"27" вересня 2022 р. Справа153/891/22
Провадження2/153/159/22-ц
у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Гаврилюк Т. В.
за участю секретаря судового засідання Шарко Л. В.
сторони та інші учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , представник відповідача адвокат Снітко В. А.,
справа №153/891/22
розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в якому просила стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 5000 грн. до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . На обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився її син ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про народження видане Ямпільським відділом Державної реєстрації актів цивільного стану Могилів-Подільського району Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) серії НОМЕР_1 від 08.03.2022, де позивачка записана як мати, батьком дитини значиться ОСОБА_2 . Вказала, що в шлюбі не перебувала на той час, так як була неповнолітньою і на даний час також не перебуває. Спільне проживання з відповідачем не склалось і не складається із-за постійних сварок, скандалів та непорозумінь, тому позивачка змушена залишити проживання в АДРЕСА_1 і переїхати на постійне проживання в місто Ямпіль до своєї родички, де на даний час і перебуває з дитиною. Обставини змушують її звернутися до суду про стягнення аліментів з відповідача на утримання їхньої спільної дитини, оскільки відповідач усунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, що передбачає сімейний кодекс України. Відповідач постійної роботи не має, тимчасові непостійні заробітки, другої сім'ї та дітей не має. Фізично розвинутий добре, на здоров'я не скаржиться. Нещодавно повідомив, що дитину і її матеріально підтримувати не буде і щоб вони на його поміч не розраховували. Обставин, які склалися між позивачем та відповідачем надалі продовжуватися не можуть, потребують розв'язки, а тому позивач не вбачає іншого виходу ніж звернутися до суду з питанням про стягненні аліментів на дитину з відповідача до досягнення дитиною повноліття.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала, просить суд їх задовольнити у повному об'ємі.
Відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив наступного змісту: спільне проживання з позивачем виявилося не вдалим у них виникли непорозуміння та різні погляди на життя, врегулювати й нормалізувати стосунки вони не змогли. Відповідач залишився проживати за місцем своєї реєстрації. Він постійно намагається зустрітися, взяти на виховання дитину, що призводить до тривалих спорів, так як позивачка не хоче надавати йому дитину для побачення. Відповідач постійно купує дитині різні речі, але не завжди позивач хоче брати речі і передавати дитині, постійно цим маніпулює та не надає змоги приймати участь у вихованні. Також позивачу добре відомий стан здоров'я відповідача. У зв'язку із чим, відповідач просить суд позов задовольнити частково та стягувати з нього на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу), але не менше 50% встановленого прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. 23.09.2022 за вхід.№5126 від відповідача надійшло заперечення, в якому він просить суд позовні вимоги позивача задовольнити частково та стягувати із нього на користь позивача аліменти на утримання малолітнього сина у твердій грошовій сумі 1100,50 грн. до досягнення дитиною повноліття.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Снітко В.А. заперечують проти задоволення заявлених позовних вимог у такому розмірі, який заявлено позивачем. Вказують, що позивач не надає відповідачеві можливість спілкуватися із дитиною, приходити до дитини та брати участь у його забезпеченні. Просять стягнути аліменти у сумі 1100 гривень 50 копійок, то 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, так як це передбачено чинним законодавством. Зазначили, що якщо у відповідача буде можливість, то він буде давати значено більше забезпечення дитині.
Заяви, клопотання: заява відповідача ОСОБА_2 заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (вхід.№4113 від 05.08.2022); відзив на позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення аліментів з копіями підтверджуючих документів (вхід.№4313 від 12.08.2022); заява позивача щодо збільшення позовних вимог з копіями підтверджуючих документів (вхід.№4774 від 08.09.2022); відповідь на відзив позивача в порядку ст.179 ЦПК України (вхід.№4837 від 12.09.2022); заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Жук А.А. про розгляд справи у відсутність позивача і довірителя (вхід.№4967 від 19.09.2022), заперечення відповідача за вхід.№5126 від 23.09.2022.
Інші процесуальні дії у справі: відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження від 28.07.2022; перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначення підготовчого засідання на 20.09.2022 на 09 годину 00 хвилин від 08.09.2022; відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог 20.09.2022 та закрито підготовче провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті на 27.09.2022 на 14 годину 30 хвилин, про що постановлено ухвали окремими процесуальними документами.
Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:
Із досліджених судом письмових доказів, що є у справі - копії паспорта (а.с.4) судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у селі Лаврівка Ямпільського району Вінницької області.
Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 08.03.2022 (а.с.5) судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у місті Вінниця Вінницької області.
