вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.09.2022м. ДніпроСправа № 904/2242/22
за заявою: Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", м. Київ
про скасування заходів забезпечення позову
у справі:
за позовом ОСОБА_1 , м. Київ
до відповідача-1: Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", м. Київ
до відповідача-2: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз", м. Дніпро
до відповідача-3: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Компанія Ерісвелл Трейдінг Лімітед (Eriswell Trading Lімітеd), Компанія Содеман Лімітед (Sodeman Lімітеd), Компанія Тантер Холдінгс Лімітед (Tаnтеr Hоldіngs Lімітеd), м. Нікосія, Кіпр
про визнання дій незаконними
Та за позовами третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору:
- Компанії Ерісвелл Трейдінг Лімітед (Eriswell Trading Lімітеd), м. Нікосія, Кіпр
- Компанії Содеман Лімітед (Sodeman Lімітеd), м. Нікосія, Кіпр
- Компанії Тантер Холдінгс Лімітед (Tаnтеr Hоldіngs Lімітеd), м. Нікосія, Кіпр
до відповідача-1: Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", м. Київ
до відповідача-2: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз", м. Дніпро
до відповідача-3: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Компанія Ерісвелл Трейдінг Лімітед (Eriswell Trading Lімітеd), Компанія Содеман Лімітед (Sodeman Lімітеd), Компанія Тантер Холдінгс Лімітед (Tаnтеr Hоldіngs Lімітеd), м. Нікосія, Кіпр
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, м. Київ
про визнання дій незаконними
Суддя Крижний О.М.
Представники:
Від позивача: Зіньковська Н.В., ордер, адвокат
Від відповідача-1: Варданян А.А., довіреність, адвокат; Когутенко М.Г., довіреність, адвокат
Від відповідача-2: Кондратенко Д.А., довіреність, адвокат
Від відповідача-3: Кондратенко Д.А., довіреність, адвокат
Від Компанії Ерісвелл Трейдінг Лімітед: Зіньковська Н.В., довіреність, адвокат
Від Компанії Содеман Лімітед: Зіньковська Н.В., довіреність, адвокат
Від Компанії Тантер Холдінгс Лімітед: Зіньковська Н.В., довіреність, адвокат
Від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів: Кліпа О.С., витяг з ЄДР, представник
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить:
- визнати незаконними дії Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" та Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз", які полягають в заміні членів Наглядової ради Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" представників акціонерів - Компанії Тантер Холдінгс Лімітед (Tаnтеr Hоldіngs Lімітеd), Ерісвелл Трейдінг Лімітед (Eriswell Trading Lімітеd), Компанії Содеман Лімітед (Sodeman Lімітеd) відповідно до договору №11/2022 управління активами (майном) від 05.07.2022, укладеного між Акціонерним товраиством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" та Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів;
- визнати незаконними дії Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" та Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз", які полягають в заміні членів Наглядової ради АТ "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" представників акціонерів - Компанії Тантер Холдінгс Лімітед (Tаnтеr Hоldіngs Lімітеd), Ерісвелл Трейдінг Лімітед (Eriswell Trading Lімітеd), Компанії Содеман Лімітед (Sodeman Lімітеd) відповідно до договору №11/2022 управління активами (майном) від 05.07.2022, укладеного між Акціонерним товраиством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" та Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів;
- відсторонити від посад у Наглядовій раді Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" осіб-представників акціонерів Компанії Тантер Холдінгс Лімітед (Tаnтеr Hоldіngs Lімітеd), Ерісвелл Трейдінг Лімітед (Eriswell Trading Lімітеd), Компанії Содеман Лімітед (Sodeman Lімітеd) призначених Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" як управителем відповідно до договору №11/2022 управління активами (майном) від 05.07.2022, укладеного між Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" та Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів;
- відсторонити від посад у Наглядовій раді Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" осіб - представників акціонерів Компанії Тантер Холдінгс Лімітед (Tаnтеr Hоldіngs Lімітеd), Ерісвелл Трейдінг Лімітед (Eriswell Trading Lімітеd), Компанії Содеман Лімітед (Sodeman Lімітеd) призначених Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" як управителем відповідно до договору №11/2022 управління активами (майном) від 05.07.2022, укладеного між Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" та Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в період з 22.07.2022 по 02.08.2022 товариства отримали повідомлення про заміну членів наглядової ради представників компанії Компанії Тантер Холдінгс Лімітед (Tаnтеr Hоldіngs Lімітеd), Ерісвелл Трейдінг Лімітед (Eriswell Trading Lімітеd), Компанії Содеман Лімітед (Sodeman Lімітеd) за підписом управителя активами товариств генерального директора Акціонерного товариства "Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз"
Позивач вважає, що повідомлення поза волі позивача припиняє повноваження позивача як члена Наглядової ради представника компанії Компанії Тантер Холдінгс Лімітед (Tаnтеr Hоldіngs Lімітеd), а отже порушує його права та охоронювані законом інтереси, передбачені статутами Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз", Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" та нормами чинного законодавства. Позивач вбачає конфлікт інтересів, оскільки дії відповідача-1 можуть породити прийняття незаконних рішень Наглядовою радою товариств на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та вплинути на ефективність їх фінансово-господарської діяльності.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2022 позовну заяву у зазначеній частині позовних вимог прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 22.09.2022 о 10:00 год.
Від Компанії Ерісвелл Трейдінг Лімітед (Eriswell Trading Lімітеd), Компанії Содеман Лімітед (Sodeman Lімітеd), Компанії Тантер Холдінгс Лімітед (Tаnтеr Hоldіngs Lімітеd) надійшли позовні заяви третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору.
Ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2022 та 29.08.2022 позовні заяви третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору прийнято для спільного розгляду з позовною заявою ОСОБА_1 .
Від третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору Компанії Содеман Лімітед (Sodeman Lімітеd) та Компанії Ерісвелл Трейдінг Лімітед (Eriswell Trading Lімітеd) надійшли заяви про забезпечення позову (з прохальними частинами однакового змісту).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2022 заяви третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору - Компанії Содеман Лімітед (Sodeman Lімітеd) та Компанії Ерісвелл Трейдінг Лімітед (Eriswell Trading Lімітеd) про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено Наглядовим радам Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" та Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" у складі сформованому Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", як управителем відповідно до договору №11/2022 управління активами (майном) від 05.07.2022, укладеного між Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" та Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів приймати рішення щодо припинення повноважень (звільнення)/відсторонення голови правління та/або членів правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" та Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз", а також обрання (призначення) на ці посади інших осіб. Заборонено державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у тому числі приватним та/або державним нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії, які спрямовані на внесення змін до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно зміни керівника юридичної особи та членів керівних органів (голови правління та/або членів правління) Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" та Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз". Решту вимог заяв про забезпечення позову залишено без розгляду.
Від Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 26.08.2022.
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову обґрунтоване тим, що заявниками не наведено достатніх належних та допустимих у розумінні положень Господарського процесуального кодексу України доказів наявності обставин, які б дійсно могли призвести до ускладнення виконання судового рішення по справі у разі задоволення позову. Також заявниками не надано доказів стосовно адекватності та співмірності вказаного заходу забезпечення позову заявленим вимогам. Заявниками до заяви не додано достатніх належних та допустимих, у розумінні ст. ст. 76-79 ГПК України, доказів вчинення на теперішній час АТ "Чорноморнафтогаз" дій, щодо керівників відповідачів-2 та 3, членів правління та головного бухгалтера, що може бути підставою для повторного звернення заявників до суду. Відповідач-1 вважає, що обґрунтовуючи заяви про забезпечення позову, заявники лише припускають, що відповідач-1 буде змінювати склад правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" та Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Крівожгаз". Тобто, на думку відповідача-1, доводи заявників, якими мотивовано заяви про забезпечення позову, ґрунтуються лише на припущеннях останніх. Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" вважає, що оскільки подані заяви про забезпечення позову не містять обґрунтованих мотивів та посилань на докази щодо вчинення дій, які б прямо чи опосередковано свідчили, що невжиття заходів забезпечення майбутнього позовів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та/або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернутися до суду; відсутні докази щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявниками спосіб, існують підстави для скасування заходів забезпечення позовів.
