Справа № 461/5026/22
Провадження № 1-кс/461/4298/22
27.09.2022 року слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника - ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань ,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність службових осіб Головного управління Національної поліції у Львівській області з приводу невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в якій просить задовольнити скаргу та зобов'язати уповноважену особу Головного управління Національної поліції у Львівській області внести відповідні відомості за його заявою від 09.09.2022 року про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати досудове розслідування, вчинити процесуальні дії по встановленню винних у вчиненні злочину та надати заявнику витяг з ЄРДР.
Обґрунтовуючи скаргу ОСОБА_3 , посилається на те, що 09.09.2022 року ним до Головного управління Національної поліції у Львівській області рекомендованим листом скеровано заяву про вчинення кримінального правопорушення. Станом на день звернення з даною скаргою до слідчого судді ця заява належним чином не розглянута, відомості до ЄРДР не внесені.
Таким чином, скаржник вважає, що, в порушення вимог КПК України, заява належним чином не розглянута та має місце безпідставне невнесення відомостей до ЄРДР.
Вищенаведені обставини, на думку скаржника, свідчать про те, що посадові особи Головного управління Національної поліції у Львівській області такою бездіяльністю порушують права заявника.
Скаржник в судовому засіданні скаргу підтримав з мотивів наведених у ній та просив її задовольнити.
Представник Головного управління Національної поліції у Львівській області у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до положень ч.ч. 2,3 ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Згідно статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням наведених положень, перешкод для розгляду скарги, внаслідок неявки представника Головного управління Національної поліції у Львівській області, не встановлено.
Дослідивши матеріали скарги, заслухавши доводи скаржника, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запроваджені механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ст.8 КПК України).
Статтею 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Одним з напрямів ефективного функціонування державної влади в Україні є забезпечення законності діяльності органів досудового розслідування, які виходячи з принципу верховенства права, зобов'язані керуватись законом при здійсненні своїх повноважень. Саме тому об'єктивно необхідним є створення надійного і ефективного механізму судового контролю за діяльністю органів досудового розслідування, оскільки саме судовий контроль справедливо вважається найбільш дієвим інструментом забезпечення прав і свобод громадян.
У теоретичному аспекті «судовий контроль» покликаний: забезпечити законність та обґрунтованість обмеження конституційних прав і свобод громадян під час досудового розслідування шляхом ухвалення рішень про застосування заходів кримінально-процесуального примусу, проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, що обмежують конституційні права громадян та розгляду скарг на дії (бездіяльність) та рішення слідчого чи прокурора.
Кримінальним процесуальним законом здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні віднесено до повноважень слідчого судді, який є суддею суду першої інстанції, а у випадку, передбаченому статтею 247 КПК України, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду.
Згідно ч. 3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Як наведено вище, згідно статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Відповідно до статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
До повноважень слідчого судді статтею 303 КПК України віднесено розгляд скарг на окремі рішення, дії та бездіяльність слідчого чи прокурора.
Встановлено, що 09 вересня 2022 року скаржник звернувся до Головного управління Національної поліції у Львівській області із заявою про вчинення злочину (кримінального правопорушення).
Вказану заяву скеровано рекомендованим поштовим відправленням, що встановлено із копії відповідної квитанції наданої скаржником.
В ході розгляду скарги не встановлено даних про внесення відповідних відомостей за наведеною заявою скаржника про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР.
Згідно ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч.4 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
З аналізу зазначених норм випливає, що законом передбачено обов'язок слідчого, прокурора, іншої службової особи, уповноваженої на прийняття заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, прийняти і зареєструвати їх, у разі якщо ці заяви чи повідомлення відповідають тим критеріям, які встановлені для них КПК України
Натомість, в ході судового розгляду не здобуто належних доказів на підтвердження того, що відомості за заявою скаржника внесені до ЄРДР або така заява була розглянута з дотриманням положень визначених ст.214 КПК України.
Отже, наведене свідчить про те, що заява скаржника про вчинення кримінального правопорушення з дотриманням положень ст. 214 КПК України розглянута не була, а відомості до ЄРДР не внесені.
Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги те, що заява про вчинення кримінального правопорушення (злочину) не розглянута належним чином, з дотриманням вищенаведених положень КПК України, доводи скаржника в цій частині в ході судового розгляду суб'єктом оскарження спростовані не були, а в ході розгляду скарги не здобуто даних про внесення відомостей до ЄРДР, приходжу до висновку, що уповноваженими особами Головного управління Національної поліції у Львівській області не було вжито належних заходів щодо дотримання вимог, передбачених ст. 214 КПК України.
До повноважень слідчого судді статтею 303 КПК України віднесено розгляд скарг на окремі рішення, дії та бездіяльність слідчого чи прокурора. Наведений у статті 303 КПК України перелік таких рішень, дій чи бездіяльності є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до положень статті 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Оцінюючи вимоги скаржника щодо зобов'язання органу досудового розслідування розпочати досудове розслідування, вчинити процесуальні дії по встановленню винних у вчиненні злочину, визначити кваліфікацію запропоновану скаржником та надати заявнику витяг з ЄРДР, виходжу з наступного.
Як зазначено вище, згідно ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Наведені положення чинного законодавства прямо покладають на слідчого, дізнавача чи прокурора після внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Отже, потреби у зобов'язанні органу досудового розслідування виконати наведені процесуальні дії, з огляду на те, що обов'язок їх виконати прямо визначений законом, слідчий суддя не вбачає.
Крім того, слід відзначити, що питання вірної кваліфікації (визначення відповідної статті Кримінального кодексу) на стадії внесення відомостей до ЄРДР віднесено до компетенції відповідної уповноваженої особи і така кваліфікація в процесі досудового розслідування може бути неодноразово змінена, що, в свою чергу, віднесено до повноважень органу досудового розслідування і прокурора. Отже, слідчий суддя не вбачає підстав для зобов'язання відповідного суб'єкта оскарження вносити відомості до ЄРДР за конкретною кваліфікацією кримінального правопорушення.
Таким чином, оскільки заява про вчинення кримінального правопорушення уповноваженими особами Головного управління Національної поліції у Львівській області не розглянута з дотриманням положень ст. 214 КПК України, приходжу до висновку, що слід зобов'язати відповідних службових осіб розглянути дану заяву з дотримання положень наведеної статті та повідомити заявника про прийняте рішення у спосіб визначений чинним КПК України.
Виходячи з вищенаведеного, приймаючи до уваги наведені доводи та мотиви, приходжу до висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст.303, 304,306,307 КПК України,
Скаргу задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену на розгляд заяв про вчинення кримінального правопорушення особу Головного управління Національної поліції у Львівській області розглянути з дотриманням положень ст.214 КПК України заяву ОСОБА_3 від 09.09.2022 року про вчинення кримінального правопорушення та повідомити заявника про результати розгляду у строки та спосіб визначені Кримінальним процесуальним кодексом України.
В решті вимог скарги відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1