вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"27" вересня 2022 р. м. Київ Справа № 911/1428/22
Суддя Бабкіна В.М., розглянувши зустрічну позовну заяву і додані до неї документи
за зустрічним позовом Військової частини НОМЕР_1 (08307, Київська обл., м. Бориспіль)
до Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7),
за участі третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, м. Київ, пр-т Голосіївський, 50),
за участі третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерства інфраструктури України (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14),
про визнання недійсним п. 6.5 договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого майна), що належить до державної власності № 2164 від 01.10.2018 р.,
у справі за позовом Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7)
до Військової частини НОМЕР_1 (08307, Київська обл., м. Бориспіль),
за участі третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, м. Київ, пр-т Голосіївський, 50),
за участі третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерства інфраструктури України (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14),
про визнання договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю укладеним в наданій редакції,
встановив:
Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” до Військової частини НОМЕР_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору-1 - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору-2 - Міністерства інфраструктури України, про визнання договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю укладеним в наданій редакції.
22.09.2022 р. до Господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява № 14/3297-22-Вих від 19.09.2022 р. (вх. № 12965/22 від 22.09.2022 р.) Військової частини НОМЕР_1 до Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”, за участі третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та за участі третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерства інфраструктури України, про визнання недійсним п. 6.5 договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого майна), що належить до державної власності № 2164 від 01.10.2018 р.
Подана зустрічна позовна заява не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
За приписами ч. 4 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Спеціальним законом, що регулює зазначені питання, є Закон України “Про судовий збір”, статтею 2 якого визначено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі - іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду, тобто позивачі. Відповідно до частини 1 ст. 3 вказаного закону, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Таким чином, обов'язок сплати судового збору законом покладено на позивача.
Слід зазначити, що приписами статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено на рівні 2481,00 грн.
З огляду на викладене, за заявленою зустрічним позивачем у даній справі вимогою судовий збір підлягає сплаті в розмірі 2481,00 грн.
Однак, до зустрічного позову не додано доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Натомість зустрічний позивач просить суд відстрочити йому сплату судового збору на строк до ухвалення рішення у справі за зустрічною позовною заявою.
В обґрунтування вказаного клопотання зустрічний позивач зазначає, що воно має бути задоволене з огляду на те, що Окремий контрольно-пропускний пункт «Київ» (Військова частина 1492) фінансується з Державного бюджету України. Станом на вересень 2022 року на рахунку ОКПП відсутні належні кошти для оплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви, у зв'язку з чим останнім до Адміністрації Держприкордонслужби було подано клопотання на виділення необхідних коштів, які надійдуть на рахунок ОКПП на початку жовтня 2022 року.
Суд відзначає, що пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Наведена норма містить виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.
З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини 1 статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 р. у справі № 940/2276/18).
У даному випадку, предметом зустрічного позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, зустрічний позивач не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", а зазначені ним у зустрічній позовній заяві підстави звернення до суду не передбачені вказаною нормою.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.09.2022 р. у справі № 918/351/21.
З огляду на викладене суд вбачає відсутніми підстави для задоволення клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за зустрічним позовом у даній справі.
Поряд з цим, відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Дослідивши подані Військовою частиною НОМЕР_1 матеріали зустрічної позовної заяви, суд встановив, що, в порушення наведених приписів, у переліку документів, які додаються до позовної заяви, зазначено докази направлення відзиву сторонам та витяг з ЄДРПОУ, в той час як фактично до зустрічної позовної заяви № 14/3297-22-Вих від 19.09.2022 р. (вх. № 12965/22 від 22.09.2022 р.), що надійшла до суду, додано фіскальні чеки від 20.09.2022 р. як доказ направлення кореспонденції на адресу ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” та третім особам, витяг з ЄДРПОУ, копію договору № 204-21 від 15.11.2021 р., схеми № 02.5-31-23 від 25.02.2019 р., № 02.5-31-82 від 01.05.2019 р., № 02.5-31-51 від 10.04.2018 р., № 02.5-31-24 від 25.02.2019 р., № 02.5-31-50 від 10.04.2018 р., № 02.5-31-49 від 10.04.2018 р., № 02.5-31-52 від 10.04.2018 р., № 02.5-31-54 від 10.04.2018 р., № 02.5-31-53 від 10.04.2018 р., № 02.5-31-101 від 07.09.2018 р.
Окрім того, відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно з вимогами статті 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
За змістом п. 61 Правил надання поштового зв'язку, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
За таких обставин належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу та третім особам є опис вкладення відправленої поштової кореспонденції, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи.
Судом встановлено, що до зустрічної позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 на підтвердження направлення її Державному підприємству “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” та третім особам додано фіскальні чеки Укрпошти від 20.09.2022 р. Водночас, описів вкладення у цінний лист до зустрічної позовної заяви не додано.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою статті 180 Господарського процесуального кодексу України, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (ч. 5 ст. 180 ГПК України).
Згідно з приписами частин 1 та 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Поряд з цим, судом звертається увага зустрічного позивача, що згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. 8 Закону України «Про судовий збір», п. 8 ч. 3 ст. 162, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 164, ст. 172, ч.ч. 1, 2 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за зустрічною позовною заявою залишити без задоволення.
2. Зустрічну позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 № 14/3297-22-Вих від 19.09.2022 р. (вх. № 12965/22 від 22.09.2022 р.) залишити без руху.
3. Запропонувати зустрічному позивачу в строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки зустрічної позовної заяви № 14/3297-22-Вих від 19.09.2022 р. (вх. № 12965/22 від 22.09.2022 р.) шляхом: надання доказів сплати судового збору за вказаним позовом у сумі 2481,00 грн.; надання доказів надіслання відповідачу та третім особам копії зустрічної позовної заяви з додатками листом з описом вкладення; зазначення переліку доданих до зустрічної позовної заяви документів, які надійшли до суду і направлені решті учасників процесу.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 27.09.2022 р.
Суддя В.М. Бабкіна