вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"26" вересня 2022 р. Cправа № 910/5499/22
Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни
розглянувши заяву № б/н від 23.09.2022 (вх. № 01-47/12/2022 від 23.09.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус-Плюс Девелопмент" про відвід судді Шамшуріної М.В. від розгляду справи № 910/5499/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Атлант Мегабуд", 21014, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 13-15, ідентифікаційний код юридичної особи 43084780
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус-Плюс Девелопмент", 21005, Вінницька обл., м. Вінниця(з), "Поділля" район(з), б. Свободи, буд. 1, кв. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 42829021
про стягнення 205 364,14 гривень
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Атлант Мегабуд" із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус-Плюс Девелопмент" про стягнення авансового платежу у розмірі 205364,14 гривень у зв'язку з невиконанням договору підряду № 081221 від 08.12.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 № 910/5499/22 матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Атлант Мегабуд" про стягнення 205364,14 гривень з доданими до неї документами передано за підсудністю до Господарського суду Вінницької області.
22.07.2022 позовні матеріали у справі № 910/5499/22 надійшли до Господарського суду Вінницької області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2022 року справу № 910/5499/22 розподілено судді Шамшуріній М.В.
Ухвалою суду від 27.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/5499/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 25.08.2022 року о 10:00 год.
25.08.2022 до суду від відповідача надійшов відзив № б/н від 24.08.2022 (вх. № 01-34/6983/22 від 25.08.2022) у якому останній проти позову заперечує з підстав зазначених у ньому, у задоволенні позову просить відмовити.
На визначену судом дату у судове засідання з'явились представники обох сторін.
Судом оголошено про надходження відзиву до суду та з'ясовано думку представників сторін щодо його долучення до матеріалів справи.
Представник позивача зазначив, що відзиву позивач не отримував та клопотав про оголошення перерви у підготовчому засіданні для надання можливості ознайомитись із відзивом та подати до суду обгрунтовану відповідь на відзив.
Представник відповідача клопотав про долучення відзиву до матеріалів справи, проти оголошення перерви у підготовчому засіданні не заперечив.
У судовому засіданні 25.08.2022 суд постановив ухвали про відкладення розгляду питання щодо долучення відзиву до матеріалів справи, оголошення перерви у підготовчому засіданні до 13.09.2022 о 14:30 год., які занесені до протоколу судового засідання.
06.09.2022 від позивача на електронну адресу суду та 09.09.2022 на поштову адресу суду надійшло клопотання № 0609/2022-1 від 06.09.2022 року у якому останній зазначає, що відзив на позовну заяву отримано ним від відповідача 06.09.2022 року. Оскільки сторонам встановлено строк на подання до суду відповіді на відзив та заперечення щодо відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня їх отримання у судовому засіданні 13.09.2022 не можуть бути вирішені питання визначені статтею 182 Господарського процесуального кодексу України, а тому позивач просить відкласти розгляд справи № 910/5499/22.
12.09.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив № б/н від 08.09.2022 (вх. № 01-34/7598/22 від 12.09.2022).
12.09.2022 до суду від представника відповідача надійшло клопотання № б/н від 12.09.2022 (вх. № 01-34/7619/22 від 12.09.2022) про призначення будівельно-технічної експертизи.
На визначену судом дату у судове засідання з'явився представник відповідача.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у судовому засіданні 25.08.2022.
У судовому засіданні 13.09.2022 суд оголосив документи, які надійшли до суду від сторін по справі та з'ясував думку представника відповідача щодо клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача клопотав про долучення відзиву до матеріалів справи, проти долучення відповіді на відзив та відкладення розгляду справи не заперечив. Також заявив клопотання про відкладення підготовчого засідання для підготовки заперечень.
За наслідками судового засідання, з метою забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов'язків, рівності, змагальності сторін, суд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання.
У судовому засіданні 13.09.2022 року суд постановив ухвали про долучення відзиву, відповіді на відзив до матеріалів справи, відкладення розгляду клопотання про призначення експертизи, відкладення підготовчого засідання у справі № 910/5499/22 на 23.09.2022 року о 10:30, які занесено до протоколу судового засідання.
15.09.2022 до суду від представника відповідача надійшли заперечення № б/н від 15.09.2022 (вх. № 01-34/7776/22 від 15.09.2022).
На визначену судом дату 23.09.2022 у судове засідання з'явились представники обох сторін.
Представник відповідача підтримав подане до суду клопотання № б/н від 12.09.2022 про призначення будівельно-технічної експертизи, просив його задовольнити.
Представник позивача усно заперечив щодо задоволення клопотання про призначення експертизи.
У судовому засідання судом з'ясовано думку представників сторін щодо відкладення розгляду клопотання про призначення експертизи для надання суду позивачем письмових обгрунтуваних пояснень щодо клопотання про призначення судової експертизи. Також судом з'ясовано думку представників сторін щодо продовження строку підготовчого провадження.
Представник відповідача заперечив щодо відкладення розгляду клопотання про призначення експертизи та щодо продовження строку підготовчого провадження.
Представник позивача проти відкладення розгляду клопотання про призначення експертизи та продовження підготовчого провадження не заперечив.
У судовому засіданні 23.09.2022 року суд постановив ухвали про долучення заперечення відповідача на відповідь на відзив до матеріалів справи, відкладення розгляду клопотання про призначення експертизи, продовження строку підготовчого провадження з ініціативи суду на 30 днів та про оголошення перерви у підготовчому засіданні у справі № 910/5499/22 до 14.10.2022 року об 11:00, які занесено до протоколу судового засідання.
23.09.2022 до суду надійшов заявлений представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус-Плюс Девелопмент" адвокатом Кравчук О.М. відвід № б/н від 23.09.2022 (вх. № 01-47/12/2022 від 23.09.2022) судді Шамшуріної М.В. у справі № 910/5499/22.
В якості правової підстави для відводу заявник посилається на пункт 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), згідно якого суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус-Плюс Девелопмент" про відвід судді Шамшуріної М.В., суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 2 цієї статті визначено, що, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
Згідно частини 3 вказаної статті до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Частиною 4 цієї статті визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Процесуальний порядок заявлення відводу судді учасниками справи врегульовано статтею 38 ГПК України.
Згідно частини 3 статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Частиною 1 статті 39 ГПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною 2 статті 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
Частиною 7 статті 39 ГПК України встановлено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
За приписами частини 8 статті 39 ГПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
З огляду на положення частин 7, 8 статті 39 ГПК України, суд не вбачає підстав для призначення судового засідання по розгляду заяви про відвід.
Приймаючи до уваги, що відвід надійшов поза межами судового засідання, відвід розглядається судом у порядку письмового провадження.
Як вбачається з приписів статті 35 ГПК України метою відводу судді є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість судді у розгляді справи, впливали на об'єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді, до яких, зокрема, належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2016 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (п. 2.5).
Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі «Мироненко та Мартиненко проти України». У пунктах 66, 69, 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за допомогою об'єктивного та суб'єктивного критеріїв. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, які розглядаються, такі природу і ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в безсторонності судді.
З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
У контексті об'єктивного критерію … окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).
У пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Заява про відвід судді Шамшуріної М.В. мотивована вчиненням суддею дій, які на думку представника відповідача викликають сумніви у її неупередженості та об'єктивності.
Як вбачається зі змісту заяви про відвід судді підставою відводу є зокрема твердження заявника про те, що суддею проявляється явна заінтересованість у успіху позивача при вирішенні даної судової справи, здійснюються безпідставні перерви у проведені підготовчого судовою засідання, вчиняються дії з намагання уникнення наслідків пов'язаних з невчиненням позивачем необхідних процесуальних дій, самостійне збирання доказів судом.
Заявник зазначає, що суддею було вирішено вдруге здійснити перерву у підготовчому судовому засідання для надання позивачу часу для висловлення своєї позиції щодо заявленого відповідачем клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи від 12.09.2022.
13.09.2022 судом було здійснено перерву у підготовчому засіданні за заявою позивача про відкладення засідання, проти якої представником відповідача не було висловлено заперечень, з метою висловлення позивачем своєї позиції щодо заявленого клопотання.
23.09.2022 під час підготовчого засідання представником відповідача було заявлено та проголошено клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи.
Представником позивача було висловлено усне заперечення щодо призначення експертизи.
