ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.09.2022Справа № 910/6235/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" до Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторію "Київ" Плюс про стягнення 83 049,18 грн,
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
У липні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій "Київ" Плюс" (далі - Санаторій) заборгованості в розмірі 83 049,18 грн, з яких: 75 728,42 грн - основний борг, 2 044,67 грн - інфляційні втрати, 4 896,41 - пеня, 379,68 грн - три проценти річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті за договором постачання природного газу для потреб побутових споживачів від 29 квітня 2022 року № 41FN797-3933-22.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 липня 2022 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/6235/22 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику/повідомлення представників сторін (без проведення судового засідання). Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 25 липня 2022 року про відкриття провадження у справі № 910/6235/22 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04108, місто Київ, проспект Правди, будинок 31А.
Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали 25 липня 2022 року було повернуто підприємством поштового зв'язку на адресу суду в зв'язку з відсутністю Товариства за вказаною адресою.
Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Проте Санаторій у визначений судом строк відзив на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направив.
Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
29 квітня 2022 року між позивачем та відповідачем укладено договір постачання природного газу для потреб побутових споживачів № 41FN797-3933-22, за умовами якого Товариство зобов'язалося передати у власність Санаторію протягом квітня і травня 2022 року природний газ, а відповідач - прийняти та оплатити вартість газу в розмірах, строки та порядку, визначених цим договором (пункт 1.1. вказаного правочину).
Зазначений договір підписаний уповноваженим представниками його сторін, а також скріплений печатками цих юридичних осіб.
Відповідно до пунктів 3.1. - 3.2. договору розрахунки за поставлений відповідачу газ здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між сторонами. Підписавши вказану угоду, Санаторій підтвердив, що ознайомлений з тим, що протягом строку її дії ціна на товар може змінюватись, про що сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Ціна одного куб.м природного газу без врахування ПДВ на відповідний місяць поставки визначається в додатковій угоді на такий місяць поставки. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди.
Як передбачено пунктами 3.4., 3.6. спірної угоди, ціна газу застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі та розрахунках за цим договором. Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого Санаторію.
За умовами пунктів 4.1., 4.3. договору розрахунковий період становить один місяць. Оплата товару здійснюється виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні, у розмірі 100 % за фактично переданий газ до десятого числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (звітним місяцем). Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування грошових коштів на поточний банківський рахунок позивача.
Згідно з пунктом 9.1. вказаної угоди цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення їх підписів печатками та діє в частині постачання газу - з газової доби, з якої Санаторій включений до реєстру споживачів Товариства в інформаційній платформі ГТС, до 31 травня 2022 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Згідно з додатком № 2 до вказаної угоди щодобовий обсяг споживання природного газу на квітень місяць для Санаторію складає 9 477,90 куб.м.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано, а відповідачем - прийнято природний газ на підставі вказаного договору за квітень 2022 року на загальну суму 75 725,42 грн (разом з ПДВ).
Вказане підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 30 квітня 2022 року № ЗЛВ82020653. Даний акт підписаний та скріплений печатками Товариства та Санаторію без претензій та зауважень.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказував, що відповідач не сплатив в установлених договором порядку і строки вартість поставленого газу за квітень 2022 року, в зв'язку з чим за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 75 728,42 грн.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи те, що сума боргу відповідача, яка складає 75 728,42 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача до Санаторію про стягнення вказаної суми боргу, у зв'язку з чим така вимога підлягає задоволенню.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо оплати поставленого газу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 379,68 грн трьох процентів річних та 2 044,67 грн інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу в розмірі 75 728,42 грн у період з 11 травня 2022 року по 10 липня 2022 року.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки заявлений Товариством до стягнення розмір трьох процентів річних є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, а заявлений розмір інфляційних втрат не перевищує розраховану судом суму вказаної компенсаційної виплати, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаних сум підлягають задоволенню.
Позивач також просив суд стягнути з відповідача 4 896,41 грн пені, нарахованої на суму боргу в розмірі 75 728,42 грн у період з 11 травня 2022 року по 10 липня 2022 року.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).
Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 6.2.1. договору в разі порушення відповідачем строків оплати за цим договором, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Оскільки заявлений Товариством до стягнення розмір пені, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, позов в частині стягнення з відповідача суми цієї штрафної санкції також підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин позов Товариства підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій "Київ" Плюс (04108, місто Київ, проспект Правди, будинок 31А; ідентифікаційний код 05378938) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" (79039, місто Львів, вулиця Шевченка Т., будинок 111А; ідентифікаційний код 39594527) 75 728 (сімдесят п'ять тисяч сімсот двадцять вісім ) грн 42 коп. основного боргу, 4 896 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто шість) грн 41 коп. пені, 2 044 (дві тисячі сорок чотири) грн 67 коп. інфляційних втрат, 379 (триста сімдесят дев'ять) грн 68 коп. трьох процентів річних та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 26 вересня 2022 року.
СуддяЄ.В. Павленко