вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"08" вересня 2022 р. Справа № 911/736/22
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія", 08132, Київська область, місто Вишневе, вулиця Київська, 8-В
до Приватного акціонерного товариства "Меліоратор", 08292, Київська область, місто Буча, вулиця Леха Качинського, 7
про стягнення 368 625,09 грн за договором про постачання електричної енергії споживачу № 420013517 від 01.01.2019
суддя Н.Г. Шевчук
секретар судового засідання М.Г. Байдрелова
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання
суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" звернулось до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Меліоратор" про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 420013517 в розмірі 368 625,09 грн, з яких 342 736,73 грн заборгованість за електричну енергію, 18 404,49 грн пеня, 2 000,08 грн 3% річних та 5 483,79 грн інфляційні втрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань з оплати за спожиту електричну енергію за договором № 420013517 про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019, який укладено шляхом підписання 18.12.2018 відповідачем заяви-приєднання до договору.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.06.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву на позов та інших документів до суду не надав; в судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв.
Поряд з тим, вся судова кореспонденція у цій справі, у зв'язку із неможливістю відправлення процесуальних документів, направлялась судом на вказані в матеріалах справи електронні адреси позивача, адвоката позивача та відповідача. Відповідні довідки про неможливість направлення процесуальних документів, складені відділом автоматизованого документообігу та обробки внутрівідомчої службової кореспонденції апарату Господарського суду Київської області, наявні в матеріалах справи.
Окрім того, копії ухвал суду від 08.06.2022 та 11.08.2022 були направлені позивачем на юридичну адресу відповідача, що підтверджується описами вкладення та витягами із сайту Укрпошти стосовно перевірки статусу відстежень поштових відправлень, з яких вбачається що відправлення були вручені відповідачу особисто. Відповідні докази (витяги із сайту Укрпошти) містяться в матеріалах справи.
Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 08.09.2022 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
встановив:
Відносини, пов'язані з розподілом, купівлею-продажем та постачанням електричної енергії споживачам регулюються Законом України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VIII.
У відповідності до преамбули Закону України "Про ринок електричної енергії" він визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Електроенергетичне підприємство - суб'єкт господарювання, який здійснює одну з таких функцій: виробництво, передачу, розподіл, постачання електричної енергії споживачу, зберігання енергії або трейдерську діяльність; електропостачальник - суб'єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу (пункти 29, 30 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" - є електропостачальником, який отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 № 429.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).
Згідно пункту 1.2.7 ПРРЕЕ, постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Пунктом 1.2.15 ПРРЕЕ встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).
Матеріалами справи підтверджується, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (Постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Меліоратор" (Споживач) було укладено договір № 420013517 про постачання електричної енергії споживачу, шляхом підписання 18.12.2018 директором відповідача Світлицьким В.М. заяви-приєднання до Договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах Комерційної пропозиції "Стандарт-1".
Відповідна заява-приєднання, що є Додатком № 1 до Договору містить відомості щодо об'єкта на який здійснювалось постачання електричної енергії, а також ЕІС-коди точок комерційного обліку за об'єктом споживача, а саме: база підприємства; місцезнаходження: м. Буча, вул. Кірова, 229-А; вул. Чкалова,1; вул. Чкалова,1/2; вул. Я.Мудрого, 10; ЕІС-коди: 62Z5927779107150, 62Z7111105397037, 62Z0535861838414, 62Z6581980037906, 62Z4724012934687, 62Z5897696865211, 62Z6404243418985. Постачання електричної енергії погоджено з 01.01.2019.
У заявці зазначено, що погодившись з цією заявою-приєднанням (акцептувавши її), споживач засвідчує вільне волевиявлення щодо приєднання до умов договору в повному обсязі. З моменту підписання цієї заяви-приєднання споживач та постачальник набувають всіх прав та обов'язку з договором і несуть відповідальність за її невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинними законодавством України.