Із Акту обстеження №7/2022 від 12.07.2022 (а.с.6) судом встановлено, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_2 , дитина знаходиться на утриманні матері ОСОБА_1 тобто позивачки.
Із консультаційних висновків, довідок, виписки з медичної картки стаціонарного хворого, направлення на консультацію, медичних обстежень (а.с.24-31) судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 має певні захворювання.
Із квитанцій-чеків (а.с.32, 34-35) судом встановлено, що відповідачем придбавалися іграшки, медикаменти, підгузники, одяг, коляска та інші необхідні речі для малюка.
Суд не бере до уваги квитанції (а.с.33) оскільки товари зазначені в даних квитанціях придбавалися ще 16.01.2022, тобто майже за два місяці до народження малюка, а також у даних квитанціях зазначені жіночі труси, жіночі носки, рушник і т.ін., які не мають ніякого відношення до матеріального забезпечення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Оцінюючи усі докази, що є у справі в їх сукупності, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні правовідносини, що полягають в обов'язку матері, батька утримувати дитину.
Відповідно до положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до ст.18 Конвенції ООН «Про права дитини» суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Положеннями ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а оскільки відповідач не надає коштів на утримання своєї малолітньої дитини, за шість місяців від народження дитини лише декілька разів було придбано підгузки та медикаменти, а також лише коляску, кофту та комплект для малюка, що є мізером із розрахунку необхідності матеріального утримання дитини - харчування, засоби гігієни, одяг, пелюшки, памперси, медикаменти і т.ін., які потребують значних матеріальних витрат (коштів), тому суд має підстави для стягнення з нього аліментів на утримання їх спільної із позивачем дитини.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, а тому суд має підстави для стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі. Як встановлено судом, малолітній син проживає з позивачкою, а тому саме їй надано право вибору способу стягнення аліментів.
Частиною 1 ст.184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Тобто спосіб стягнення аліментів визначає виключно стягувач.
Відповідно ч.2, 3 ст.184 СК України розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачка в процесі розгляду справи не довела можливість відповідачем сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі 5000 гривень щомісячно на дитину.
Відповідно нормам СК України аліменти на утримання дитини стягуються не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Але під час ухвалення даного рішення суд враховує, що прожитковий мінімум на дитину систематично зростає, а оскільки аліменти стягуються щомісячно, то з метою захисту інтересів малолітнього сина на майбутнє, з відповідача слід стягувати аліменти у твердій грошовій сумі по 3000 гривень щомісячно. Саме такий розмір аліментів дозволить відповідачу допомагати позивачеві утримувати їхнього спільного малолітнього сина.
При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище малолітнього сина, який є здоровою та у певній мірі матеріально забезпечений. Суд бере до уваги матеріальне становище платника аліментів, який хоча і має певні захворювання, однак є працездатним. Окрім того, судом також враховуються, що він не має на утриманні інших дітей та не працездатних осіб, так як ніким про це не заявлено.
Враховуючи вищевикладені обставини справи та зазначені вимоги сімейного законодавства, суд приходить до висновку, що достатньою сумою стягуваних аліментів на утримання малолітнього сина буде по 3000 гривень щомісячно, в зв'язку із чим вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню. Розмір аліментів, який визначений позивачкою, суд вважає занадто завищеним і таким, що буде для відповідача тягарем, по скільки обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому, обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), або чи розірвано їх шлюб. Обов'язок по утриманню зберігається і тоді, коли дитина народилася у шлюбі, який пізніше було визнано недійсним, а також і у випадку позбавлення батьківських прав батьків.
В іншій частині заявлених позовних вимог позивача суд вважає за необхідне відмовити у зв'язку із недоведеністю.
Відповідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а оскільки ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом 18 липня 2022 року за вхід.№3690, тому суд має підстави для стягнення аліментів із 18 липня 2022 року.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач звільнена від сплати судового збору, а тому у порядку ч.6 ст.141 ЦПК України суд має підстави стягнути із відповідача у дохід держави судовий збір у сумі 992 грн. 40 коп.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 141, 212, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279, 351, 352, 354, 355, 430 ЦПК України і на підставі ст.ст.180, 181, 182, 184, 191 Сімейного Кодексу України, ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», Законом України «Про охорону дитинства», Законом України «Про судовий збір», суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки село Лаврівка Ямпільського району Вінницької області, проживаючої по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі по 3000 (три тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18 липня 2022 року і до досягнення сином повноліття.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, судовий збір на користь держави у сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Рішення у частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у сумі платежу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Головуючий Т. В. Гаврилюк