Як зазначено заявником жодних заяв, клопотань не заявлялось, проте суддя Шамшуріна М.В. замість розгляду клопотання здійснила юридичну консультацію представника позивача, вказала на допущені нею помилки та назвала докази, які позивач має подати, щоб заперечити призначення експертизи. Суддею було запропоновано здійснити перерву у підготовчому засіданні вдруге на тій підставі, щоб позивач уже з урахуванням порад судді вірно подав свої заперечення та надав докази вказані суддею. Проте така перерва на думку представника відповідача є безпідставною, оскільки надання часу позивачу, щоб той надав свої «письмові пояснення» не є підставою для перерви у судовому засіданні визначеною ч.5 ст.183 ГПК України та свідчить про упередженість судді та порушення принципу змагальності, диспозитивності.
Також на думку заявника безпідставним є продовження за власною ініціативою суду строку підготовчого провадження.
Зокрема представник відповідача зазначає, що суддя протокольно ухвалою зобов'язала позивача надати «письмові пояснення» з приводу призначення експертизи, а також здійснила перерву до 14.10.2022, тоді як закінчення строку підготовчого засідання спливає 25.09.2022. Тому суддею за власною ініціативою було продовжено строк підготовчого засідання ще на місяць. Натомість подача позивачем «письмових пояснень» за вимогою суду не є винятковою обставиною у розумінні ч. 3 ст. 177 ГПК України.
Розглянувши заявлений представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус-Плюс Девелопмент" відвід судді Шамшуріної М.В., суд дійшов висновку, що відвід є необгрунтованим з огляду на таке.
Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до вимог частини 1 статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є:
1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;
2) з'ясування заперечень проти позовних вимог;
3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;
4) вирішення відводів;
5) визначення порядку розгляду справи;
6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до положень частини 1 статті 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі, з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше, вирішує питання про призначення експертизи, вирішує заяви та клопотання учасників справи, може роз'яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Положеннями частини 2 статті 42 ГПК України визначено, що учасники справи зобов'язані:
1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Приписами частини 3, частини 5 статті 99 ГПК України визначено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
Частиною 1 статті 102 ГПК України передбачено, що при призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи.
Процесуальний порядок подання заяв, клопотань та заперечень врегульовано статтею 169 ГПК України, якою передбачено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З урахуванням викладеного, суддя відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, у тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання, заперечення та порядок їх подання.
Клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи подано відповідачем до суду 12.09.2022 (вх. № 01-34/7619/22 від 12.09.2022), до якого долучено докази відправлення цією же датою копії клопотання позивачу.
У судовому засіданні 13.09.2022 року розгляд клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи було відкладено у зв'язку із неявкою позивача та його необізнаністю щодо поданого клопотання. Судове засідання було відкладено за клопотанням представника позивача, представник відповідача не заперечував щодо відкладення судового засідання та у свою чергу просив відкласти судове засідання для надання заперечень на відповідь на відзив. У судовому засіданні 13.09.2022 року суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 910/5499/22 на 23.09.2022 року о 10:30, яку занесено до протоколу судового засідання.
На визначену судом дату 23.09.2022 у судове засідання з'явились представники обох сторін.
Представник відповідача підтримав подане до суду клопотання № б/н від 12.09.2022 про призначення будівельно-технічної експертизи, просив його задовольнити.
Представник позивача усно заперечив щодо задоволення клопотання про призначення експертизи.
Приймаючи до уваги, що позивачем не подано суду письмових пояснень щодо заявленого відповідачем клопотання про призначення експертизи, суд роз'яснив учасникам справи питання, що входять до предмету доказування у цій справі та потребують з'ясуванню під час вирішення питання про призначення судової експертизи.
З метою всебічного розгляду справи, судом зобов'язано позивача надати документально обгрунтовані письмові пояснення щодо поданого клопотання про призначення експертизи, встановлено строк для їх надання, розгляд клопотання про призначення експертизи відкладено, у судовому засіданні оголошено перерву та продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів з ініціативи суду.
Відповідно до зазначених вище вимог ГПК України, роз'яснення судом учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи, роз'яснення судом учасникам справи їх прав та обов'язків, встановлення судом строку та порядку виконання учасниками справи процесуальних дій та обов'язків, здійснення судом інших процесуальних дій, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті не є консультуванням суду сторони по справі та не є обставинами, які можуть свідчити про упередженість судді та зацікавленість у вирішенні спору.
