Справа № 127/20233/22
26 вересня 2022 р.м.Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Медяна Ю.В., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління соціального захисту населення (Правобережне), ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Вінницької міської ради про встановлення факту проживання дитини з матір'ю,
ОСОБА_1 звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з вказаною заявою.
Заява мотивована тим, що позивач перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 . Вказаний шлюб було розірвано рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02.03.2015. Донька від вказаного шлюбу, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після розірвання шлюбу по даний час, проживає з позивачем.
На підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12.01.2017, з ОСОБА_2 на користь позивача стягуються аліменти на утримання дитини.
01.03.2019 позивач уклала шлюб з ОСОБА_4 .
Від вказаного шлюбу народились діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З урахуванням викладеного, у позивача виникло право на отримання статусу багатодітної сім'ї та відповідні пільги. Проте оформити дані пільги позивач не має можливості, оскільки у неї відсутнє рішення суду із зазначенням місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 після розірвання шлюбу.
Вказане стало підставою для звернення до суду.
Згідно зі ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Тобто, окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.
Згідно з ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Сутністю провадження у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що у ньому відсутній спір про право, об'єктом судового захисту є охоронюваний законом інтерес, предметом судової діяльності є встановлення визначених юридичних фактів з метою подальшого здійснення заявниками своїх суб'єктивних прав.
Відповідно до частини першої ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина 1 статті 5 ЦПК).
Статтею 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом в порядку окремого провадження.
Зазначений у частині першій ст. 315 ЦПК України перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, не є вичерпним, за змістом частини другої вказаної статті, суд може встановлювати факти, які тягнуть для заявника певні правові наслідки, а саме: у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У силу вимог ч.4 ст.315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 1, 3 постанови від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У тому разі, коли буде виявлено, що з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження у справі, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення та доданих до неї документів у цій справі вбачається спір про право, пов'язаний з визначенням місця проживання дитини.
Зважаючи на норми законодавства, матеріали заяви та вимоги заявника, суд дійшов висновку, що із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, який має вирішуватися в порядку позовного провадження.
Отже, заявник не позбавлений можливості захистити свій інтерес у спосіб, що не суперечитиме вимогам процесуального законодавства, а саме: звернутися у суд з позовом в порядку позовного провадження.
З огляду на підстави й предмет заяви про встановлення факту, враховуючи, що під час вирішення питання про відкриття провадження у справі вбачається спір про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання дитини з матір'ю та роз'яснити заявникові право на звернення до суду в порядку позовного провадження.
Керуючись ст. 260, ч. 4 ст. 315ЦПК України, суд,
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління соціального захисту населення (Правобережне), ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Вінницької міської ради про встановлення факту проживання дитини з матір'ю.
Заяву з доданими до неї матеріалами повернути заявнику.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: