вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"26" вересня 2022 р. Справа № 911/1730/22
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї документи
заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Козинської селищної ради
до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Ритм-Омега»;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Солум»
про усунення перешкод у здійсненні користування і розпорядження земельними ділянками шляхом скасування рішень про державну реєстрації та повернення земельних ділянок
встановив:
Заступник керівника Київської обласної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області із позовною заявою від 16.09.2022 № 15/1-725вих-22 в інтересах держави в особі Козинської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ритм-Омега» (далі - ТОВ «Ритм-Омега») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Солум» (далі - ТОВ «Солум»), у якій просить суд:
1) усунути перешкоди у здійсненні Козинською селищною радою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду, що розташовані на території смт Козин Обухівського району Київської області шляхом скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:
- № 11103780 від 21.02.2014 на земельну ділянку площею 4,316 га з кадастровим номером 3223155400:03:003:0059;
- № 11098979 від 21.02.2014 на земельну ділянку площею 4,1532 га з кадастровим номером 3223155400:03:003:0060;
- № 11105321 від 21.02.2014 на земельну ділянку площею 1,169 га з кадастровим номером 3223155400:03:003:0068;
- № 11101347 від 21.02.2014 на земельну ділянку площею 0,88 га з кадастровим номером 3223155400:03:003:0071;
- № 11232679 від 26.02.2014 на земельну ділянку площею 3,9308 га з кадастровим номером 3223155400:03:003:0061;
- № 11232424 від 26.02.2014 на земельну ділянку площею 2,779 га з кадастровим номером 3223155400:03:003:0063;
- № 11232287 від 26.02.2014 на земельну ділянку площею 1,806 га з кадастровим номером 3223155400:03:003:0066;
- № 11232116 від 26.02.2014 на земельну ділянку площею 1,28 га з кадастровим номером 3223155400:03:003:0067;
- № 11232561 від 26.02.2014 на земельну ділянку площею 0,951 га з кадастровим номером 3223155400:03:003:0069;
- № 8301471 від 25.11.2013 на земельну ділянку площею 3,309 га з кадастровим номером 3223155400:03:003:0062;
- № 8303568 від 25.11.2013 на земельну ділянку площею 2,129 га з кадастровим номером 3223155400:03:003:0064;
- № 8304674 від 25.11.2013 на земельну ділянку площею 1,8515 га з кадастровим номером 3223155400:03:003:0065;
- № 8305693 від 25.11.2013 на земельну ділянку площею 0,9425 га з кадастровим номером 3223155400:03:003:0070;
- № 8306753 від 25.11.2013 на земельну ділянку площею 0,403 га з кадастровим номером 3223155400:03:003:0072;
2) усунути перешкоди у здійсненні Козинською селищною радою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду з кадастровими номерами: 3223155400:03:033:0063, 3223155400:03:033:0067, 3223155400:03:033:0069, 3223155400:03:033:0061, 3223155400:03:033:0066, 3223155400:03:033:0059, 3223155400:03:033:0068, 3223155400:03:033:0071, 3223155400:03:033:0060, 3223155400:03:033:0062, 3223155400:03:033:0065, 3223155400:03:033:0072, 3223155400:03:033:0070, 3223155400:03:033:0064 - шляхом їх повернення від ТОВ «Ритм-Омега» та ТОВ «Солум» на користь Козинської територіальної громади в особі Козинської селищної ради.
Дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, суд установив наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з такого.
Відповідно до приписів пункту 2 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), позовна заява повинна містити, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).
Як вбачається зі змісту позовної заяви, прокурор зазначив місцезнаходженням ТОВ «Солум» (код ЄДРПОУ 36867614): 01001, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 16. Проте, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження ТОВ «Солум» зареєстровано за адресою: 01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 25, офіс 6. Отже прокурор зазначив неправильне місцезнаходження юридичної особи - відповідача 2 у цій справі.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Приписами частини першої статті 172 ГПК України встановлено, що позивач зобов'язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
В якості доказу відправлення відповідачу 2 копії позовної заяви і доданих до неї документів до позовної заяви прокурор долучив опис вкладення у цінний лист від 16.09.2022 про надіслання ТОВ «Солум» копії позовної заяви з додатками на адресу: 01001, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 16. Однак, як зазначено вище, зареєстрованим місцезнаходженням ТОВ «Солум» є: 01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 25, офіс 6.
Таким чином, опис вкладення у цінний лист про надіслання ТОВ «Солум» копії позовної заяви з додатками на адресу іншу ніж та, яка внесена до Єдиного державного реєстру як його місцезнаходження, не може вважатись належним доказом відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві 2.
Крім того суд установив, що у пункті 5 описів вкладення, які надано в якості доказів відправлення на адреси учасників справи копії позовної заяви з додатками, зазначено лист Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика» Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 294 від 15.08.18 з додатками на 3 арк. Проте в додатках до позовної заяви від 16.09.2022 № 15/1-725вих-22, яка надійшла до суду, міститься копія листа Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика» Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з додатками на 3 арк. з іншими реквізитами - № 01-01/294 від 15.08.2018, про надіслання якого в описах вкладення не вказано.
Також суд звертає увагу, що відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
У позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 163 ГПК України).
У позовній заяві прокурор не вказав ціну позову, натомість зазначив, що позов є немайновим та долучив до позовної заяви платіжне доручення № 1603 від 06.09.2022 про сплату судового збору в розмірі 5178,00 грн.
Зокрема, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.12.2020 у справі № 905/98/20, прокурор зазначає про те, що вимоги щодо витребування і повернення майна не завжди носять майнову направленість. За результатами вирішення спору в даному випадку не відбувається зміна власника спірного майна, а захищаються його інтереси, що проявляються у зобов'язально-правовій формі щодо відповідача. Тобто, як зазначає прокурор, позов, поданий у цій справі, є немайновим, оскільки за своєю суттю позовна вимога прокурора не направлена на «збагачення» позивача.
Як свідчить зміст позовної заяви, у пункті 1 прохальної частини позову прокурор заявив вимоги про усунення перешкод у здійсненні Козинською селищною радою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду, що розташовані на території смт Козин Обухівського району Київської області, шляхом скасування чотирнадцяти рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Пункт 2 прохальної частини позовної заяви містить вимогу про усунення перешкод у здійсненні Козинською селищною радою права користування та розпорядження зазначеними вище земельними ділянками водного фонду шляхом їх повернення від ТОВ «Ритм-Омега» та ТОВ «Солум» на користь Козинської територіальної громади в особі Козинської селищної ради.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначає, що набуття у приватну ТОВ «Ритм-Омега» та ТОВ «Солум» вказаних вище земельних ділянок відбулось із грубими порушеннями вимог Земельного кодексу України та Водного кодексу України, у зв'язку з чим останні підлягають поверненню у власність територіальної громади в особі Козинської селищної ради.
Проаналізувавши зміст позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовна заява має одночасно майновий і немайновий характер, виходячи з такого.
У постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1-3 частини першої статті 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Вимоги щодо усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками шляхом скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, які входять до предмета цього позову, очевидно є вимогами немайнового характеру.
Водночас до предмета позову у цій справі також належать позовні вимоги прокурора про усунення перешкод у здійсненні Козинською селищною радою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду шляхом їх повернення від ТОВ «Ритм-Омега» та ТОВ «Солум» на користь Козинської територіальної громади в особі Козинської селищної ради. Зазначені вимоги мають майновий характер.
При цьому доводи прокурора з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.12.2020 у справі № 905/98/20, про те, що цей позов є немайновим, суд відхиляє з огляду на те, що прокурор наводить лише частину правової позиції Верховного Суду.
Так, у вказаній постанові Верховний Суд дійшов висновку про немайновий характер позовної вимоги щодо повернення земельної ділянки, оскільки у зазначеній справі мали місце правовідносини сторін, врегульовані договором оренди, який припинився.
Верховний Суд зазначив, що за результатами вирішення спору шляхом задоволення позову в даному випадку не відбувається зміна приналежності спірного майна, а захищаються інтереси власника землі, що проявляються щодо відповідача у зобов'язально-правовій формі, а саме у формі обов'язку орендаря повернути об'єкт оренди після закінчення строку дії договору оренди.
Таким чином, за висновком Верховного Суду, поданий прокурором у справі № 905/98/20, є немайновим, оскільки за своєю суттю позовна вимога прокурора не направлена на «збагачення» позивача, яке можна оцінити вартісно.
Натомість заявлена прокурором позовна вимога у цій справі (№ 911/1730/22) про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками шляхом їх повернення є матеріально-правовою вимогою, яка має вартісне, грошове вираження, що свідчить про її майновий характер.
При цьому саме по собі скасування рішень про державну реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки не спричинить повернення їх до належного, на думку прокурора, власника (розпорядника).
Тобто перехід прав щодо володіння, користування та розпорядження вказаним майном від відповідачів до його власника (розпорядника) є наслідком задоволення саме зазначеної вимоги про повернення земельних ділянок та виконання судового рішення.