Крім цього відповідач-1 зазначає, що твердження позивача про те, що Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Агентство, АРМА) може обрати управителем арештованих активів лише юридичну особу у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності та котрі отримали ліцензію на право проведення професійної діяльності на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, що передбачає діяльність з управління портфелем фінансових інструментів є необґрунтованим, оскільки відповідні критерії щодо підприємств, установ та організацій, яких АРМА може обрати управителем арештованих акцій, законодавством не встановлені. Наведені ж позивачем критерії стосуються інвестиційних фірм, які провадять діяльність з торгівлі фінансовими інструментами, зокрема, діяльність з управління портфелем фінансових інструментів. Відповідач-1 вказує, що не здійснює діяльність з управління портфелем фінансових інструментів, а здійснює діяльність управління активами. Діяльність з управління портфелем фінансових інструментів та діяльність управління активами по своїй суті не є тотожними видами діяльності, а тому доводи заявників є безпідставними.
Також відповідач-1 щодо питання передачі АРМА йому прав більше ніж належить самому агентству зазначає, що не погоджується з таким висновком. Зазначає, що згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к в управління АРМА було передано корпоративні права, а саме цінні папери. Згідно з ч.1 ст. 35 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" до особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером). Таким чином, відповідач-1 вважає, що на підставі ухвали слідчого судді АРМА отримала право на цінні папери та права за цінними паперами. В свою чергу, АРМА передала відповідні цінні папери у управління відповідачу-1. За твердженнями відповідача-1 ним було отримано від АРМА право на цінні папери та права за цінними паперами, зокрема, право голосувати на загальних зборах акціонерів, право на отримання дивідендів та право визначати кандидатуру для обрання до складу наглядової ради.
Щодо втручання у господарську діяльність відповідач-1 пояснює, що характер вжитих заходів забезпечення позову, на їх думку, не є співмірним із позовними вимогами, оскільки заборона наглядовим радам Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" та Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Крівожгаз" у сформованому відповідачем-1 складі приймати рішення щодо припинення повноважень (звільнення)/відсторонення голови правління та/або членів правління відповідачів, а також обрання (призначення) на ці посади інших осіб, а також державним реєстраторам вносити відповідні зміни до реєстру, фактично може блокувати всю діяльність товариств та призвести до негативних економічних, репутаційних та майнових втрат, що свідчитиме про втручання суду у господарську діяльність акціонерних товариств та у їх корпоративні права та порушують права осіб, що не є учасниками справи - інших акціонерів.
Представник третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору Компанії Содеман Лімітед (Sodeman Lімітеd) та Компанії Ерісвелл Трейдінг Лімітед (Eriswell Trading Lімітеd) проти клопотання про скасування заходів забезпечення позову заперечує, вважає зазначені відповідачем-1 аргументи для скасування заходів забезпечення позову безпідставними та просить в задоволенні клопотання відмовити. Представник третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору зазначає, що прийнявши в управління арештовані активи за договором управитель фактично відразу ж повідомив відповідачів-2,3 про зміну членів діючих наглядових рад незважаючи на те, що управитель ще не набув прав за цінними паперами. До того ж договором управління активами на управителя покладено обов'язок забезпечити призначення членів наглядових рад, керівника та головного бухгалтера юридичних осіб, корпоративні права яких арештовані. Тому представник третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору вважає, що доводи заявників у заяві про забезпечення позову базуються не на припущеннях, а на конкретних умовах договору та на фактичних вчинених діях спрямованих на їх виконання.
Також представник третіх осіб зауважує, що у відповідності із чинним законодавством АРМА може обрати управителем арештованих акцій позивача лише юридичну особу у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності та котрі отримали ліцензію на право проведення професійної діяльності на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, що передбачає діяльність з управління портфелем фінансових інструментів. На думку представника третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" таким вимогам не відповідає. Відсутність у відповідача-1 ліцензії на управління портфелем фінансових інструментів тальки ще раз підтверджує можливе настання несприятливих наслідків для відповідачів-2,3 внаслідок передачі їх активів в управління.
Щодо передачі АРМА більше прав, ніж належить самому агентству представник третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору зазначає, що суд арештував лише право акціонерів-заявників на акцію в частині правомочності права розпорядження, однак не арештовував прав, що виникають за цінними паперами - користуватися акцією у спосіб голосувати на загальних зборах акціонерів. Таким чином, відсутність у АРМА прав за цінними паперами товариства за процедурою передачі в управління не породжує таких прав за цінними паперами у відповідача-1, а отже не наділяє компетенцією в частині самостійного визначення кандидатур для обрання до складу органів управління товариства.
Також на думку представника третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору вжиті ухвалою суду заходи забезпечення позову не перешкоджають відповідачу-1 здійснювати свою основну діяльність передбачену Статутом.
Крім того, представником третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору подані письмові міркування, у яких зазначає, що відповідач-1 не володіє людськими ресурсами для управління арештованими корпоративними правами, так як ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі №757/11188/22-к від 17.05.2022 арештовано корпоративні права 26 підприємств, які здійснюють розподіл природного газу, а середня кількість працівників відповідача-1 складає 52 особи. Тому на думку представника третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у відповідача-1 відсутня належна кількість компетентних осіб, які були б спроможні належно виконати обов'язки за договором управління.
Також представник третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору зазначає, що відповідач-1 фактично є банкрутом з огляду на його фінансове становище, оскільки відповідно до річної фінансової звітності власний капітал становить -12158688000 грн. До того ж, відносно відповідача-1 на даний момент відкрито 57 виконавчих проваджень, що також свідчить про неефективність власної господарської діяльності Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз".
Представник відповідачів-2,3 проти задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову заперечує, вважає, що на час розгляду даної справи вжиття заходів забезпечення позову є доцільним і виправданим з метою недопущення порушень прав та законних інтересів заявників, з урахування принципів розумності та співмірності вжитих заходів забезпечення позову та прав сторін. Представник відповідачів-2,3 стверджує, що намір відповідача-1 змінити керівний склад Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" та Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" було очевидним з огляду на сукупність обставин, які передували поданню заяви про забезпечення позову. Так, управитель одразу ж після прийняття в управління арештовані активи за договором повідомив відповідача-2,3 про зміну членів діючих наглядових рад, хоча ще не набув прав за цінними паперами та відповідно до цього умов договору надає гарантію призначення членів наглядових рад, керівника та головного бухгалтера відповідачів-2,3 та звітує установнику управління про кандидатів, які будуть розглядатися на вказані посади. Представник відповідачів-2,3 вважає доводи заявників у заяві про забезпечення позову такими, що ґрунтуються на конкретних умовах договору та вчинених діях спрямованих на їх виконання.
Також представник відповідачів-2,3 наполягає на тому, що у відповідності із чинним законодавством АРМА може обрати управителем арештованих акцій лише юридичну особу у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності та котрі отримали ліцензію на право проведення професійної діяльності на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, що передбачає діяльність з управління портфелем фінансових інструментів.
Щодо передачі АРМА більше прав, ніж належить самому агентству представник відповідачів-2,3 зауважує, що суд арештував лише право акціонерів-заявників на акцію в частині правомочності права розпорядження, однак не арештовував прав, що виникають за цінними паперами - користуватися акцією у спосіб голосувати на загальних зборах акціонерів. Таким чином, відсутність у АРМА прав за цінними паперами товариства за процедурою передачі в управління не породжує таких прав за цінними паперами у відповідача-1, а отже не наділяє компетенцією в частині самостійного визначення кандидатур для обрання до складу органів управління товариства.
Також представник відповідачів-2,3 вважає, що вжиті ухвалою суду заходи забезпечення позову не перешкоджають відповідачу-1 здійснювати свою основну діяльність передбачену Статутом.
Від відповідача-1 надійшли пояснення щодо необхідності скасування заходів забезпечення позову, у яких наголошує на тому, що договір управління активами №11/2022 від 05.07.2022 є чинним і ніким не оспорюваним, а тому є обов'язковим до виконання. Тому вжиття судом заходів щодо заборони вчиняти будь-які дії як сторона цього договору, так і посадовим особам на виконання умов спірного договору, порушує ч.10 ст. 37 ГПК України, оскільки зачіпає права інших акціонерів (учасників) господарського товариства та діяльність товариства вцілому. Припущення, що дії відповідача-1 можуть негативно вплинути на господарську діяльність відповідачів-2,3 спростовуються покладеними на відповідача-1 зобов'язаннями за договором управління майном (активами). Відповідач-1 також зазначає, що розпорядженням №429-р від 28.05.2022 та №552-р від 01.07.2022 Кабінет Міністрів України погодив передачу відповідачу-1 арештованих компаній та доручив відповідачу-1 вжити всіх дієвих заходів, спрямованих на запобігання ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій. На думку відповідача-1 вжиті судом заходи забезпечення позову перешкоджають виконанню чинних та обов'язкових до виконання розпоряджень КМУ.