Разом з тим, судом встановлено, що позивачем до матеріалів позовної заяви долучено роздрукований примірник Договору про постачання електричної енергії споживачу та Комерційну пропозицію "Стандарт-1" в іншій редакції, а саме редакції, що діє з 01.10.2020, тоді як відповідач ознайомлювався з умовами Договору про постачання електричної енергії споживачу в редакції, що діє з 01.01.2019.
На усунення вказаного недоліку, позивачем 17.08.2022 подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, яким було долучено примірник публічного договору ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" в редакції від 01.01.2019.
Разом з тим, суд зазначає, що Договір про постачання електричної енергії споживачу з додатками є публічним договором приєднання, який розміщено на офіційному вебсайті Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна ЕК" за посиланням: http://koec.com.ua, а тому можливо використовувати електронний варіант такого доказу для встановлення обставин, які входять в предмет доказування.
Отже, відповідно до пункту 1.2 Договору, його умови розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за № 312 (ПРРЕЕ).
Згідно до умов пункту 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Інформація про об'єкти Споживача, постачання електричної енергії на потреби яких здійснюється на умовах цього Договору, та точки комерційного обліку, в яких відбувається зміна власника електричної енергії, наведена в заяві-приєднання, яка є Додатком №1 до цього Договору.
Згідно із пунктом 2.3 Договору обсяг проданої споживачу електроенергії визначається оператором системи розподілу (ОСР) та підтверджується шляхом підписання Сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії/акта приймання-передачі електричної енергії.
Пунктом 5.1 Договору погоджено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком № 2 до цього Договору.
Згідно із пунктом 5.2 Договору, спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника, яка є Додатком № 2 до цього договору.
Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (пункти 5.4, 5.5 Договору).
Відповідно до пункту 5.7 Договору, порядок оплати за електричну енергію встановлюється згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком № 2 до цього Договору. Оплата рахунку постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку. При цьому споживач не обмежується у праві здійснювати попередню оплату, оплату авансових та/або планових платежів за цим договором без отримання рахунку постачальника. З даними щодо складових ціни на електричну енергію, необхідними для визначення величин авансових та/або планових платежів, споживач може ознайомитись на веб-сайті постачальника. Не отримання Споживачем рахунку Постачальника не звільняє Споживача від виконання зобов'язань з оплати електричної енергії згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією.
Як визначено положеннями пункту 5.8 Договору, у разі порушення споживачем строків оплати за цим Договором, постачальник має право припинити постачання електричної енергії споживачу, вимагати сплату пені, яка нараховується за кожен день прострочення оплати. Окрім цього, споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є Додатком № 2 до цього Договору.
Відповідно до пункту 6.2 Договору споживач зобов'язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору.
У відповідності до пункту 13.1 Договору, цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є Додатком № 1 до цього Договору, та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника. Термін дії даного Договору не може бути більшим за термін дії Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що укладений Споживачем з Оператором системи розподілу.
Додаток № 2 до Договору - Комерційна пропозиція "Стандарт-1" містить наступні умови:
- термін постачання до 31.12.2020. Постачання вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення вказаного терміну постачання жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення постачання, або про перегляд умов комерційної пропозиції;
- ціна (тариф) електричної енергії - тариф на послуги постачальника з січня 2019 становить 0,0896 грн/кВт.год. без ПДВ. Вартість електричної енергії, спожитої понад договірну величину споживання електричної енергії, визначається з урахуванням коефіцієнту збільшення = 1,5;
- спосіб оплати за послуги з розподілу електричної енергії - споживач здійснює оплату з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника;
- порядок оплати - остаточний розрахунок проводиться за фактично відпущену електричну енергію;
- розмір пені та/або штрафу - подвійна облікова ставка Національного банку України (НБУ). Споживач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох проценти річних за весь час прострочення;
- термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати - рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) надається постачальником споживачу не пізніше п'ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані постачальником рахунки підлягають оплаті споживачем протягом п'яти робочих днів з дати отримання.