Таким чином, позовна вимога про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками шляхом їх повернення має вартісну оцінку, носить майновий характер і розмір ставок судового збору за її подання визначається на підставі статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру вартості зазначеного майна.
Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір», у преамбулі якого зазначено, що він визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до частини другої статті 4 цього Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2), а позовної заяви немайнового характеру - 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 2).
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 01.01.2022 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2481,00 грн.
Аналіз позовних вимог, викладених у пункті 1 прохальної частини позову, дає підстави для висновку про те, що вимоги про скасування кожного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є самостійною вимогою, оскільки, незважаючи на однорідність цих вимог, кожне таке рішення є самостійною реєстраційною дією, вчиненими в різні проміжки часу, різними суб'єктами та щодо різних земельних ділянок.
Отже за розгляд судом вимог немайнового характеру про усунення перешкод у здійсненні Козинською селищною радою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду, що розташовані на території смт Козин Обухівського району Київської області, шляхом скасування чотирнадцяти рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень підлягає до сплати судовий збір у розмірі 34734,00 грн (14 х 2481,00 грн).
При цьому, у зв'язку із незазначенням ціни позову, із посиланням на відповідні докази вартості спірних земельних ділянок, суд позбавлений можливості встановити належну суму судового збору, яка підлягає до сплати за вимогу майнового характеру, викладену у пункті 2 прохальної частини позову.
За таких обставин прокурору необхідно вказати ціну позову із наданням (зазначенням) суду доказів на підтвердження вартості спірних земельних ділянок, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні (шляхом повернення) якими заявлено вимоги у цій справі, а також доплатити судовий збір, який, з урахуванням вже сплаченого (5178,00 грн), становитиме загалом 1,5% від ціни позову.
Також, відповідно до пункту 4 частини третьої статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
У позовній заяві прокурор зазначив, що за ТОВ «Ритм Омега» зареєстровані земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223155400:03:033:0063, 3223155400:03:033:0067, 3223155400:03:033:0069, 3223155400:03:033:0061, 3223155400:03:033:0066, 3223155400:03:033:0059, 3223155400:03:033:0068, 3223155400:03:033:0071, 3223155400:03:033:0060 та за ТОВ «Солум» - земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223155400:03:033:0062, 3223155400:03:033:0065, 3223155400:03:033:0072, 3223155400:03:033:0062, 3223155400:03:033:0065, 3223155400:03:033:0072, які мають бути повернуті Козинській селищній раді.
Всупереч вимогам пункту 4 частини третьої статті 162 ГПК України прокурор у прохальній частині позовної заяви не вказав, які саме земельні ділянки підлягають поверненню на користь Козинської селищної ради від ТОВ «Ритм Омега» та які - від ТОВ «Солум».
Зазначене зумовлює неможливість виконання приписів частини сьомої статті 238 ГПК України, згідно з якими суд, приймаючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них.
Також суд звертає увагу на розбіжності у кадастрових номерах спірних земельних ділянок, які зазначено у прохальній частині позову.
Зокрема у пункті 1 прохальної частини позову вказано кадастрові номери земельних ділянок: 3223155400:03:003:0059, 3223155400:03:003:0060, 3223155400:03:003:0068, 3223155400:03:003:0071, 3223155400:03:003:0061, 3223155400:03:003:0063, 3223155400:03:003:0066, 3223155400:03:003:0067, 3223155400:03:003:0069, 3223155400:03:003:0062, 3223155400:03:003:0064, 3223155400:03:003:0065, 3223155400:03:003:0070, 3223155400:03:003:0072. У пункті 2 прохальної частини позовної заяви зазначені такі кадастрові номери: 3223155400:03:033:0059, 3223155400:03:003:0060, 3223155400:03:033:0068, 3223155400:03:033:0071, 3223155400:03:033:0061, 3223155400:03:033:0063, 3223155400:03:033:0066, 3223155400:03:003:0067, 3223155400:03:033:0069, 3223155400:03:033:0062, 3223155400:03:033:0064, 3223155400:03:033:0065, 3223155400:03:033:0070, 3223155400:03:033:0072.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, у цьому випадку - на прокурора, і відповідно для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться у статті 162 ГПК України.
Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійсненні судочинства за його позовною заявою.
Отже, з метою можливості виконання рішення суду у цій справі, у разі ймовірного задоволення позову, прокурору слід усунути розбіжності у кадастрових номерах спірних земельних ділянок, які вказано у прохальній частині позовної заяви.