Також відповідач-1 вказує на те, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 15.07.2021 у справі №826/17153/18 волевиявлення власника при виборі АРМА управителя майна не має жодного значення. Більше того, відповідно до ст. 22 Закону України "Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" саме АРМА наділена повноваженнями контролю за ефективністю управління активами.
Розглянувши клопотання Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 26.08.2022, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини 1 статті 145 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Предметом позовів, поданих третіми особами, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору є: визнання незаконними дій відповідачів, які полягають в заміні членів Наглядової ради Акціонерного товариства представника акціонера - Содеман Лімітед (Sodeman Lімітеd) та Компанії Ерісвелл Трейдінг Лімітед (Eriswell Trading Lімітеd) відповідно до укладеного договору №11/2022 управління активами (майном) від 05.07.2022, укладеного між Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" та Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та відсторонення від посад у Наглядових радах товариств (відповідачів-2,3) осіб-представників акціонерів Содеман Лімітед (Sodeman Lімітеd) та Компанії Ерісвелл Трейдінг Лімітед (Eriswell Trading Lімітеd) призначених Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на підставі вказаного договору.
Так, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору зазначають, що внаслідок вчинення дій щодо заміни членів Наглядової ради незаконно відсторонили їх представників, які були членами у Наглядових радах товариств (відповідачів-2 та 3). У вказаних діях заявники вбачають те, що новим складом Наглядових рад буде призначено новий склад членів правління, який буде здійснювати управління Товариством. Заявники вказують, що у разі зміни голови та членів правління товариств заявникам доведеться повторно звертатися до суду із новими позовами про оскарження відповідних дій. З точки зору ефективного захисту прав, така ситуація є недопустимою.
У даному аспекті суд вважає обґрунтованим вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Наглядовим радам Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" та Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз", у складі, сформованому Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" приймати рішення щодо припинення повноважень (звільнення)/відсторонення голови правління та/або членів правління, а також обрання (призначення) на ці посади інших осіб та заборони державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії, спрямовані на внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно зміни керівника та членів керівних органів (голови правління та/або членів правління) товариств.
Суд звертає увагу, що у випадку прийняття наглядовою радою рішення про зміну складу правління, заявники, у випадку невжиття заходів забезпечення позову, змушені будуть знову звертатися до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства про зміну складу правління. Крім цього, у подальшому змінений склад правління може прийняти рішення, що можуть вплинути на діяльність чи стан товариства.
Прийняття судом заходів забезпечення позову щодо заборони органам управління товариств приймати рішення з конкретних визначених питань є легітимним заходом забезпечення позову.
З викладених підстав судом було частково задоволено заяви про забезпечення позову.
Судом було здійснено оцінку обґрунтованості доводів заявників щодо доцільності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, адекватності заходу до забезпечення позову, тобто його відповідність вимогам, на забезпечення яких він вживається, а також справедливого балансу інтересів сторін у справі, прийнято до уваги, що обраний вид забезпечення позову не призводить до невиправданого обмеження майнових прав відповідача.
Судом було встановлено, що запропоновані заявниками заходи до забезпечення позову, у задоволеній частині, відповідають позовним вимогам, на забезпечення яких просять вжити ці заходи. При цьому судом враховано співвідношення права (інтересу), про захист яких просять позивачі.
Відповідач-1 заявляючи про скасування заходів забезпечення позову посилається на те, що заявники лише припускають, що відповідач-1 буде змінювати склад правління Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" та Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Крівожгаз".
Разом з тим, пунктом 7.6 договору №11/2022 управління активами (майном) від 05.07.2022, укладеного між Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" та Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів передбачено, що управитель забезпечить призначення членів наглядових рад, керівника та головного бухгалтера юридичних осіб, визначених у підпункті 1.1.1, пункту 1.1, розділу 1 цього договору із дотриманням принципу доброчесності.
Тобто, умовами договору чітко визначено про забезпечення призначення нових членів наглядових рад та виконавчого органу товариств, а отже посилання заявників у заявах про забезпечення позову на недоведеність можливості зміни керівника та членів правління товариств є необґрунтованим, оскільки такі дії управителя передбачені договором управління.
Також суд звертає увагу на суперечливість аргументації заявника клопотання. Так, Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" вказує на те, що заявниками не надано доказів можливої зміни голови та членів правління товариств, і в той же час в усних поясненнях представники зазначають, що заборона зміни виконавчого органу перешкоджає управителю ефективно управляти товариствами.