Як зазначив позивач у позові, свої зобов'язання за умовами Договору він виконав в повному обсязі, здійснивши поставку (продаж) відповідачу електричної енергії у період січень - жовтень 2021 року, натомість відповідач всупереч вимогам пункту 1 частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 5.5.5 ПРРЕЕ та умовам укладеного між сторонами Договору не здійснив повну оплату за фактично спожиту електричну енергію, в результаті чого за ПрАТ "Меліоратор" утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 342 736,73 грн.
Так, позивач вказав, що згідно рахунку-фактури за спожиту електричну енергію № 6625757825 за жовтень 2021 року від 31.10.2021, сума до сплати становила 567 736,73 грн, проте відповідач зробив лише часткові оплати: 26.11.2021 сплачено 75000,00 грн, 06.12.2021 сплачено 100000,00 грн та 30.12.2021 сплачено 50000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: № 6959 від 26.11.2021, № 7004 від 06.12.2021 та № 7079 від 30.12.2021. Таким чином: 567 736,73 грн - 75000,00 грн - 100000,00 грн - 50000,00 грн = 342 736,73 грн - заборгованість, яка залишилась несплачена відповідачем.
На підтвердження поставки (продажу) електричної енергії на об'єкт відповідача позивачем надано суду, зокрема, акт прийняття-передавання електричної енергії за жовтень 2021 року - № А-6625757825 від 31.10.2021.
Посилаючись на порушення відповідачем умов договору в частині сплати електричної енергії (активна енергія) позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі 342 736,73 грн, а також нарахованої за період з 01.01.2022 по 10.04.2022 на підставі пункту 5.8 Договору пені у сумі 18 404,49 грн та нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України 3% річних у сумі 2 000,08 грн та інфляційних у сумі 5 483,79 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно положень частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу постачання електричної енергії відповідачу на підставі підписаної ним Заяви-приєднання до публічного Договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах Комерційної пропозиції "Стандарт-1".
Договір постачання електричної енергії споживачу, відповідно до абзацу 2 частини першої статті 275 Господарського кодексу України, є окремим видом договору енергопостачання. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Частиною шостою статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ).
Статтею 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Судом встановлено, що у відповідності до пункту 2.3 Договору обсяг проданої споживачу електроенергії визначається ОСР.
Пунктами 2.3.11., 2.3.14. ПРРЕЕ визначено, що комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку та цих Правил. Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку.
Принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов'язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків визначаються Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі - Кодекс).
Відповідно до підпункту 6.1 пункту 6 Розділу XIII "Перехідні положення" Кодексу, обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць. Зчитування показів лічильника провадиться постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором мережі, та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору.
Згідно із підпунктом 7.1 пункту 7 Розділу XIII "Перехідні положення" Кодексу, до моменту запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через центральну інформаційно-комунакаційну платформу визначення обсягів електричної енергії для поточних розрахунків на ринку виконують оператори електричної мережі.
З огляду на викладені вище положення чинного законодавства України, позивач не здійснює функції з обліку електричної енергії та не визначає обсяги спожитої електричної енергії споживачами. В силу покладених на електропостачальника функцій та обов'язків, позивач не здійснює фіксацію (зняття) показників електролічильників, не визначає обсяг проданої електричної енергії.
Пунктами 4.3., 4.12., 4.13. ПРРЕЕ встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг. Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Як вказує позивач відповідно до пункту 4.3. ПРРЕЕ, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" щомісячно надавало позивачу інформацію про обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії відповідачу протягом всього терміну дії договору шляхом електронного обміну даними.
Оператором системи розподілу на території Київської області являється ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі", яке в силу пункту 11 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 виконує функції адміністратора комерційного обліку електричної енергії.
Позивач зазначив, що оператором системи розподілу, ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" було проведено перевірку електроустановок відповідача та зафіксовано показники розрахункових приладів обліку, що підтверджується актом контрольного огляду № 309753 від 28.01.2022 та відомістю запису показників розрахункових електролічильників споживачів Ірпінського РП від 28.01.2022.