Щодо доводів заявника про безпідставність продовження строку підготовчого засідання.
Частиною 3 статті 177 ГПК України визначено, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
У судовому засіданні, що відбулося 23.09.2022 року, з огляду на те, що строк підготовчого провадження спливає, судом з'ясовано думку сторін щодо продовження строку підготовчого провадження. Представник позивача не заперечила щодо продовження строку підготовчого провадження на 30 днів з метою підготовки письмових пояснень щодо заявленого відповідачем клопотання про призначення у справі судової експертизи. Представник відповідача щодо продовження строку підготовчого засідання заперечив.
Приймаючи до уваги відсутність погодженої спільної позиції сторін щодо продовження строку підготовчого провадження, суд з метою всебічного розгляду справи та належної підготовки справи для розгляду по суті, який є можливим лише після виконання всіх завдань підготовчого провадження, керуючись принципом пропорційності та розумності строків у господарському судочинстві дійшов висновку про необхідність продовження строку підготовчого провадження на 30 днів з ініціативи суду.
Відповідно до статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у необ'єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Із змісту заявленого відводу вбачається, що висловлена недовіра судді обгрунтована незгодою із процесуальними діями та рішеннями судді під час розгляду справи.
Водночас частина 4 статті 35 ГПК України містить імперативну норму, відповідно до якої незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України правомірність, повнота та об'єктивність прийнятого судового рішення, вірне застосування норм матеріального чи процесуального права є предметом дослідження у відповідному апеляційному господарському суді або касаційному господарському суді та не є підставою для відводу судді.
Таким чином, ухвалення суддею відповідних процесуальних документів по справі, зокрема, ухвал суду, не свідчить про необ'єтивне та/або упереджене ставлення судді до однієї із сторін чи надання переваг окремим учасникам процесу, а є формою реалізації суддею своїх повноважень в господарському судочинстві та не свідчать про упередженість, необ'єктивність судді чи заінтересованість у результаті розгляду справи.
Реалізація дискреційних повноважень суду щодо порядку здійснення провадження у справі з метою виконання завдання господарського судочинства не може бути підставою для недовіри судді.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Дослідивши заяву представника відповідача про відвід судді Шамшуріної М.В. від розгляду справи № 910/5499/22, судом встановлено, що така заява не містить належних та допустимих доказів, які свідчать про упередженість або необ'єктивність судді.
За даних обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді, оскільки наведені заявником доводи у його обґрунтування, а саме - незгода з процесуальними діями та рішеннями судді під час розгляду справи не є підставою для відводу судді.
Визнаючи заявлений відвід необгрунтованим з підстав, що викладені вище, суд керується тим, що мотиви викладені у відводі, є власними судженнями та суб'єктивними припущеннями учасника справи.
Підготовче судове засідання у справі №910/5499/22 призначене на 14.10.2022 року.
Положеннями частини 3 статті 39 ГПК України встановлено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до частини 11 статті 39 ГПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, подальше вирішення питання про відвід судді Шамшуріної М.В. від розгляду справи №910/5499/22 відповідно до частини 3 статті 39 ГПК України слід здійснювати за участю судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 232, 233, 234, 235, 240, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати заяву б/н від 23.09.2022 (вх. № 01-47/12/2022 від 23.09.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус-Плюс Девелопмент" про відвід судді Шамшуріної М.В. від розгляду справи № 910/5499/22 необґрунтованою.
2. Передати матеріали справи № 910/5499/22 для визначення складу суду автоматизованою системою для вирішення питання про відвід відповідно до положень статті 32 ГПК України.
3. Згідно зі статтею 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
4. За приписами частини 1 статті 255 ГПК України ухвала суду окремо від рішення суду першої інстанції оскарженню не підлягає.
5. Ухвалу надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також на відомі суду адреси електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2.
Ухвалу підписано 26.09.2022 року.
Суддя Шамшуріна М.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу, 21014, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 13-15, поверх 8; ІНФОРМАЦІЯ_1
3 - відповідачу, 21005, Вінницька обл., м. Вінниця(з), "Поділля" район(з), б. Свободи, буд.1, кв. 2; ІНФОРМАЦІЯ_2.