Крім того суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 164 ГПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За приписами статті 91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до пункту 5.26 Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163:2020», затвердженого наказом ДП «УкрНДНЦ» від 01.07.2020 № 144, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
У даному випадку всі додані до позовної заяви копії документів не засвідчені належним чином, оскільки на них відсутня відмітка про засвідчення копій.
Також, вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі за позовом прокурора, поданим в інтересах держави в особі Козинської селищної ради, суд зазначає таке.
Згідно з вимогами частини п'ятої статті 162 ГПК України, у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру». За змістом частин 1, 3, 4 вказаної статті представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до частин 3-4 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Системне тлумачення положень статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19 та від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).
Отже прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
До того ж у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки:
- звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;
- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо;
- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
В обґрунтування підстав звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Козинської селищної ради прокурор посилається на те, що останньою не вживаються заходи для захисту інтересів держави протягом тривалого часу, що свідчить про бездіяльність компетентного органу.
У позовній заяві зазначено, що Київська обласна прокуратура, в порядку частини четвертої 23 Закону України «Про прокуратуру», направила лист від 18.07.2022 № 15/1-433вих22 до Козинської селищної ради щодо надання інформації про вжиті заходи, спрямовані на захист інтересів держави з метою повернення їй спірних земельних ділянок водного фонду, однак, за твердженнями прокурора, відповідь на вказаний лист станом на даний час до обласної прокуратури не надійшла.
До позовної заяви заступника керівника Київської обласної прокуратури від 16.09.2022 № 15/1-725вих-22 долучено лист від 18.07.2022 № 15/1-433вих22, адресований Козинській селищній раді, проте прокурор не зазначив якими саме доказами підтверджується направлення цього листа Козинській селищній раді та не навів відповідних доказів у переліку документів, що додаються до позовної заяви. Також прокурор не зазначив, що докази повідомлення компетентного органу (відправлення чи вручення) не можуть бути подані разом із позовною заявою.
Зазначений лист, як свідчить опис вкладення у цінний лист від 16.09.2022 про надіслання Козинській селищній раді позовної заяви з додатками, надісланий одночасно з позовом.
Крім того долучене до позовної заяви повідомлення Київської обласної прокуратури від 09.09.2022 № 15/1-623вих-22(в порядку частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»), адресоване Козинській селищній раді, також надіслане разом із позовною заявою.
Таким чином, в порушення положень статті 164 ГПК України та абзацу третього частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор не надав до суду доказів на підтвердження попереднього, до звернення до суду, повідомлення відповідного суб'єкта владних повноважень про намір здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах.
Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України, має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті (висновок, викладений у пункті 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
За приписами статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Способами усунення недоліків позовної заяви заступника керівника Київської обласної прокуратури від 16.09.2022 № 15/1-725вих-22 визначається:
- надання суду доказів надіслання (опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек про надання послуг поштового зв'язку) копії позовної заяви і доданих до неї документів ТОВ «Солум» за його зареєстрованим місцезнаходженням;
- надання суду доказів надіслання (опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек про надання послуг поштового зв'язку) іншим учасникам у справі листа Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика» Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 01-01/294 від 15.08.18 з додатками на 3 арк., копія якого долучена до позовної заяви;
- усунення розбіжностей у кадастрових номерах спірних земельних ділянок, які зазначено у прохальній частині позовної заяви;
- визначення змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- зазначення ціни позову із наданням суду доказів на підтвердження вартості земельних ділянок, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні якими (шляхом їх повернення), заявлено у позові;
- надання суду доказів доплати у встановлених законом порядку і розмірі судового збору, який, з урахуванням вже сплаченого судового збору (5178,00 грн), становитиме у сумі 1,5% від ціни позову - за вимоги майнового характеру, а також доплати судового збору в розмірі 34734,00 грн - за вимоги немайнового характеру;
- надання суду належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів із зазначенням слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії;
- зазначення доказів, якими підтверджується попереднє (до звернення до суду) надіслання (вручення) Козинській селищній раді листа від 18.07.2022 № 15/1-433вих22. За наявності відповідних доказів - надання їх суду в належним чином засвідчених копіях;
- надання суду доказів відправлення (опис вкладення та фіскальний чек про надання послуг поштового зв'язку) іншим учасникам у справі пояснень та документів, складених на усунення недоліків позовної заяви, на виконання вимог ч. 1 ст. 172 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Залишити без руху позовну заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури від 16.09.2022 № 15/1-725вих-22.
2. Встановити заступнику керівника Київської обласної прокуратури строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків - до десяти днів з дня вручення цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Щоткін