вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" вересня 2022 р. Справа№ 911/232/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Разіної Т.І.
Тарасенко К.В.
за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.
представники:
від позивача: Голосій Т.А. (ордер серії АІ № 1242843 від 21.06.2022, посвідчення адвоката № 353 від 30.11.2009)
від відповідача-1: Машков К.Є. (посвідчення адвоката № 8737/10 від 07.02.2020)
від відповідача-2: не з'явився
від відповідача-3: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Афіна групп"
на ухвалу Господарського суду Київської області від 12.04.2022 за заявою Броварської міської ради Броварського району Київської області про забезпечення позову,
у справі № 911/232/22 (суддя Шевчук Н.Г.)
за позовом Броварської міської ради Броварського району Київської області
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Афіна групп"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Аналітично-прикладний центр "Інститут політичних технологій"
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Управ-Дом."
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Житлово-будівельного кооперативу "Діамант"
про скасування рішень про державну реєстрацію,
В провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/232/22 за позовом Броварської міської ради Броварського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Афіна групп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Аналітично-прикладний центр "Інститут політичних технологій" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Управ-Дом." про скасування рішень про державну реєстрацію права власності та інших речових прав, припинення прав власності та інших речових прав відповідачів на громадський будинок - каналізаційно-насосну станцію (надалі - КНС) з реєстраційним номером 2080286932106, що розташований за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 261-А/А на земельній ділянці кадастровий номер 3210600000:01:063:0771 площею 0,0371 га.
23.02.2022 до Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про забезпечення позову б/н від 23.02.2022 (вх. № суду 38/22), в якій останній просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо громадського будинку КНС з реєстраційним номером 2080286932106, що розташований за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 261-А/А на земельній ділянці з кадастровим номером 3210600000:01:063:0771, площею 0,0371 га.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову, як і позовних вимог, Броварська міська рада Броварського району Київської області посилалась на те, що незаконним рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 52227624 від 14.05.2020) приватним нотаріусом Теплюк Г.М. було зареєстровано право власності на КНС, що розташована за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 261-А/А, за Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельним кооперативом "Діамант Плюс".
В результаті незаконної первинної реєстрації права власності на об'єкт, який знаходиться на земельній ділянці позивача, Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Діамант Плюс" 09.06.2020 відчужив каналізаційну станцію Товариству з обмеженою відповідальністю "Афiнагрупп".
05.05.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Афiнагрупп" згідно договору купівлі-продажу громадського будинку КНС відчужило спірний об'єкт на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аналітично-прикладний центр "Інститут політичних технологій".
Окрім того, позивачем зауважено на тому, що КНС є предметом управління за договором, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Управ-Дом".
Також, за твердженням позивача, Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Діамант Плюс" незаконно набув права власності на об'єкт будівництва - КНС, а тому подальші переоформлення права власності та інших речових прав на зазначений об'єкт нерухомості, що розташований на земельній ділянці, належній Броварській міській раді, є незаконними, а отже, продаж спірного об'єкта, на думку позивача, свідчить про умисні недобросовісні дії з метою ускладнення повернення майна законним власникам.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.04.2022 задоволено заяву Броварської міської ради Броварського району Київської області про забезпечення позову (б/н від 23.02.2022). Вжито заходів забезпечення позову, а саме: заборонити суб'єктам державної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо громадського будинку КНС з реєстраційним номером 2080286932106, що розташований за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 261-А/А на земельній ділянці кадастровий номер 3210600000:01:063:0771, площею 0,0371 га.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Афіна групп" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 12.04.2022 по справі № 911/232/22 та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача-1 зводяться до того, що місцевий господарський суд вирішуючи питання про забезпечення позову неповно встановив обставини по справі, а саме не врахував факт відсутності належних, допустимих доказів вчинення відповідачем-1 чи іншим з відповідачів дій, спрямованих на реалізацію майна чи підготовчих дій до його реалізації, витрачення коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання.
Узагальнений виклад позиції інших учасників
Позивач, відповідачі-2,-3 та третя особа не скористалися своїм правом подати письмові відзиви на апеляційну скаргу. Неподання письмових відзивів не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2022, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Афіна групп" на ухвалу Господарського суду Київської області від 12.04.2022 у справі № 911/232/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Корсак В.А., Євсіков О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2022 задоволено заяву про самовідвід суддів Владимиренко С.В., Корсака В.А., Євсікова О.О. від розгляду справи № 911/232/22. Матеріали справи № 911/232/22 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2022 у справі № 911/232/22 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 911/232/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Разіна Т.І., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 12.04.2022 по справі № 911/232/22.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Афіна групп" на ухвалу Господарського суду Київської області від 12.04.2022 у справі № 911/232/22; розгляд апеляційної скарги призначено на 21.09.2022.
В судове засідання, яке відбулося 21.09.2022, з'явилися представники позивача та відповідача-1.
Представник відповідача-1 підтримав апеляційну скаргу та просив суд апеляційної інстанції її задовольнити.
Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Інші учасники по справі в судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання були сповіщені належним чином, про що свідчить долучений до матеріалів справи електронний лист про направлення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2022 на зазначену в матеріалах справи офіційну електронну адресу учасників по справі.
Також, слід вказати, що інформація про судове засідання була оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судової влади України", тому учасники по справі не були позбавлені об'єктивної можливості дізнатися про дату судового засідання, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до вказаного сайту.
Враховуючи, що явка представників відповідачів-2,-3 та третьої особи у судове засідання не була визнана судом апеляційної інстанції обов'язковою, апеляційний господарський суд визнав можливим здійснювати розгляд апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників відповідачів-1,-2 та третьої особи.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача-1 не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, зважаючи на наступне.
Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення.
За змістом ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову застосовується судом, зокрема, якщо їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі.
Крім того, колегія звертає увагу на те, що скаржник в судовому засіданні заявив про бажання зареєструвати спірне майно за ним, у свою чергу може призвести у разі задоволення позову до неможливості виконання судового рішення у даній справі.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Виходячи з положень ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального України при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Такі правові висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19, від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/19, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
Судова колегія зазначає, що оскільки у цьому випадку позивач звернувся до місцевого господарського суду з немайновими позовними вимогами, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач посилався на те, що відчуження спірного об'єкта (КНС) з реєстраційним номером 2080286932106, який розташований за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 261-А/А на земельній ділянці кадастровий номер 3210600000:01:063:0771, площею 0,0371 га, свідчить про умисні недобросовісні дії з метою ускладнення повернення майна законним власникам.
При цьому, позивач наголошував на тому, що подальші можливі реєстраційні дії (за умови відсутності заборони вчинення таких дій) призведуть до появи нових спорів.
Також, на думку позивача, заявлені заходи забезпечення не порушують інтересів відповідачів та інших осіб, адже негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів відсутні.
Таким чином, за твердженням позивача, заявлений в заяві захід забезпечення позову (заборона вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо громадського будинку КНС) спрямований саме на обмеження права розпоряджатися майном, при цьому не обмежує право користуватися цим об'єктом як для відповідачів, так і для інших осіб.
Зважаючи на наведені заявником обставини та докази в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, судом першої інстанції зазначено, що задоволення позовних вимог Броварської міської ради Броварського району Київської області, а саме скасування рішень про державну реєстрацію права власності та інших речових прав, припинення прав власності та інших речових прав відповідачів на громадський будинок КНС з реєстраційним номером 2080286932106, що розташований за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 261-А/А на земельній ділянці кадастровий номер 3210600000:01:063:0771 площею 0,0371 га, не буде ефективним захистом та поновленням його порушених прав, якщо протягом судового розгляду буде наявна можливість для подальшого відчуження спірного об'єкта з відповідною державною реєстрацією прав.
Таким чином, на думку місцевого господарського суду, зазначене вище призведе до подальшого оскарження Броварською міською радою Броварського району Київської області таких рішень в судовому порядку та суттєво ускладнить відновлення його порушених прав та інтересів як землевласника, на земельній ділянці якого знаходиться спірний об'єкт, за захистом яких він звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, встановивши наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, враховуючи те, що такий захід спроможний унеможливити порушення прав чи інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення заяви позивача про забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо громадського будинку КНС з реєстраційним номером 2080286932106, що розташований за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 261-А/А на земельній ділянці кадастровий номер 3210600000:01:063:0771, площею 0,0371 га.
Поряд з цим, дослідивши збалансованість інтересів сторін, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застосування вищевказаного заходу до забезпечення позову істотно не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, вжиття вищевказаних заходів забезпечення позову не завдасть настільки істотних наслідків для усіх зацікавлених осіб, ніж якщо такі заходи вжиті не будуть.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Підсумовуючи викладене вище, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що належним, співмірним та адекватним заходом забезпечення позову буде заборона суб'єктам державної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо громадського будинку КНС з реєстраційним номером 2080286932106, що розташований за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 261-А/А на земельній ділянці кадастровий номер 3210600000:01:063:0771, площею 0,0371 га.
Зважаючи на вищенаведене, доводи апеляційної скарги не спростовують правомірні висновки суду першої інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали, оскільки заявлений в заяві захід забезпечення позову (заборона вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо громадського будинку КНС) спрямований саме на обмеження права розпоряджатися майном, при цьому не обмежує право користуватися цим об'єктом як для відповідачів, так і для інших осіб.
За таких обставин, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального права на підставі встановлених судом фактичних обставин справи та в межах наведених у апеляційній скарзі доводів, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав щодо скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки за результатами апеляційної скарги
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Київської області від 12.04.2022 у даній справі прийнята з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи та дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.
Судові витрати
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Афіна групп" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Київської області від 12.04.2022 у справі № 911/232/22 - без змін.
Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 12.04.2022 по справі № 911/232/22 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 27.09.2022.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді Т.І. Разіна
К.В. Тарасенко