Справа № 444/2375/22
Провадження № 1-кп/444/291/2022
27 вересня 2022 року Жовківський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
номер кримінального провадження 12022141400000424, внесеного 24.09.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка, Донецької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, освіта середня, раніше не судимого, не інвалід, непрацюючого, військовозобов"язаного, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Костянтинівським РВ УМВС України в Донецькій області 02.12.2003 року, ІПН судом не встановлено,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області зазначене кримінальне провадження,
ОСОБА_3 23 вересня 2022 року, близько 13 год. 30 хв., знаходячись в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Рава-Руська», перебуваючи біля службового приміщення паспортного контролю, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , знаючи про те, що існує заборона виїзду чоловікам віком від 18 до 60 років, діючи умисно, протиправно в своїх інтересах, розуміючи та усвідомлюючи, що надання неправомірної вигоди є незаконним, надав службовій особі - інспектору 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 неправомірну вигоду в розмірі 1100 доларів США, що еквівалентно сумі 40225,46 гривень, за пропуск його через пункт пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення «Рава-Руська» на територію Республіки Польща.
Таким чином, ОСОБА_3 надав службовій особі неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь- якої дії з використанням наданої їй службового становища, тобто вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 369 КК України.
Відповідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, так як проти такого не заперечують учасники судового провадження.
Винуватість обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення стверджується доказами, які є в матеріалах справи.
Фактичні обставини справи, які стверджуються цими доказами, не оспорювались в ході судового розгляду ні обвинуваченим, ні іншими учасниками.
Судом з”ясовано, чи правильно сторони розуміють зміст цих обставин, чи не мають сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз”яснено їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні, після роз”яснення йому суті обвинувачення підтвердив вищевказані обставини у вчиненні кримінального правопорушення, свою вину визнав повністю і пояснив, що дійсно він 23 вересня 2022 року знаходячись в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Рава-Руська», надав інспектору прикордонної служби неправомірну вигоду в розмірі 1100 доларів США за пропуск його через державний кордон України. У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати.
Аналізуючи та оцінюючи усі докази надані стороною обвинувачення та отриманні судом в ході розгляду справи в їх сукупності та кожен зокрема з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що покази обвинуваченого є належними, допустимими та достовірними і у своїй сукупності усі ці докази перебувають у логічному та послідовному взаємозв'язку, не є взаємосуперечливими та доповнюють і підтверджують ті об'єктивні обставини, які мали місце під час вчинення пред'явленого обвинувачення обвинуваченому ОСОБА_3 .
Суд також приходить до висновку, що здобутих судом доказів є достатньо для того, щоб прийти до висновку про визнання обвинуваченого винним у вчиненні пред'явленого йому обвинувачення.
Вина ОСОБА_3 полягає в тому, що він надав службовій особі неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь- якої дії з використанням наданої їй службового становища, а тому суд його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 369 КК України.
Таким чином, суд приходить до переконання про винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні пред”явленого йому кримінального правопорушення.
Кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 369 КК України за вчинення якого судиться ОСОБА_3 згідно із ч. 2 ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину.
Обвинувачений ОСОБА_3 не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності чи у стані неосудності.
Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому за вчинення кримінального правопорушення, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що згідно із ст. 12 КК України є нетяжким злочином, враховує наслідки та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також бере до уваги особу винного, його вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров'я, характеризуючі дані, раніше не судимий, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей.
Обставини, які пом”якшують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття у вчиненому злочині та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують відповідальність обвинуваченого судом не встановлено.
Санкцією ч. 1 ст. 369 КК України передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що покарання ОСОБА_3 слід обрати в межах санкції статті за якою він судиться у виді штрафу, що є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для попередження вчинення ним нових злочинів.
Крім цього, суд, враховує те, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судився, щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, а також враховує відсутність обтяжуючих обставин.
Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлений.
Питання про документи та речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати в провадженні відсутні.
Питання про майно, на яке накладено арешт, слід вирішити в порядку ст. 174 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 369 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп.
Речові докази, а саме 1100 доларів США : одинадцять купюр по 100 (сто) доларів США кожна з серійними номерами: LB 61437441V, MF 22422940 B, MB 97005509 H, LI 47844212 A, LE 50961915 D, LF 80628504 H, MB 08266462 M, MC 08315168 A, MC 0831556 A, PL 10368678 H, ML 29724083 C - конфіскувати в дохід держави.
Арешт на майно накладений ухвалою слідчого судді Жовківського районного суду Львівської області від 27.09.2022 р. - скасувати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом 30 днів з часу проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику провадження, який не був присутній в судовому засіданні.
Вирок виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті.
Суддя: ОСОБА_1