Справа №443/1019/22
Провадження №3/443/505/22
іменем України
26 вересня 2022 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
ОСОБА_1 , 29.07.2022 за місцем постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї доньки ОСОБА_2 , в ході якого обзивав її нецензурною лайкою, чим чинив моральний та психологічний тиск, чим могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, своїми діями вчинивши правопорушення передбачене ч. 1. ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про що свідчить відмітка засобу зв'язку «Укрпошта», згідно якої ОСОБА_1 особисто отримав відправлення з судовою повісткою, однак в судове засідання не з'явився. Клопотань від останнього про перенесення справи до суду не надходило, а тому у відповідності до ст. 268 КУпАП розгляд справи проведено без вказаної особи.
До вказаних висновків суд прийшов, зокрема виходячи з наступного.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 суддя враховує, що останній був добре обізнаний з фактом складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП та датою та часом розгляду справи. Слід звернути увагу на той факт, що останній не заявляв жодних клопотань до суду про витребування доказів, виклик свідків і не висловлював своїх міркувань щодо законності складення на нього протоколу.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також враховуючи закінчення строків притягнення особи до відповідальності, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 , та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст.173-2 КУпАП адміністративним правопорушенням є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, крім його визнавальних показів, доведена:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 913591 від 26.08.2022, згідно якого, ОСОБА_1 , 29.07.2022 по місцю постійного проживання вчинив домашнє насильство відносно своєї доньки ОСОБА_2 під час якого обзивав її нецензурною лайкою, чим чинив моральний та психологічний тиск, чим могла бути завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_2 , своїми діями вчинивши правопорушення передбачене ч. 1. ст. 173-2 КУпАП /а.с.3/;
- повідомленням на лінію 102 згідно якого 29.07.2022 о 19:23 год надійшло повідомлення зі служби 102, про те, що 29.07.2022 о 19:22 за адресою: АДРЕСА_1 , сварка з батьком ОСОБА_1 , котрий в стані алкогольного сп'яніння погрожує, що вижене з будинку разом з дітьми віком 5 та 6 років, погрожує фізичною розправою /а.с.4/;
-заявою ОСОБА_2 від 29.07.2022, згідно якої остання просить вжити заходів до її батька ОСОБА_1 який вчинив домашнє насильство в сім'ї /а.с.5/;
-письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 29.07.2022, згідно яких 29.07.2022 виник скандал з батьком. Прийшов із запахом алкоголю і йому не сподобалось як розкладені м'які іграшки, після чого почав словесний конфлікт та вигнав з будинку. Вона одразу зателефонувала в поліцію, почувши. що вона викликала поліцію, втік з будинку тому вона відмінила виклик поліції. Прийшовши знову додому близько 21:00 знову почав словесний конфлікт та виражався нецензурними словами /а.с.6/;
Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини, суду не надано, тому вищевикладені докази суд вважає належними та допустимими, а в своїй сукупності достатніми.
Таким чином, вважаю доведеним факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, тобто умисного вчинення дій психологічного характеру (образи), внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , враховую характер вчиненого ним правопорушення, особу правопорушника, який характеризується позитивно за місцем проживання, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яка доведена повністю, а тому відносно ОСОБА_1 , слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у вигляді громадських робіт на строк 30 годин. Застосування судом до ОСОБА_1 , такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 23, 33, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, і накласти стягнення у виді громадських робіт на строк 30 (тридцять) годин.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Р.Г. Равлінко