Частиною першою статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що електропостачальники мають право, серед іншого, на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів. При цьому пунктом 1 частини третьої статті 58 Закону передбачено, що споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів. Аналогічні положення передбачені пунктом 5.5.5. ПРРЕЕ.
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.
Відповідач в перебігу розгляду справи своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доводів позивача не спростував.
Також, судом враховано, що часткова сплата боржником основного боргу свідчить про визнання боргу (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 27.04.2016 у справі №916/1263/15-г (3-269гс16)).
За таких обставин, оскільки відповідач повністю та в обумовлений договором строк не оплатив вартість спожитої електроенергії, суд дійшов висновку про те, що відповідачем були порушені права та законні інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 342 736,73 грн є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 18 404,49 грн пені, нарахованої за твердженнями позивача на власний розсуд, оскільки останній мав надію, що ПрАТ "Меліоратор" в повному обсязі погасить заборгованість, так як відповідачем були здійсненні часткові оплати, а тому період нарахування визначений позивачем з 01.01.2022 по 10.04.2022.
У відповідності до Комерційної пропозиції, що є додатком до Договору розмір пені становить подвійна облікова ставка Національного банку України. Крім того, споживач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення.
Вказані положення узгоджуються з приписами статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", за змістом яких платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до вимог статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною першою статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов'язання з оплати мало бути виконано.
Частиною п'ятою статті 254 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Отже, при визначенні строку (терміну) виконання зобов'язання судам необхідно враховувати загальні положення Цивільного кодексу України про порядок визначення та обчислення строків (термінів), зокрема, щодо початку і закінчення строку (терміну), а також умови вчиненого сторонами спору правочину, на підставі якого виникло зобов'язання.
Пунктом 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.
Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.
Так, розмір пені за рахунком-фактурою за спожиту електричну енергію № 6625757825 за жовтень 2021 року від 31.10.2021, враховуючи загальний період заборгованості з 06.11.2021 по 05.05.2022 розрахований позивачем з 01.01.2022 по 10.04.2022 на суму заборгованості, яка існувала в той період та становить 18 404,49 грн. Судом встановлено, що розрахунок не суперечить вимогам законодавства, а тому заявлена позивачем сума пені підлягає до стягнення з відповідача.
Також позивач просив стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 2 000,08 грн нарахованих за період з 21.01.2022 по 01.04.2022 та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 5 483,79 грн, нарахованої за період лютого 2022 року.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За положеннями зазначеної норми наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним коштами, належними до сплати кредиторові.
На підставі вказаних норм права, враховуючи, що розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних наявний в матеріалах справи є арифметично вірним, зазначені вимоги позивача визнаються судом та підлягають задоволенню.
Відповідач відзив на позов, доказів оплати електричної енергії або контррозрахунку заборгованості не надав. Таким чином, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та не спростований відповідачем.
Як унормовано статтею 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами першою - четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині першій статті 74 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем надано належні та допустимі докази у розмінні статтей 73-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження викладених у позові обставин, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у вигляді судового збору покладаються на відповідача в сумі 5 529,38 грн (1,5% ціни позову).
Керуючись статтями 129, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Меліоратор" (08292, Київська область, місто Буча, вулиця Леха Качинського, 7, код 01037229) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (08132, Київська область, місто Вишневе, вулиця Київська, 8 В, код 42094646) 368 625 (триста шістдесят вісім тисяч шістсот двадцять п'ять) грн 09 коп. (з яких 342736,73 грн заборгованість за спожиту електроенергію, 18404,49 грн пеня, 2000,08 грн 3% річних та 5483,79 грн інфляційні втрати), а також 5 529 (п'ять тисяч п'ятсот двадцять дев'ять) грн 38 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.Г. Шевчук
Повний текст рішення складено та підписано: 26.09.2022