Суд звертає увагу, що потреба у забезпеченні позову не зникла, та не змінились обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову. Також суд вважає необґрунтованими аргументи відповідача-1, викладені у п.4 заяви про скасування заходів забезпечення позову та у поясненнях щодо необхідності скасування заходів забезпечення позову, оскільки не зазначено підстав, яким чином вжиті судом заходи забезпечення позову заважають веденню основної господарської діяльності товариства, передбаченої Статутом.
Пояснення відповідача-1 щодо обов'язковості договору не є обґрунтованими, оскільки наявність договору не є перешкодою для вжиття заходів забезпечення позову. Більш того, позов ґрунтується на переданні Агентством на підставі договору більше прав, ніж належать самому Агентству. І дану підставу позову буде оцінено судом під час розгляду справи по суті. Необхідність надання такої оцінки передбачена Висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.10.2021 у справі № 910/18647/19. Дані заходи жодним чином не перешкоджають виконанню розпоряджень Кабінету Міністрів України. Також заявником клопотання не надано жодних доказів впливу ухвали про забезпечення позову на права інших акціонерів та перешкоджанню господарській діяльності товариства. Більш того, товариства у письмових поясненнях та представники товариств у судовому засіданні погодилися з заходами забезпечення позову та підтверджують стабільну й ефективну діяльність товариств з надання послуг розподілу газу.
Стосовно посилань відповідача-1 на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.07.2021 у справі №826/17153/18 та на ст. 22 Закону України "Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", суд звертає увагу, що питання ефективності управління не є предметом розгляду на стадії вжиття заходів забезпечення позову.
Отже, заявником клопотання про скасування заходів забезпечення позову не наведено аргументів, що є підставою для скасування таких заходів.
Вжиті судом заходи забезпечення позову підлягають скасуванню, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Заявником не зазначено обставин, що змінилися з моменту вжиття таких заходів, що в силу приписів чинного процесуального законодавства є підставами для скасування заходів забезпечення позову. На момент розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову підстави для скасування вжитих заходів забезпечення позову відсутні, оскільки обставини, які спричинили застосування заходів забезпечення позову не змінилися та не відпали. Протилежного заявником не доведено.
Підсумовуючи, суд звертає увагу на наступне.
Позовні вимоги спрямовані на захист прав щодо користування своїми майном (акціями).
Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Також, при розгляді заяви про забезпечення позову суд враховує положення міжнародного договору, а саме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що передбачає право на справедливий суд. Під терміном справедливий судовий розгляд розуміється у тому числі забезпечення реального виконання рішення, на що Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу держав - членів Ради Європи. Обов'язок забезпечення механізмів реалізації права на справедливий суд покладено на держави - учасниці. Одним з механізмів забезпечення реального виконання можливого рішення суду є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. Тому вжиття обраних судом заходів до забезпечення позову відповідає вимогам статті 6 Конвенції та зобов'язанням, взятим на себе Україною щодо забезпечення права на справедливе судочинство та виконання судових рішень.
Крім цього, згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту": кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет міжнародного договору за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права для вирішення конкретного спору.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
Відповідно до Висновку Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 у разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання судового рішення, то має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Відповідно до ч.2 ст.52 Закону України "Про акціонерні товариства" до виключної компетенції наглядової ради належить, зокрема обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу; прийняття рішення про відсторонення голови або члена виконавчого органу від здійснення повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови виконавчого органу.
Аналогічні положення містяться і в Статутах Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" та Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз".
У даному аспекті суд вважає обґрунтованим вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Наглядовим радам Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" та Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз", у складі, сформованому Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" приймати рішення щодо припинення повноважень (звільнення)/відсторонення голови правління та/або членів правління, а також обрання (призначення) на ці посади інших осіб та заборони державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії, спрямовані на внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно зміни керівника та членів керівних органів (голови правління та/або членів правління) товариств.
Суд звертає увагу, що у випадку прийняття наглядовою радою рішення про зміну складу правління, заявники, у випадку невжиття заходів забезпечення позову, змушені будуть знову звертатися до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства про зміну складу правління. Крім цього, у подальшому змінений склад правління може прийняти рішення, що можуть вплинути на діяльність чи стан товариства.
