ст.1, 9, 23, 33-35, 38, 40-1, 245, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 коп. судового збору.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ю.В. Кічак