Єдиний унікальний номер №943/736/22
Провадження №3/943/461/2022
23 вересня 2022 року
Суддя Буського районного суду Львівської області Журибіда Б.М., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника ВП №2 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, гр. України, не працює, проживає в АДРЕСА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП -
встановив :
З протоколу серії ОБ № 028634 від 25.06.2022 року, вбачається, що 25.06.2022 о 22.30 год в м. Буськ по вул. Івана Франка, Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_2 керував автомобілем марки Рено Кенго, н/з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення кординації рухів, не чітка мова, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у медичному закладі, відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
На виклик суду, ОСОБА_2 не з'явився, судом належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Ігнорування останнім повістки суду про виклик в судове засідання, суддя розцінює як бажання уникнути покарання та зловживання процесуальними правами.
Представник ОСОБА_2 , адвокат Добушовський Орест Васильович в судове засідання не з'явився, був належним чином судом повідомлений про день та час розголяду справи, причини неявки суду не повідомив. Подав письмові заперечення по даній справі, просив провадження у такій закрити у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступних висновків.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати, постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі- ПДР) зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п. 2.5 ПДР кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі - Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція).
Згідно з ч.ч.2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладі охорони здоров'я.
Аналогічні положення щодо огляду громадян на стан сп'яніння містить «Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858.
Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться:
-поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
-лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З наданих суду матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції дотримано вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Факт відмови водія ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'янвіння, відповідно до встановленого законом порядку, підтверджується дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними протоколу про адміністративне порушення серії ОБ № 028634 від 25.06.2022, де викладена фабула вчиненого правопорушення; відеозаписом події, який міститься на компакт-диску, рапортом поліцейського.
Зі змісту переглянутого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що в ході спілкування водія ОСОБА_2 з працівниками поліції, останніми виявлено підозру, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння, тому останньому було кілька раз запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного, або на місці, за допомогою алкотестеру, або в медичному закладі, від чого водій щораз відмовлявся.
Покликання захисту стосовно визнання відеозапису неналежним доказом з підстав того, що запис неповний, не заслуговує на увагу, оскільки на відеозаписі міститься факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом та факт його відмови у проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння, що в свою чергу не може слугувати підставою для визнання даного запису неналежним доказом.
Слід зазначити, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'янінням у встановленому законом порядку.
Також з відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 був ознайомлений з тим, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, тобто йому було відомо про поставлене у провину правопорушення. Йому були роз'яснені його права та обов'язки, а також наслідки відмови від проходження такого огляду.
Як вбачається з рапорту поліцейського СРПП ВП № 2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області Цьокана Я., 25.06.2022 року о 22.30 год, під час патрулювання м. Буськ, спільно з капітаном поліції ОСОБА_3 , зупинено автомобіль марки Рено кенго, н/з НОМЕР_1 , де виявили що водій, який знаходився за кермом автомобіля ОСОБА_2 перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння та запропоновано йому пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгер та у лікаря в найближчому закладі охорони здоров'я, від чого водій відмовився.
Вказаний рапорт працівника поліції за своїм правовим змістом є службовим документом, яким поліцейський інформує начальника, а тому не є доказом винуватості особи. Разом з тим, дані вищевказаного рапорта повністю узгоджуються з іншими матеріалами справи в частині послідовних дій працівника поліції щодо оформлення ним протоколу про адміністративне правопорушення.
Відсутність у справі направлення ОСОБА_2 на огляд до закладу охорони здоров'я з метою виявлення стану сп'яніння, про що зазначає представник правопорушника у своєму письмовому клопотанні, не є таким порушенням порядку доказування фактичних обставин адміністративного правопорушення, за яке останній притягається до відповідальності.
Щодо тверджень захисника про необхідність присутності двох свідків під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, то слід зазначити, що присутність таких є необхідною у разі, якщо не має можливості застосування технічних засобів відеозапису, на що вказує ст. 266 КУпАП. Однак така можливість була реалізована працівниками поліції.
Отже, враховуючи, що судом не встановлено недотримання працівником поліції вимог ст. 254, 255, 256 КУпАП при складенні протоколу про адміністративне праовпорушення, пропонування пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та фіксація відмови ОСОБА_2 від такого, дії працівниками поліції були проведені з дотриманням процедури, суддя, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, вважає їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність є достатньою для того, щоб покласти в основу цієї постанови щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, на вимогу поліцейського відмовився пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Невизнання водієм ОСОБА_2 своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення, що зокрема зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення, зазначено, що водій відмовився від дачі пояснень та відмовився оотримати другий примірник складеного відносно нього протоколу серії ОБ № 028634 (такий додано до матеріалів справи), є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується вказаними у постанові доказами.
Накладаючи стягнення на ОСОБА_2 , враховую характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення та його особу, те, що до адміністративної відповідальності він притягується вперше.
Обставин, які пом'якшують та які обтяжують відповідальність ОСОБА_2 , не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_2 стягнення, яке б вiдповiдало вчиненому ним правопорушенню та його особі, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, призначити адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами, яке в даному випадку є безальтернативним.
Керуючись ст. ст. 40-1, 276-280, 283 КУпАП, суддя -
постановив :
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та оштрафувати на 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 496,20 гривень.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.
Суддя Б. М. Журибіда