Прийняття судом заходів забезпечення позову щодо заборони органам управління товариств приймати рішення з конкретних визначених питань є легітимним заходом забезпечення позову.
Так, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 16.10.2020 у справі № 924/710/20 погодився з необхідністю заборони загальним зборам товариства приймати рішення з конкретних питань виходячи з того, що на виконання рішення загальних зборів від 06.05.2020р., яке має намір оскаржити заявник, товариство запланувало проведення загальних зборів учасників на 25.06.2020 р. з метою закінчення процедури збільшення статутного капіталу та затвердження результатів внесення додаткових вкладів учасниками товариства; затвердження розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів; затвердження збільшеного розміру статутного капіталу товариства; затвердження змін та доповнень до статуту товариства шляхом викладення його в новій редакції; уповноваження особи на проведення всіх дій для проведення державної реєстрації нової редакції статуту товариства.
Таким чином, невжиття відповідних заходів забезпечення позову може ускладнити ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися.
Аналогічно і в даній справі. Зміна членів наглядової ради є першим кроком для прийняття наглядовою радою чи загальними зборами товариства рішення про зміну виконавчого органу товариства. Спрямованість дій управителя на зміну виконавчого органу не є припущенням, а чітко передбачено договором управління.
Відповідно, невжиття відповідних заходів забезпечення позову може ускладнити ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявників, за захистом яких вони звернулися до суду, оскільки заявники, у разі задоволення позову, змушені будуть звертатися з новим позовом чи новими позовами про визнання недійсним рішень органів управління товариства.
Верховний Суд у постанові від 10.09.2021 у справі № 910/18567/20 погодився з вжитими заходами забезпечення позову у вигляді заборони загальним зборам учасників товариства приймати рішення з питань, які відповідно до Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" приймаються трьома четвертями голосів.
Встановлення заборони загальним зборам учасників товариства приймати наведені рішення відповідає процесуальному законодавству, адже в рамках справи оскаржуються рішення загальних зборів товариства, зокрема, щодо перерозподілу часток між учасниками товариства, зменшення частки позивача у статутному капіталі товариства, тобто в цій частині судом було заборонено приймати загальним зборам учасників товариства конкретні /визначені судом/ рішення, які безпосередньо та прямо стосуються предмета спору.
Суд звертає увагу, що і у розглядуваній справі вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони органам управління приймати рішення з конкретних питань безпосередньо стосується предмету спору, оскільки зміна члена наглядової ради є першим кроком для прийняття наглядовою радою рішення про зміну виконавчого органу товариства.
При цьому Верховний Суду погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що заборона загальним зборам учасників товариства приймати вказані вище рішення жодним чином не вплине на поточну господарську діяльність цього товариства, адже не впливає на можливість укладання товариством договорів з контрагентами, здійснення виробництва продукції, надання послуг, тощо.
Також, Верховний Суд погодився з господарськими судами попередніх інстанцій, що відповідне вжиття заходів забезпечення позову не матиме негативних наслідків для товариства, оскільки у випадку правомірності прийняття останнім рішення від 06.05.2020 р. товариство не позбавлене можливості закінчити процедуру збільшення статутного капіталу після вирішення судового спору.
Аналогічно і у даній справі, у випадку якщо під час розгляду справи по суті суд дійде висновку про законність зміни членів наглядової ради, товариство не позбавлене можливості закінчити процедуру зміни виконавчого органу. Також, заборона органам управління товариства приймати вказані вище рішення жодним чином не вплине на поточну господарську діяльність цього товариства, адже не впливає на можливість укладання товариством договорів з контрагентами, здійснення виробництва продукції, надання послуг, тощо.
Також, досліджуючи питання балансу інтересів сторін, суд звертає увагу на наступне.
Кримінальна справа, в рамках якої накладено арешт на акції, стосується питання, на думку органів досудового розслідування, ухилення від оплати вартості користування газотранспортними системами. В ухвалі Печерського районного суду міста Києва зазначається, що на думку слідчого службові особи Міністерства енергетики та вугільної промисловості України зловживаючи своїм службовим становищем організували підписання протоколів розбіжностей до додаткових угод з метою одержання неправомірної вигоди бенефіціарними власниками та власниками корпоративних прав зазначених акціонерних товариств (операторів газорозподільних систем), що дало їм змогу не сплачувати кошти за користування державним майном.
