Справа № 462/3350/22
Іменем України
26 вересня 2022 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б. М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
ОСОБА_1 29.06.2022 року близько 23:00 год, перебуваючи за адресою:
АДРЕСА_1 , вчинила психологічне та фізичне (без заподіяння тілесних ушкоджень) домашнє насильство щодо свого неповнолтінього сина - ОСОБА_2 , ображаючи його нецензурними словами, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи як шляхом телефонограми, так і шляхом поміщення оголошення про виклик у судове засідання на офіційному веб сайті «Судова влада України». Судом вживались заходи для забезпечення явки ОСОБА_1 в судові засідання, розгляд справи неодноразово призначався на 15.07.2022, 09.08.2022 року, 15.09.2022 року, 26.09.2022, проте, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності в суд жодного разу не з'явилася, про причини неявки суд не повідомлено.
Оскільки у відповідності до вимог ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП не є обов'язковою, суддя постановив проводити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, тобто вчинення домашнього насильства.
За змістом ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Винуватість ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 184385 від 29.06.2022 року, письмовою заявою ОСОБА_3 до відділу поліції № 1 ЛРУП № 2, письмовими поясненнями ОСОБА_4 , формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 .
Враховуючи наведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Із врахуванням даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 грн.
Керуючись ст. 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170,00 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 496,20 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя (підпис) Б. М. Гедз
З оригіналом згідно.
Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи № 462/3350/22.
Суддя Б. М. Гедз