Тобто кримінальне провадження стосується ухилення операторами газорозподільних систем, на думку органів досудового розслідування, від оплати за користування державним майном, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу.
Отже, виходячи зі змісту ухвал Печерського районного суду міста Києва, кримінальне провадження не стосується технологічної сторони діяльності товариства, відповідно зміна виконавчого органу не є терміновою для забезпечення діяльності з розподілу природного газу. Звичайно, що у випадку встановлення судом правомірності передачі агентством цих повноважень управителю, управитель зможе реалізувати дані функції. На теперішній час дані обставини оцінюються з точки зору можливості тимчасової заборони в рамках забезпечення позову. І суд вважає таку заборону можливою та доцільною.
Також, підставою позову є, зокрема, те, що Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Агентство) передало більше прав, ніж належить самому Агентству.
Відповідно до ч.1 ст.170 Кримінального процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном. В ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 у справі №757/11188/22-к вказано: "Накласти арешт, заборонивши здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними…".
Отже, під час розгляду справи по суті судом буде досліджено питання щодо обсягу обмеження прав власника акцій в результаті накладення арешту та, відповідно, повноважень Агентства на управління таким арештованим майном. Дане питання буде з'ясовано під час розгляду справи по суті і не підлягає дослідженню при вирішення питання про вжиття заходів до забезпечення позову.
Суд звертає увагу на принципи правового підходу, застосованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.10.2021 при розгляді справи № 910/18647/19.
У зазначеній справі Агентство розпорядилося переданою йому як речовий доказ земельною ділянкою фактично від імені власника за відсутності на це законних підстав шляхом продажу на електронних торгах (п.9.27). Відсутність у Агентства законних підстав для передачі спірного майна на реалізацію з електронних торгів є самостійною та достатньою підставою для висновку про незаконність торгів та відсутність підстав для укладення за їх наслідками договору купівлі-продажу (п.9.29). При цьому Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що визнання недійсними результатів електронних торгів та договору купівлі-продажу є неефективним способом захисту. Ефективним способом захисту є витребування земельної ділянки.
Суд звертає увагу, що і в даній справі позивач обґрунтовує свої вимоги зокрема і тим, що Агентство не мало тих прав, які передало управителю за договором управління.
Тобто, презумпція правомірності правочину та відсутність позовної вимоги про визнання договору повністю чи в частині недійсним не перешкоджає суду з'ясувати обсяг повноважень Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та надати оцінку можливості передання таких повноважень управителю - Акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз".
Отже, заходи забезпечення позову є пов'язаними з позовними вимогами та підставами позову.
Також під час розгляду справи по суті буде досліджено питання щодо ліцензування діяльності управління цінними паперами, на що звертають увагу заявники у заяві про забезпечення позову.
Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
Суд звертає увагу, що відомості щодо виконавчого органу підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом вчинення реєстраційних дій.
Невжиття зазначеного заходу забезпечення позову у випадку прийняття рішення про зміну виконавчого органу, може істотно ускладнити ефективний захист і поновлення порушених корпоративних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, подавши позов у цій справі, та вимагатиме подання нових позовів про скасування реєстраційних дій тощо, що є недопустимим в аспекті ефективного захисту прав позивача.
Заборона державним реєстраторам вносити відповідні зміни до реєстру є тимчасовою та не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності товариства. Тобто вжиття заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірним порушенням корпоративних прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін.
Подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 922/2566/20, від 23.06.2021 у справі № 920/26/21, від 10.09.2021 у справі № 910/18567/20, від 22.10.2021 у справі № 922/1659/21, від 19.11.2021 у справі № 916/2009/21, від 15.04.2022 у справі № 904/7930/21.
Вжиття наведених заходів забезпечення позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у цій справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у випадку задоволення їх позовів.
Наведені Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" аргументи не є підставами для скасування вжитих заходів, а тому клопотання задоволенню не підлягає.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. З урахуванням розглядуваних відносин, інші аргументи Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" не змінюючи сутність правовідносин та їх оцінку, надану судом, і, відповідно, не потребують окремої оцінки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 145, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2022 у справі №904/2242/22 - відмовити.
Відмова у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з відповідним клопотанням про скасування заходів забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили після її оголошення та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України до Центрального апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено - 27.09.2022.
Суддя О.М. Крижний